Органи кровообігу. Серце, його будова

Біологія 8 клас

НУШ

Кровообіг людини

Мета уроку

• вивчити значення кровообігу, розкрити особливості будо­ви серця, показати зв'язок його будови з функціями, розкрити поняття автоматія серця.

​

Заповнення таблиці «Види імунітету».�

• Види імунітету
• Особливості
• Приклади

​

Система кровообігу

– це серцево-судинна система.

Вона складається із

центрального органу

кровообігу – серця та

кровоносних судин:

артерій, вен та капілярів.

Рух крові по судинах

називається кровообігом.

Судини, які беруть початок від серця називаються артерії. Вони несуть кров до всіх органів. Стінка цих судин складається із трьох шарів: внутрішнього – ендотелію; середнього – м’язового та зовнішнього – сполучнотканинного. За рахунок скорочення або розслаблення м’язів, може змінюватися просвіт судин.

Судини, які несуть кров від органів та тканин до серця називаються венами. Їхня стінка має також три шари, але вони тонші і менш еластичні. У просвіті великих вен наявні кишенькові клапани, які перешкоджають зворотному току крові.

Найдрібніші судини, стінки яких утворені лише одним шаром плоских епітеліальних клітин називаються капілярами. У них відбувається обмін речовин між кров’ю і клітинами тіла. По всьому організму капіляри утворюють капілярні сітки.

Серце – порожнистий м’язовий орган, що займає центральне місце серцево-судинної системи людини.

Серце розміщене

в грудній порожнині

між легенями (у середостінні). Його верхівка спрямована вниз і ліворуч.

Знизу до серця прилягає сухожильно-м’язова переділка – діафрагма, яка відокремлює грудну і черевну порожнини між собою.

Судини, які виходять із серця – артерії: аорта та легенева артерія, а судини, які впадають у серце – вени: порожнисті та легеневі.

Серце у людини

4-камерне:

• ліве передсердя;
• праве передсердя;
• лівий шлуночок;
• правий шлуночок. Між лівою і правою частинами серця знаходиться повна перегородка.

Між передсердями і шлуночками розміщені стулкові клапани:

у лівій половині серця двостулковий клапан, у правій тристулковий.

Між шлуночками та артеріями наявні півмісяцеві клапани.

Клапани серця

двостулковий

клапан

тристулковий

клапан

аортальний

клапан

клапан легеневої

артерії

Двостулковий клапан має назву мітральний, бо нагадує мітру – архієрейський головний убор.

Півмісяцеві клапани називають кишеньковими, так як мають вигляд кишеньок, повернутих проти зворотного току крові.

Стінка серця має

три шари:

• зовнішній – сполучнотканинний-

епікард;

• середній – м’язовий –

міокард;

• внутрішній – епітеліальний –

ендокард.

Серце міститься у спеціальній сумці або сорочці – перикарді. У ній постійно наявна рідина, необхідна для зменшення тертя під час роботи серця.

Маса серця – 250-350 г. Розміри відповідають розміру кулака людини.�

Кров у серці рухається в одному напрямку: - із передсердь у шлуночки;

• із шлуночків у судини.

Якщо частина крові може повертатися у зворотному напрямку – це порок серця.

Рух крові у серці

Рух крові у серці

Рух крові у серці

Серце має свої власні судини, які його живлять.

Вони носять назву коронарні (вінцеві).

Через них за добу протікає 500 л крові.

Міокард – серцевий м’яз. Йому властиві такі фізіологічні властивості: скоротливість, автоматизм, збудливість, провідність.

М’яз лівого шлуночка завтовшки 15 мм, а правого 5-7 мм. Товщина м’язів обох передсердь однакова – 3 мм.

Отже, найбільшу роботу виконує лівий шлуночок, тому що з нього, через аорту, поступає кров в усі частини тіла, крім легень.

Скорочення серцевого м’яза не контролюється свідомістю. Він змінює частоту, ритм і силу своїх скорочень тільки за наказами вегетативої нервової та ендокринної систем. У процесах скорочення беруть участь сполуки кальцію, калію, натрію, а також гормони.

Збудження, яке виникає в будь-якій ділянці серця, поширюється по всьому серцю. Міокард збуджується під впливом імпульсів спеціалізованих клітин серця. Ці імпульси і задають ритм скорочення серцевого м’яза. Здатність скорочуватися під впливом імпульсів носить назву автоматизм серця.

Водії серцевого ритму

Розслаблення �серцевого м’яза - � діастола

Скорочення

серцевого м’яза -

систола

Систолічний об’єм крові (СОК) – кількість крові, яку серце викидає в аорту за одне скорочення – це близько 65-75 мл.

Хвилинний об’єм крові (ХОК), що перекачує серце, можна визначити, підрахувавши частоту скорочень серця (ЧСС) за 1 хв. У нормі це 60-85 уд.хв. ХОК=СОК ЧСС=70 75=5250 мл\хв., що становить понад 5 л крові.

х

х

Серцевий цикл

Серцевий цикл – це послідовність скорочень і відпочинку серця. Він складається із:

• скорочення передсердь – 0,1 сек;
• скорочення шлуночків – 0,3 сек;
• повне розслаблення серця – 0,4 сек.

Отже, тривалість серцевого циклу – 0,8 сек.

Серцевий цикл

Серцевий цикл

Функції серця

Основна функція – насосна, пов’язана

із накачуванням крові у судини і

перенесенням її до клітин тіла. Вона

забезпечується такими властивостями

1. Автоматизм.
2. Збудливість.
3. Скоротливість.
4. Проведення імпульсів.

Кардіограма

Електричні імпульси можна зареєструвати і графічно записати. Запис електричних струмів називається електрокардіограма.

Чи знаєте ви, що…

…серце за добу переганяє близько 7 тисяч літрів крові, що рівнозначно підняттю залізничного вагона на висоту 1 метра.

…під час змагань у спортсменів хвилинний об’єм крові сягає 40 л, а годинний – 2,5 тонни.

Чи знаєте ви, що…

…у померлої людини серце може слабо скорочуватися. Це пов’язано з тим, що клітини водіїв ритму деякий час (2-4 год) після смерті продовжують функціонувати, а з ними зберігаються функції автоматизму, збудливості та скоротливості.

Зробити позначення

Зробити позначення

Експрес-тест

1. У стані спокою ЧСС = :

а) 50-90 уд.хв.; б) 60-85 уд.хв.; в) 20-40 уд.хв.; г) 100-150 уд.хв.

2. За одне скорочення серце викидає крові:

а) 10-15 мл; б) 45-60 мл; в) 100-150 мл; г) 65-75 мл.

3. Судини, що живлять саме серце:

а) аорта та легенева артерія; б) коронарні; в) порожнисті.

4. Захищає та відокремлює серце в грудній порожнині:

а) діафрагма; б) перикард; в) ребра; г) міокард.

5. Клапанів у серці:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4.

Шановні учні!

Серце дається людині одне. Його нічим не можна замінити. Воно виконує важливі функції, без яких живий організм існувати не буде. Бережіть його!