Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти».

Ідеї попередження та риси «епічного театру» в п’єсі

�ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ�

♦ Брехт створив теорію нового «неаристотелівського» театру, що дістав назву...

♦ Одним із найяскравіших відкриттів новаторського театру був «ефект...

♦ Брехтівські п’‎єси спрямовані не на почуття публіки, а на її...

♦ П’‎єсу «Матінка Кураж та її діти» було створено у …

♦ Основою п’‎єси Б. Брехта є події…

♦ За задумом автора, твір «Матінка Кураж та її діти» мав прозвучати як…

♦ Матінка Кураж була…

♦ Разом із маркітанткою Кураж подорожували її діти, яких було...

♦ Наприкінці п’‎єси Кураж попрямувала далі за військом, а її діти...

�ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ�

♦ Брехт створив теорію нового «неаристотелівського» театру, що дістав назву... («епічного»).

♦ Одним із найяскравіших відкриттів новаторського театру був «ефект... (очуження)».

♦ Брехтівські п’‎єси спрямовані не на почуття публіки, а на її... (інтелект).

♦ П’‎єсу «Матінка Кураж та її діти» було створено. (1939 р.).

♦ Основою п’‎єси Б. Брехта є події. (Тридцятирічної війни).

♦ За задумом автора, твір «Матінка Кураж та її діти» мав прозвучати як. (пересторога напередодні Другої світової війни).

♦ Матінка Кураж була. (маркітанткою).

♦ Разом із маркітанткою Кураж подорожували її діти, яких було... (троє).

♦ Наприкінці п’‎єси Кураж попрямувала далі за військом, а її діти... (загинули)

Бертольт Брехт

“Матінка Кураж і її діти”

 «Коли я писав, то уявляв, що зі сцен декількох великих міст пролунає попередження драматурга, попередження про те, що хто хоче снідати з чортом, мусить запастися довгою ложкою. Можливо, я виявив наївність, але я не вважаю, що бути наївним — соромно. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменники не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв’‎язують війни: адже щоб писати, потрібно думати. Театри занадто швидко підпали під владу великих розбійників. «Матінка Кураж та її діти» — спізнилася...»

Задум

• В основу драми покладено повість німецького письменника Ганса Якоба Гріммельсгаузена «Життєпис пройдисвітки і бродяги Кураж» (1669). Героїня цього твору замолоду вела розбещене життя; багатіла, обкрадаючи коханців-офіцерів, а постарівши й збіднівши, вирішила стати маркітанткою.
• Брехт працює над твором з 1938 по 1939 рік
• Дія п'єси відбувається за часів спустошливої для Німеччини Тридцятилітньої війни (1618-1648).
• Полум'я воєнних дій охопило всю тодішню Німеччину. Війна зменшила її населення з 16 мільйонів до 6. Спустошеними німецькими містами ходили вовки. Тридцятилітня війна відкинула Німеччину на століття назад.

Історія створення

Берлінер ансамбль

Драма Б.Брехта «Матінка Кураж та її діти»

Жанр

• Драма - пересторога

• П’єса - парабола

• весна1624

• січень 1636

Сюжет

• Історико-алегорична драма

• Тридцятирічна війна (1618—1648) , яку вважали найтрагічнішим періодом в історії Німеччини.

• Війна і проста «маленька» людина

Тема

Образи

• Кураж

• Швейцеркас

• Ейліф

• Катрін

Сміливість

Чесність

Доброта

? Мати -

маркітантка

Анна Фірлінг

• Кураж

• Швейцеркас

• Ейліф

• Катрін

фінн,

виховувся

французом

швейцарець,

має угорське

прізвище

напівнімка

Доля сім’ї Кураж –

уособлення долі всього німецького народу і навіть Європи

Кураж навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, але для неї важливішою була можливість збагатитися Осліпши від прагнення до багатства, матінка Кураж не змогла зупинитися навіть тоді, коли почала втрачати власних дітей: «матінка» трохи погорювала і знову вирушила налагоджувати торгівлю.

Героїня заради багатства зраджує своїх дітей. Торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї годувальницею.

Анна впевнена, що «про мораль краще говорити ситому, а не голодному».

Матінка Кураж за своєю сутністю не була злою людиною, навіть веселою та доброю господинею. Вона може навіть допомогти іншим, але якщо це «не вдарить» по її гаманцю.

​

пристосовується

до обставин

Ейліф

Головна риса вдачі Ейліфа – хоробрість. Вона потрібна людині, щоб долати перешкоди, захи­щати власне життя і життя інших; боронити вітчизну, відстоювати власну думку, знаходити вихід зі скрутного становища тощо. Через образ Ейліфа ми бачимо, що за умов війни хоробрість набирає форми свавілля, перетворюється на жорстокість. Хоробрість героя на полі бою приносить йому нагороду, а псевдогероїзм у селянських дворах підписує смертний вирок

За те, що Швейцеркас був чесним простаком, йому довірили на війні полкову касу. Поразка у ході бойових дій змусила його полк відступити. Юнак діє необачно, не прислухається до застережень матері та сестри, хоче вислужитися перед фельдфебелем, тривалий час обмірковує, що робити, тому потрапляє в полон. На жаль, йому не вдалося обернути ситуацію на власну користь, він уперто захищає касу, яку після його загибелі не знайдуть ані католики, ані протестанти, тому й жертва хлопця виглядає непотрібною і безглуздою. За умов війни чесність може бути згубною для людини. Стає зрозумілим, що, окрім неї, необхідно мати ще якісь чесноти.

Швейцеркас

Катрін — найпривабливіший образ із-поміж персонажів п’‎єси Б. Брехта. Вона є втіленням доброти, але, напевно, не випадково дівчину змальовано німою. Біль і розпач проглядаються у сценах, коли Катрін хоче застерегти Швейцеркаса від загибелі, не може змусити матір заплатити за життя хлопця потрібну суму, чує про загрозу для життя дітей, як вона пригортає чуже немовля, як реагує на звістки, що війна швидко не скінчиться... Німота Катрін сприймається як алегорія безпорадної доброти. Дівчина не сидить склавши руки, вона діє, але їй складно щось змінити довкола себе.

​

Катрін

Висновок:

глибока порочність і нелюдяність такого устрою, де

ведуть до

підлість

чесноти

успіху

загибелі

процвітання

“Завдання автора п’єси полягало не в тому, щоб примусити в кінці прозріти матінку Кураж – хоч вона дещо бачить у середині п’єси, наприкінці 6-ого епізоду, а потім знову втрачає зір, – авторові потрібно було, щоб бачив глядач”.

Заключні слова матінки Кураж

“…лунають як поховальний дзвін по материнству і гуманізму”

(О.Чирков)

• зміна оформлення при відкритій завісі

•  знамениті пісні (зонги), які проголошуються безпосередньо в зал і прямо не пов´язані із сюжетом п´єси

Принципи і прийоми

«епічного театру» Брехта в драмі

• короткий виклад подальших подій перед початком кожної з 12 картин

•   застосування фотографій та кінопроекцій

•  ефект очуження

•  чергування віршів і прози, діалогу й пісні

•  звернення акторів до глядачів