1 of 16

Двадцять п’яте лютого�

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ» Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику.

2 of 16

Епіграф

Борітеся-поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Т.Шевченко

3 of 16

Кавказька війна та її причини

  • Російський царат постійно проводив жорстоку колонізаторську політику. У 1817-1864 роках на Кавказі йшла війна, кінцевим результатом якої було входження його до складу Росії. Особливо загострилася ця боротьба в Північному Дагестані і Чечні, де її з 1834 очолив сміливий воєначальник Шаміль. Визвольний рух гірських народів набув релігійної оболонки. Однак, незважаючи на це, не можна, не відзначити антиколоніального і антифеодального змісту руху горців Чечні і Дагестану, які вели справедливу визвольну боротьбу проти царського колоніалізму і хансько-бекського володарювання. Приєднання цих народів було проведено насильницькими методами, властивими царату. Тривала героїчна боротьба Кавказьких народів проти царських військ принесла горцям найбільшу славу.

4 of 16

Чому поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив Якову де Бальмену?

Де Бальмен Яків Петрович (1813-1845) – граф, офіцер, художник-аматор. З роду офранцужених шотландців, які наприкінці XVII - на початку XVIII ст. переселились у Росію і дослужились до дворянського звання, мали маєток на Полтавщині. Яків де Бальмен захоплювався літературою, писав повісті з великою пошаною ставився до Шевченка, з яким познайомився 1843р. в селі Мойсівка. Художник-офіцер разом з М.Башиловим ілюстрував рукописний "Кобзар", що мав поширюватися серед слов`янських народів. Загинув у бою на Кавказі.

5 of 16

Історія написання твору

Поет пише поему "Кавказ" 18 листопада 1845р. в Переяславі. Безпосереднім поштовхом до написання твору стала загибель під час Даргинського походу царських Військ Якова де Бальмена – друга Тараса Шевченка. У смерті де Бальмена поет звинувачує не горців, а царат, який вів війну проти кавказьких народів. Т. Шевченко радів, що серед народів Російської імперії знайшовся хоч один, який протягом багатьох років захищав свою волю, мужньо вів боротьбу проти війська та завдавав йому поразки за поразкою. Горці, на жаль, не перемогли, та якщо об’єднаються всі народи, самодержавство впаде.

6 of 16

Історія написання твору

Фольклорист і письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський, який повернувся з Кавказу, розповів Т.Шевченку про найменші подробиці побуту горців. Захоплений їхньою мужністю, палаючи гнівом не до тих, хто вбив його друга, а до хижих колонізаторів, які змусили де Бальмена воювати за імперські інтереси, Тарас Григорович написав поему "Кавказ", в якій піднімає питання про право на щастя всіх поневолених народів.

7 of 16

Поема "Кавказ" не призначалася для друку, але поширювалася в рукописних списках. У час перебування на Україні Шевченка читав поему селянам. У грудні 1846р. поет передав твір через М.Савича, який їхав за кордон, А.Міцкевичу. Вперше поема опублікована за кордоном у збірці "Новые стихотворения Пушкина и Шевченки".

8 of 16

Прослухаймо поему

9 of 16

Ідейно-художній аналіз твору

Рід літератури

Ліро-епос

Жанр

сатирична поема з елементами лірики та героїки («…це огниста інвектива проти темного царства…» (І. Франко)

Тема

зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й дворянської моралі.

Ідея

співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу; заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога - російського царату.

Основна думка

«Борітеся – поборете!»

10 of 16

Композиція

Експозиція

романтичне зображення величних Кавказьких гір; розповідь давньогрецького міфу про Прометея.

Зав’язка

роздуми автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких гнобителів та засудження бездіяльності людей у зв’язку з цим.

Кульмінація

монолог-звернення колонізатора до горця.

Розв’язка

 інтимний реквієм по загиблому другові Якову де Бальмену, вбивця якого царизм, а зовсім не горці.

11 of 16

Образи-символи. Прометей

Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захисник людей.

У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, які борються проти царату. Прометей — це народ. Безсмертя Прометея — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності народу, невмирущості його прагнень до свободи, волі, державної незалежності.

12 of 16

Образи-символи. Орел

Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом як царської, так і сучасної Росії.

13 of 16

Образи-символи. Тюрма, Сибір

Тюрма, Сибір — символи колоніальної політики Російської імперії, яка для всіх інакодумців мала місце на каторзі, на засланні, а для національних меншин не було створено належних умов культурно-освітнього розвитку. Саме за це Росію називали і називають «тюрмою народів».

14 of 16

Рефлексія

- Кому присвячена поема?

- Які історичні події покладені в основу твору?

- Через що Т.Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство?

- Яка основна думка твору?

15 of 16

Висновок

Як справедливо вважають дослідники, поема “Кавказ” стала першим у світовій літературі антиколоніальним твором. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Вислів “не вмирає душа наша” вказує на солідарність самого поета і українського народу з волелюбними кавказцями.

16 of 16

Домашнє завдання

Опрацювати с. 209-217, знати зміст поеми, вміти виразно читати.