Організація влади в Давньому Римі:від республіки до імперії
Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар.
Як можете витлумачити крилатий вислів
«хліба і видовищ»? Якої групи населення Давнього Риму стосувалася ця настанова?
Підтвердіть фактами з матеріалів попередніх уроків, як володарі Римської держави в різні часи намагалися втілювати її.
Від першої
половини І ст. до н. е. Римська почала утримувати незаможних
держава плебеїв,
яким
щодня видавали Відомо, що Октавіан
півтора Август
хліба.
200 тис. незаможних
мешканців
кілограма утримував Рима.
Роздавання хліба міській бідноті. Фреска з Помпеї
нобілі (знатні, найбагатші громадяни-землевласники)
У Римі населення поділялося на три верстви
вершники (торговельно- реміснича знать та землевласники середньої руки)
плебс («народ»)
Найбідніших римських представників плебсу називали пролетарями (від латинського слова
«пролес» – «діти, нащадки») – єдиним багатством цих людей були їхні власні діти. Прикметно, що кордони між верствами в Давньому Римі не були жорсткими: син нобіля міг стати вершником або, навпаки, син представника плебсу міг посісти горішні щаблі суспільної піраміди.
Говорячи про суспільний лад своєї держави, що за ознаками нагадувала грецький поліс, римляни вживали слово «цивілізований», яке походило від поняття «цивітас» – «громада». Вони мали народні збори («комісії») двох типів: центуріатні та трибутні. Обидва типи передбачали участь усіх громадян в ухваленні рішення.
Найвищими в державі були посади:
Важливим органом управління в державі був римський сенат, який діяв від доби царського Риму, хоч із часом його повноваження змінилися.
Він керував зовнішньою політикою та фінансами. У кризові періоди,
за рекомендацією сенату, римляни могли замінити двох консулів посадою диктатора. Диктатор міг обіймати свою посаду лише пів року.
На які верстви поділялося населення Давнього Риму? Чим цей поділ відрізнявся від поділу на касти в Давній Індії? Назвіть важливі посади в римській державі та поясніть, кого і як на них призначали (спробуйте укласти відповідну схему).
Прочитайте уривки з праць римського політика, оратора та філософа Цицерона.
1. Як давні римляни уявляли відносини громадянина та держави? 2. Про який
«борг» громадян державі пише Цицерон? 3. Що, на думку Цицерона, лежить в основі суспільного життя: інтереси громадян чи інтереси держави? (Свою відповідь підтвердіть словами з джерела.)
...Батьківщина породила, а точніше, виховала нас не для того, щоб... задовольняти наші примхи, створюючи для нас прибуток, щоб ми жили, байдикуючи й ледарюючи. Породила вона на користь собі, поборгувавши нам чимало й до того ж найкращих спроможностей нашого духу, розуму, мудрості. А для наших особистих потреб виділила лише стільки, скільки залишається після задоволення її власних потреб.... Але якщо народ зберігає свої права, то, кажуть вони, це найкращий стан, сама свобода, саме благоденство,
бо він – пан над законами, над правосуддям, над справами війни і миру, над союзними угодами, над правами кожного громадянина й над його майном.
На їхню думку, тільки такий лад і називається з повним правом державою, тобто справою народу.
Хоч Октавіан завзято наголошував, що, здобувши владу, відновив республіку, державні органи за його правління зазнали помітних змін. Майже всі магістратури перейшли під контроль імператора, який, власне, призначав людей на посади. Перестали скликати народні збори, сенат перетворився
на дорадчу раду при імператорі.
Щоб догодити Октавіанові Августу, його соратники Гай Меценат та Марк Агріппа підтримували заходи з пропаганди, за допомогою яких впливали на суспільну думку, забезпечуючи популярність імператора серед населення.
Пропаганда (латинською – propaganda, дослівно – «яка підлягає поширенню (віра)», від propago – «поширюю») – вплив на свідомість громадян задля нав’язування їм певних поглядів, що не відповідають дійсності. Окремі елементи пропаганди були властиві і державам Давнього Сходу, і елліністичним державам, але найбільшого поширення вона набула в Римі.
Що означає ідея «Римський всесвіт» і як її було реалізовано в організації влади в імперії? Чому за часів Октавіана Августа набуває поширення пропаганда? Поділіться припущеннями, що могло слугувати засобом пропаганди.
Прочитайте замітку та уривок із поезії Горація «Римській державі».
1. Які особливості керування Римською імперією дали підстави поетові порівнювати державу з кораблем? 2. Як цей образ пов’язаний з особою керманича імперії? 3. Поділіться припущеннями, що мав на увазі Горацій, коли застерігав державу-корабель від бурхливих хвиль. Спираючись на матеріал параграфа, поясніть, до чого закликає Горацій настановою
«кидай якорі».
Текст 1
Горацій Квінт Флакк (65–8 рр. до н. е.) – найпопулярніший поет доби Октавіана Августа. Він написав понад 160 поезій, і всі вони дійшли до нас. Мову його творів уважали взірцевою, тож за наступних історичних епох і католицькі ченці, і середньовічні студенти, і гімназисти XIX ст. вивчали латину за його віршами. Горацій поряд з офіційними віршами-листівками, у яких звеличував Августа, називаючи його богом, складав також «Сатири», де дотепно викривав вади римського суспільства.
Текст 2
O кораблю, вважай, знову помчать тебе В море хвилі буйні... Що ти?.. Вертай назад,
Кидай якорі...
Прочитайте замітку та поміркуйте, як пов’язані підтримка митців Гаєм Меценатом і пропаганда. Чим догодили імператорові Вергілій та Горацій?
Найулюбленішими поетами за доби Октавіана були Вергілій та Горацій. Ці митці стали придворними імператорськими поетами, творячи під наглядом друга імператора Гая Мецената. Сьогодні «меценатом» називають людину, яка матеріально підтримує розвиток культури. Гай Меценат подарував Вергілію маєток замість того, який у нього відібрали раніше, Горацію – невелику, але гарну віллу.
Перевірмо, чого навчилися
Утворіть “ланцюжки”, визначивши, які повноваження мали органи влади та посадовці в Давньому Римі за часів республіки.
А Диктатор
Б Консул
В Народні збори
Г Народний трибун
Ґ Претор Д Сенат Е Цензор
Захищав інтереси римських громадян; міг накласти вето на закони
Був відповідальним за здійснення судочинства
Посадовець з необмеженою цивільною та військовою владою, якого призначав сенат у випадку небезпеки
Був відповідальним за власність громади та дотримання моралі
Державна рада, яка визначала зовнішню політику, розпоряджалася фінансами та майном
Скликав народні збори та засідання сенату, керував армією
Найвищий орган управління державою
Узагальніть матеріал уроку трьома реченнями.
Які латинські з походження слова, що стосуються суспільного життя, уживані і в сучасних мовах? Про що свідчить цей факт?
або кодом та виконайте завдання онлайн.
Намалюйте емблему, що уособлює державну владу в Давньому Римі часів республіки та імперії.
Прокоментуйте (усно) відмінності в малюнках.
§ 47. Організація влади в Давньому Римі:
від республіки до імперії