Легенда – вигадка чи правда?
Таємниця назви села Івангород
Івангород
Іванго́род — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 979 осіб. Колишній центр Івангородської сільської ради.
Село Івангород розташоване в Олександрівському районі Кіровоградської області на межі лісостепу і степу. На півночі село межує з с. Веселе, на північному заході — с. Гайове, на південному заході — с. Польове, с. Бовтишка, на південному сході — с. Омельгород, на північному сході — с. Стримівка, Бірки. Відстань від Олександрівки до Івангорода 8 км.
Село розташоване у центральній частині Українського кристалічного щита, утвореного докембрійськими кристалічними породами, що перекриті продуктами руйнування і піщано-глинистими відкладами неогенового й четвертинного періодів. Покриття кристалічного масиву дуже нерівне і характеризується наявністю великих і малих підвищень та западин.
Легенди про походження назви села
40-і роки XVIII століття.
Польські пани.
Наймит Іван.
Сорочка з волової шкіри.
Гній.
Воля. Город.
____________________
Чумак.
Ліс. Річка. Земля.
Село.
Іван – чумак чи наймит?
Також старожили переповідають і таку легенду. У давнину чумаки на волах їздили в Крим по сіль. Місце між Києвом і Кримом було серединою, яке і облюбував чумак Іван, йому сподобалося все: ліс, річка, земля. Посадив він тут город, обгородив його разом з житлом, яке збудував. Почали люди поселятись поступово біля нього і назвали поселення Івангород.
Хто такі чумаки?
Осіб, які займалися чумакуванням, називали чумаками, купцями (у XV-XVI століттях — «солениками», інколи «коломийцями» («коломійцями»).
КОЛОМИЙЦІ – відома з джерел кін. 17 – 1-ї пол. 18 ст. назва чумаків (див. Чумацтво), які возили сіль із солеварень Підкарпаття, зокрема з Коломийського пов.
Що означає слово «чумак»?
Слово «чумак» вважається запозиченням з тюркських мов, пор. тур. c̦omak «булава, довгий ціпок», уйг. čomak «міцний, кріпкий» або тур. c̦umakdar «той, хто носить булаву»;
або з чума́ «хвороба» (оскільки іноді в дорозі чумаки мазали одяг дьогтем як засобом проти інфекції) сумнівне;
Іван Айвазовський «Чумаки в Малоросії»
Чумаки і козаки
Тарас Шевченко "Чумаки серед могил", 1846 рік
Правда ж, схожі ці могили на наші кургани?
Їхали на волах. Вони були популярніші, ніж коні, насамперед, через неперебірливість до харчів.
Ярмо
Ян Левицький "Чумак з околиць Умані", 1841 рік
Одяг чумаків був непоказний, але міцний: дві сорочки, двоє штанів, свитка, чумарка, пояс, шапка-кучма. У холодну пору брали кожуха. Одну із двох сорочок не скидали упродовж всієї мандрівки. Вона була змащена дьогтем і захищала від вологи, пилу, комах та інфекцій. Другу одягали тільки в одному випадку – коли чумак помирав…
Ян Левицький "Чумак з околиць Умані", 1841 рік
Математика
* У 1730-х роках чистий прибуток з одного воза зі сіллю становив щонайменше 5–6 рублів. А за 20–30 рублів у селі чи навіть місті можна було купити скромне житло.
* Чумаки за один сезон могли зробити 3 виїзди на південь.
* За скільки років чумак міг собі купити житло? ( але як не їстиме і не одягатиметься)
Польова кухня
Як харчувалися чумаки?
У кожному гурті був кашовар. Його звільняли від будь-якої роботи – він лише готував їжу.
За описами Миколи Сумцова, за дев’ять тижнів мандрівки той чумак споживав більше 26 літрів пшона, понад 40 кг сухарів, 25 кг печеного хліба, 4,1 кг сала та по 8,2 кг пшеничного і гречаного борошна.
Іван Айвазовський
«Чумаки»
Архип Куїнджі "Чумацький шлях у Маруполі", 1875 рік
Чумацькі села��
А ким засноване село Івангород?
Ким був той Іван?
Використані джерела
https://localhistory.org.ua/texts/statti/zabuti-dorogi-istoriia-chumatskogo-promislu/
* Роботи Олександрівського краєзнавця Василя Білошапки