ЧОРНОБИЛЬ �НЕ МАЄ �МИНУЛОГО ЧАСУ
м. Чорнобиль (краєвид)
У 1970 році вирішено було біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію ім. В.І. Леніна.
Це будівництво відрізнялося особливо ударною працею і достроковими пусками реакторів. На кінець 1985 року в місті енергетиків Прип'яті мешкало 50 тисяч жителів. Серед багатьох нових міст Прип'ять була дуже гарною. Тут вдалося досягти гармонії багатьох компонентів — зручності й упорядженості житла, наявності культурних, спортивних, рекреаційних комплексів. Розташування міста в дуже мальовничій місцевості також робила його дуже привабливим. І �річка поруч з такою ж назвою, і чудова краса навколишньої поліської природи.
Весна 1986 року на Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана у веснянках нашими предками, вона проходила по нашій рідній землі, як завжди, квітуча й ошатна.
Час року, коли сонце пригріває особливо ласкаво, провіщаючи швидкий прихід літа, і в повітрі пливуть терпкі пахощі, настояні на білому мареві квітучих садів.
Пора надій і чекань.
Час юності і любові.
�
Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лiсами славилась чорнобильська земля. Та тiльки - до жахливої позначки, до радiацiйної межi, проораної квiтневої ночi 1986-го. Звiдтодi ця земля стала називатись зоною - скалiченою, непридатною для життя мiсцевiстю. I якщо вiд атомної катастрофи здригнулись серця всiх землян, то слово "зона" не перестає болiти у цих серцях вже пятнадцять рокiв i ще надовго лишиться в памятi людства.
Аварiя на Чорнобильськiй АЕС стала новою вiхою вiдлiку в iсторiї атомної енергетики, показала, наскiльки небезпечна позбавлена контролю сила атома i як неймовiрно важко вгамувати її.
З 25 на 26 квітня 1986 року
О першій годині 23 хвилини
40 секунд
над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву
1 година 23 хвилини
4 реактора
А місто спало…
Причини аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС:
- ТЕРАКТ, але цю версію було одразу відкинуто, оскільки ЧАЕС по периметру була засипана спеціальним піском, після вторгнення на якому одразу б залишилися б сліди. А слідів не було.
- ЕКСПЕРИМЕНТ, сутність якого полягала у вивченні резервів безпеки реактора в будь-який ситуаціях. Випробування співпало з плановим гасінням реактора.
Деякі версії
Першими прийшли на невидиму смерть – пожежники. В перші хвилини їх було 28. А потім, до них підходило підкріплення, приймаючи на себе жар полум’я і смертоносний подих реактора, але перших було 28.
За покликом рідної
землі на захист
свого народу першими до
палаючого реактора
по тривозі прибули пожежники
по охороні
Чорнобильської АЕС на чолі з
начальником корпусу
Володимиром Правиком.
Ціною неймовірних зусиль, а часом і ціною життя, пупинили чорнобильські пожежники вогневу стихію, що вирувала над аварійним енергоблоком.
Вічна їм слава і пам’ять!
Уже з перших годин, днів численні наші співвітчизники не вагаючись стали до боротьби з грізним і невидимим ворогом: щоденно несли небезпечні вахти біля розпеченого реактора, очищали від радіації поля, сади й житло, щиро приймали у себе переселенців… Так починався літопис всенародного подвигу.
ВІЧНА ЇМ СЛАВА І ПАМ’ЯТЬ!
Володимир Павлович Правик
(13 червня 1962, Чорнобиль — 11 травня 1986,
Москва) — лейтенант,
Герой Радянського Союзу,
під час аварії на ЧАЕС начальник караулу
2-ї воєнізованої пожежної частини
Управління внутрішніх справ Київського
облвиконкому по охороні Чорнобильської АЕС,
лейтенант внутрішньої служби.
Нагороди: Герой Радянського Союзу (посмертно),
Зірка "За мужність" (посмертно)
Старший сержант Ігнатенко Василь Іванович (13 березня 1961 — 13 травня 1986) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять.
Нагороди: Герой України (посмертно), Орден "Червоного Прапора" (посмертно), Хрест "За мужність" (посмертно)
Лейтенант
Кибенок Віктор Миколайович (17.02.1963 - 11.05.1986)
Нагороди: Герой Радянського Союзу (посмертно),
Зірка "За мужність" (посмертно),
Старший сержант Микола Іванович Титенок; (05.12.1962 - 16.05.1986 ) — ліквідатор аварії на Чернобильській АЕС, пожежний 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні
м. Припять.
Нагороди:
Герой України (посмертно),
Орден "Червоного Прапора" (посмертно),
Хрест "За мужність" (посмертно)
Володимир Іванович Тишура; (15.12.1959 - 10.05.86)
— лiквiдатор аварiї на Чoрнобильськiй АЕС, старший пожежний 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять.
Нагороди:
Їх нараховується тисячі – людей які отримали смертельну дозу радіоактивного опромінення: робітників, цивільних громадян, серед яких діти…
Дозиметр показує: рівень радіації вище норми в 302 рази. Але це ще “благополучне” місце. А були райони, де норма перевищувала і в 1000, і �в 2000 раз! Це Росія, Брянська область, 300 км від Чорнобиля.
Припустима доза опромінення | <0.25 Гр |
Доза опромінення, яка викликає променеву хворобу | 1-6 Гр |
Смертельна доза опромінення | 6-10 Гр |
…Евакуація
Цей термін воєнного часу, що жив тільки у пам’яті людей, які пізнали лихоліття часів Вітчизняної війни, увірвався в наше сьогодення. Його викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей з обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею. Чим можна зміряти їх горе? Чорнобильське лихо… Радіація… Радіонукліди… Скільки тривоги внесли ці слова в наше життя! З’явились нові тривоги, і головна з них – майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і в ґрунті, й у воді, у повітрі, в їжі.
Кінотеатр в �м. Чорнобилі
Вказівник при в’їзді в �м. Чорнобиль
Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, а ми все ще пам’ятаємо тих, хто пішов у вогонь, – вони увійшли у стогін і душу, болем зчорнену до дна:
Віддзвеніли чорнобильські дзвони
Це лише один приклад змарнованого життя. А скільки їх було? Небаченого масштабу трагедія звалилася на плечі нашого народу. Хто ж винен у ній? Конкретно ніби ніхто нічого спеціально не робив. Це не провокація, це халатність. Прояви безвідповідальності і легковажності накопичувалися й накопичувалися – і в один прекрасний квітневий день – раптом вибух… Усе цвіло – смерть прийшла невидимо. Ніхто не вірив, бо подібного ще не було. Люди проявили героїзм, ліквідували залишки аварії, але такого масштабу наслідків ніхто не чекав. Перші герої загинули всі, а скільки ще хворих, скільки народилося дітей-калік. Спасибі, держава допомогла, весь світ допомагав тим, хто зазнав радіаційного впливу. І зараз «чорнобильці» мають різні пільги, їздять до санаторіїв, лікуються. Але де гарантія, що не повториться ця трагедія? Люди, будьте пильні й обережні, безвідповідальність породжує трагедію.
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде.
… Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам'ятає
Біда підходить, а не чутно кроків.
Самої суті вивітрена суть.
Гіркі слова замучених пророків –
Невже й тепер вони нас не спасуть?
О, що в ту мить відкрилося поету?
Душа кричала і пручалась: ні!
Сьогодні – нас, а завтра – всю планету
Розбудять злії люди у вогні.
Зачинять знов усі залізні брами
І пустять димом пам’ять вівтарів.
Крізь грізний грім всесвітніх барабанів
Уже не чути зойку матерів.
ЧАЕС було зупинено �16 грудня 2000 року �під час правління президента України Л.Кучми, �під натиском великої сімки, як велику загрозу людству.
Хоча, ядерного палива вистачило б ще на 30 років безперервної роботи реакторів.
Священна пам'ять про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської,
не згасне у віках
МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЖЕРТВАМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ НА МИТИНСЬКОМУ КЛАДОВИЩІ М.МОСКВА
ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК ЖЕРТВАМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ НА АЛЕЇ ГЕРОЇВ В ЧЕРНІГОВІ (СЕРПЕНЬ 2009 РОКУ)