Масові репресії 30-х рр. ХХ ст. в Україні

Ста́лінські репре́сії — масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-і — 1950-і роки і звичайно пов'язані з іменем Й.В. Сталіна, фактичного диктатора Радянського Союзу в цей період. До цього явища можна віднести чистки в рядах правлячої ВКП (б) (після 1952 р. КПРС), розкуркулення, депортації цілих етнічних груп і гоніння за підозрілими особами, всюдисущий контроль за «саботажниками», масові ув'язнення і розстріли «ворогів народу».

Ĉ/ß

НАРОЩУВАННЯ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ В УМОВАХ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ КРАЇНИ

Звичайно, нашу політику ніяк не можна вважати політикою розпалювання класової боротьби. Чому? Тому, що розпалювання класової боротьби веде до громадянської війни. Тому, що, якщо ми стоїмо біля стерна влади, оскільки ми зміцнили цю владу і командні висоти зосереджені в руках робочого класу, ми не зацікавлені в тому, щоб класова боротьба набувала форм громадянської війни.

Але це зовсім не означає, що тим самим класова боротьба скасована, або що вона, ця сама класова боротьба, не загострюватиметься. Це тим більше не означає, що класова боротьба не є нібито вирішальною силою нашого просування вперед. Ні, не означає.

Й. СТАЛІН

Промова на пленумі ЦК ВКП(б) “Про індустріалізацію та хлібну проблему” від 9 червня 1928 року

Причини масових репресій 30-рр. ХХ ст. в Україні

• Тоталітарний режим в СРСР
• Зміна вищого керівництва в СРСР (перемога Сталіна)
• Суцільна колективізація
• Форсована індустріалізація
• Курс СРСР на світову революцію та підготовку ІІ світової війни
• Встановлення адміністративно-командної системи
• Примусовий характер праці
• Насадження в суспільстві політики страху та віри у вождя
• Підготовка до стаханівських та інших рухів «соціалістичних чудес»

Масові репресії – невід’ємний елемент сталінської системи управління

Радянські агітаційні плакати: �Боротьба з ворогами народу

Періодизація масових репресій

30- рр. ХХ ст. в Україні :

Перший (1929-1931 рр.) – це так звана «шахтинська справа», харківські політичні процеси над українською інтелігенцією, «шкідниками» і «саботажниками», насильство над селянами, початок розкуркулення і депортацій під час колективізації;

​

Другий (1932-1934 рр.) був повʼязаний, насамперед, з терором голодом, який було штучно влаштовано проти  українців, що привело до демографічного зменшення населення майже на 7 млн. осіб; заборона процесу «українізації» і постишевські репресії проти української інтелігенції, діячів культури, науки і освіти, письменників, журналістів і представників мистецтва;

​

Третій (1937- 1938 рр.) в історії одержала назву доби «великого терору», бо була повʼязана з найбільш масовими, апокаліптичного масштабу репресіями.

1930 рік – створення ГУЛАГу

(Головного управління таборів)

Політичні

репресії

1920-1930-х рр.

Розкуркулення

Боротьба з

шкідництвом

Політичні репресії

та репресії в армії

Депортація

народів

Великий терор — найменування періоду в історії СРСР (1937 — 1938 роки), коли сталінські репресії були різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності. Інша поширена назва цього історичного періоду, «Єжо́вщина», пов'язана з тим, що керівником народного комісаріату внутрішніх справ у той час був Микола Іванович Єжов.

Сигналом до початку масових репресій послужило вбивство Сергія Кірова 1 грудня 1934 р. 1 грудня 1934 р. за ініціативою Сталіна ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік» наступного змісту:

• Слідство в цих справах закінчувати в строк не більше десяти днів;

​

• Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суді;

​

• Справи слухати без участі сторін;
• *Касаційного оскарження вироків, як і подачі клопотань про помилування, не допускати;

​

• Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно після винесення вироку.

Похорон С. М. Кірова

Протягом декількох наступних років, Сталін використовував убивство Кірова як привід для остаточної розправи з колишніми політичними супротивниками, що очолювали різні опозиційні лінії партії в 1920-і роки або, що брали в них участь.

Всі вони були знищені за звинуваченнями в терористичній діяльності.

Боротьба зі «шкідництвом»

• Вирішення завдання форсованої індустріалізації вимагало не тільки вкладення величезних засобів, але і створення численних технічних кадрів. Основну масу робітників, складали вчорашні неписьменні селяни, що не володіли достатньою кваліфікацією для роботи зі складною технікою. Радянська держава також сильно залежала від технічної інтелігенції. Ці фахівці найчастіше були досить скептично налаштовані стосовно комуністичних гасел. Партія комуністів, сприймала всі збої, що виникали в ході індустріалізації, як свідомий саботаж, результатом чого стала кампанія проти так званого шкідництва.

У ряді процесів у справах про шкідництво і саботаж висувалися, наприклад, такі обвинувачення:

• Підготовка невірних звітів про фінансове становище СРСР, що приводило до підриву його міжнародного авторитету (справа Трудової селянської партії).
• Саботаж за завданням іноземних розвідок шляхом недостатнього розвитку текстильних фабрик, створення диспропорцій у напівфабрикатах, що повинно було потягти за собою підрив економіки СРСР і загальне невдоволення (справа Промпартії);
• Псування насінного матеріалу шляхом його зараження, свідоме шкідництво в галузі механізації сільського господарства шляхом недостатнього постачання запчастин (справа Трудової селянської партії);
• Нерівномірний розподіл за завданням іноземних розвідок товарів за районами, що приводило до утворення надлишків в одних місцях і дефіцитові в інших (справа меншовицького «Союзного бюро»).

​

ОДНИМ З НАЙГУЧНІШИХ ПРОЦЕСІВ КІНЦЯ 20-х РОКІВ СТАЄ ШАХТИНСЬКА СПРАВА

Інженери та техніки Донецького вугільного басейну звинувачувалися:

• в свідомому шкідництві через організацію вибухів на шахтах;
• в злочинних зв’язках з колишніми власниками шахт;
• в закупівлі непотрібного імпортного обладнання та марнотратстві;
• в порушенні техніки безпеки та КЗПП.

“Шахтинці” сидять тепер в усіх галузях нашої промисловості. Багатьох з них виловлено, але далеко не всіх виловлено. Шкідництво буржуазної інтелігенції є однією з найнебезпечніших форм опору проти соціалізму, що розвивається.

Й.Сталін

квітень 1929 року

Аналогічними до шахтинської справи стають:

• справа “харківського центра” шкідників;
• справа “московського центра” шкідників;
• справа СВУ;
• справа “Трудової селянської партії”

1928 р. – Шахтинська справа

• Репресії проти технічної інтелігенції
• Форсована індустріалізація - «Мы рождены , чтоб сказку сделать былью!»
• Підготовка до стаханівських та інших рухів «соціалістичних чудес»

1930 р. – Cправа СВУ

• Репресії проти української інтелігенції
• Судили 45 чоловік, а репресували 474
• Репресії проти діячів українізації та української культури («бывших»)
• Знищення можливих захисників українського селянства
• Репресії проти українського селянства

1931р. – Cправа УНЦ

• Репресії проти українських істориків
• Арешт і заслання М. Грушевського
• Смерть М. Грушевського у м. Кисловодську

1932 р. – розстріл українських кобзарів

Репресії проти діячів української культури та носіїв

історичної народної пам'яті

Таємний лист Сталіна про нібито підготовку повстання в Україні, мав пояснювати жорстокість проти українців, 1932 р.

1932 - 1933 рр. – Голодомор

Загинуло більше 6,5 млн. чоловік

Репресії проти українського селянства

1933 р. – Cправа УВО

Репресії проти української творчої інтелігенції

Початок згортання українізації

Репресували О. Вишню

1933 р. – самогубство М. Хвильового

1933 р. – самогубство М.Скрипника

Друга половина 1930-х рр. –

«Розстріляне відродження»:

Масове знищення української творчої інтелігенції та діячів українізації

Жертвами репресій ставали, насамперед, найяскравіші постаті українського національного відродження – М. Бойчук, М.Зеров, М.Хвильовий, Л. Курбас тощо. В Академії наук України, за неповними даними, було репресовано 250 осіб, в тому числі 19 академіків. Жахливого удару було завдано українській літературі: 89 письменників було знищено, 212 — примушено замовкнути, 64 – заслано,  83 –  емігрували.

З 1933 р. до 31 грудня 1934 р. проводилося «генеральна чистка» ВКП (б), продовжена до травня 1935 р. та торкнулась 18,3 % з 1916,5 тисячі членів. Після її завершення почалася «перевірка партійних документів» до грудня 1935 р., що додала ще 10-20 тисяч. А 14 січня 1936 р. оголошено про «заміну партійних документів», що була здійснена до вересня 1936 р. з виключенням 18 % членів, згідно з Єжовим.

Багато членів партії, що займали досить видне положення, були засуджені (в основному до розстрілу) Військовою колегією Верховного суду СРСР.

Дехто не став чекати арешту і покінчив життя самостійно, щоб спасти сім’ю від переслідувань.

Репресії в КП(б)У

В’язні на будівництві Біломорканалу

“С начала 30-х гг. индустриализации труд заключенных использовали на стройках, направляли на самые тяжелые работы: прокладывали каналы, строили железные дороги, шахты. 13 февраля 1931 г. совет труда и обороны принял постановление о строительстве канала, соединяющего Балтийское и Белое моря. На этой трассе 227 км нашли свою смерть тысячи заключенных. Всего за 20 месяцев – с сентября 1931 года по апрель 1933, канал был возведен. Из отпущенных государством на строительство 400 млн. руб. потратили всего 95 млн.. Дневная норма для каналоармейца – “два кубометра гранитной скалы, и 100 метров вывоза его на тачке”. Почти без сна работали заключенные, т.к. канал нужно было сдать раньше запланированного срока».

Які умови праці в’язнів?

У період 1936 — 1938 відбулися три великих відкритих процеси над колишніми вищими функціонерами компартії.

Перший Московський процес над 16 членами так званого «Троцкістсько-Зинов'євського Терористичного Центра» відбувся в серпні 1936.

Другий процес (справа «Паралельного антирадяняського Троцкістського центру») в січні 1937 пройшов над 17 менш великими функціонерами. 13 чоловік розстріляні, інші відправлені в табори, де незабаром загинули.

Третій процес у березні 1938 відбувся над 21 членами так званого «Право-Троцкістського блоку».

Саме чищення 1937 — 1938 років асоціюється, у першу чергу, з ім'ям Єжова («Єжовщина»). У цей період вичищені були в тому числі й 2500 співробітників НКВС.

За самими різними звинувачуваннями були знищені видні діячі революції Бухарін, Троцький, Зіновєв, Каменєв, Риков та інші.

В 1937 р. Почався розгул репресій. Знищенню підлягала тепер Червона армія.

У вищому керівництві армії були знищені з 5 маршалів – 3, з 5 командирів І рангу – 3, ІІ рангу – 10, з 57 командирпів корпусів – 50, з 186 комдивів – 154, з 16 армійських комісарів І та ІІ рангу – 16, з 26 корпусних комісарів – 25, з 64 дивізійних комісарів – 58, з 456 командирів полків – 401.

Будьоний С. М., Блюхер В. К., Тухачевский М. М., Ворошилов К. Є., Єгоров О.І.

З 5 маршалів Радянського Союзу знищено 3

Росла кількість ГУЛАГів (ГУТАБів)

10.07.1934р. - Постановою ЦВК і РНК СРСР разом з НКВС була створена система таборів ГУЛАГ

Система ГУЛАГ. (главное управление лагерей.)

Керували процесами «вірні сталінські соколи», лідери НКВС СРСР, багатьох з яких також не пожаліла ними ж створена мясорубка.

Генріх Ягода, «батько» системи ГУЛАГу, розстріляний в 1938 році

Микола Єжов, голова НКВС СРСР, розстріляний в 1940 році

Лаврентій Берія, голова НКВС, розстріляний в 1953 році

«Взбесившихся собак я требую расстрелять - всех до одного!»

Генеральний прокурор СРСР А.Вишинський.

Переслідування, засудження, катування, знищення

Наказом НКВС № 00447 від 30 липня 1937 р. передбачалося, серед іншого, розгляд трійками справ засуджених, що вже перебувають у таборах ГУЛАГа і в'язницях (в'язницях особливого призначення). За рішеннями трійок були розстріляні близько 8 тисяч ув'язнених колимських таборів, понад 8 тисяч ув'знених Дмитровлагу, 1825 ув'знених соловецької в'язниці особливого призначення, ув'язнені інших таборів і в'язниць. Багатьом за рішенням трійок і особливої наради були продовжені строки ув'язнення.

Масовий терор

Підлягають репресіям:

• Колишні куркулі, що повернулися після від'їзду покарання й продовжують вести активну антирадянську підривну діяльність.
• Колишні куркулі, що бігли з таборів або трудпоселень, а також куркулі, що уникли розкуркулювання і ведуть антирадянську діяльність.
• Колишні куркулі й соціально небезпечні елементи, що складалися в повстанських, фашистських, терористичних і бандитських формуваннях, що відбули покарання, що уникли репресій або бігли з місць ув'язнення й оновили свою антирадянську злочинну діяльність.
• Члени антирадянських партій, що були білими, жандармами, чиновниками, карателямі, бандитами, бандпосібниками, переправщиками, реемігрантами, що уникли репресій, що бігли з місць ув'язнення й продовжують вести активну антирадянську діяльність.
• Викриті слідчими й перевіреними агентурними матеріалами найбільш ворожі й активні учасники казацько-білогвардійських повстанських організацій, фашистських, терористичних і шпигунсько-диверсійних контрреволюційних формувань.
• Найактивніші антирадянські елементи з колишніх куркулів, карателів, бандитів, білих, сектантських активістів, церковників й інших, які втримуються у в'язницях, таборах, трудових селищах і колоніях і продовжують вести там активну антирадянську підривну роботу.
• Кримінальники, що ведуть злочинну діяльність і пов'язані зі злочинним середовищем.
• Кримінальні елементи, що перебувають у таборах і трудпоселеннях і ведучі в них злочинну діяльність.

7 квітня 1935р. — в СРСР прийнята постанова РНК № 3.598 яка передбачала смертну кару для дітей віком від 12 років

Фото дітей ворогів народу. Спецдитбудинок Наркомпросу. СРСР, 1930-ті.

Один з так званих списків Сталіна, на якому він наклав власноручну резолюцію «За расстрел всех 138»

• В серпні 1938 р. стали проявлятись ознаки завершення Великого терору.
• 17 листопада 1938 постановою Раднаркому й ЦК ВКП(б) діяльність всіх надзвичайних органів припинена, арешти дозволені тільки із санкції суду або прокурора. Директивою Наркома внутрішніх справ Берії від 22 грудня 1938 всі вироки надзвичайних органів оголошені втратившими силу, якщо вони не були приведені у виконання, або оголошені засудженими до 17 листопада.

​

• У грудні 1938, подібно Ягоді, Єжов був також призначений на другорядний пост, у цьому випадку — наркома водного транспорту. На його місце був призначений Берія, за якого масштаби репресій були зменшені. Під його керівництвом у рамках «боротьби за відновлення соціалістичної законності» із НКВС було звільнено 7372 чоловік, з них 987 засуджені.

Призупинення масового терору

ЖЕРТВИ «ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ»

​

800 000 ЧОЛОВІК-

РОЗСТРІЛЯНІ

​

18 000 000 ЧОЛОВІК- ПОЗБАВЛЕНІ ВОЛІ

17 травня, в Україні - День пам'яті і жалоби, українці згадують своїх співвітчизників

і не тільки.., а всіх людей, які загинули внаслідок політичних репресій і засланих

у табори, всіх репресованих.

Ĉ/ß

�«Саме велике рабство – не маючи свободи вважати себе вільним»� Й.Гете�

«Призвичаючись до пут рабства для інших, ви готуєте їх для власних рук і ніг. Звикнувши топтати права оточуючих вас людей, ви втрачаєту власну свободу і стаєте самі підданими любого підступного тирана, який з’явиться у вашому середовищі»

А.Лінкольн

«Не бійся ворогів, в гіршому випадку вони можуть вбити, не бійся друзів, в гіршому випадку вони можуть зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але з їх мовчазної згоди існують на землі і зрада і вбивство»

Р.Эберхардт