«Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон. «Енеїда» (огляд).

Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією.

Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору.

Велика Римська імперія

Становлення давньоримської держави проходило повільно і під впливом давньогрецької цивілізації.

​

Традиційно вважається, що Рим було засновано в 735 році до н.е. етрусками і латинами. З 550 року до н.е. Римом керували царі етрусків, але в 509 році до н.е. римляни вигнали останнього етруського царя і Рим перетворився на республіку.

До середини І ст. до н.е. римська держава була республікою. З часом Рим став імперією, що силою приєднувала до себе племена та народи Європи.

Після вбивства Юлія Цезаря до влади прийшов його прибічник та родич Октавіан.

​

Октавіан Август зробив літературу частиною державної ідеології: художні твори повинні були виховувати громадян.

​

Публій Вергілій Марон�(70 – 19 до н.е.)

Твори Вергілія:

• “Буколіки” (“Пастуші вірші”) – збірка поезій, що оспівують сільське життя.
• “Георгіки” (“Землеробські вірші”) – поема, присячена землеробству, садівництву, скотарству та бджільництву.
• “Енеїда” – історико-героїчна поема про заснування Великого Риму.

про історію створення «Енеїди»

«Енеїді» Вергілій віддав десять останніх років життя. Спочат­ку поет склав план і написав епопею прозою, а потім завіршував упо­добані частини. Щоб оглянути місця, зображені в поемі, він виру­шив у подорож до Греції та Малої Азії. Проте Трою йому не довелося побачити. Тяжко захворівши в Афінах, він припинив мандрівку. Август порадив хворому повернутися разом з ним до Італії, там 21 ве­ресня 19 р. до н. є. й обірвалося життя Вергілія. Прах його було пе­ревезено до Неаполя і там поховано при Путеоланській дорозі. На надгробній плиті викарбовано: „В Мантуї я народився, умер у калабрів. Неаполь Прах береже. Оспівав череди, ниви, вождів.”

Вергілій не встиг остаточно опрацювати своєї поеми. За нака­зом Августа її було оприлюднено вже після смерті поета, можливо, в 17 році до н. є.

Римський народ визнав Вергілія першим своїм поетом, римським Гомером. Про те, яку загальну шану здобув автор «Енеїди» за життя, говорить хоча б свідчення історика Таціта, що коли присутні в театрі по­чули вірші Вергілія, вони всі підвелися і віддали їх авторовітаку саму честь, як імператорові Августу.

Анкета письменника

1. Тема — пригоди Енея, який, за вказівкою богів, засновує нову могутню Римську державу, а також про його історичну місію, призначену долею і богами.

2. Ідея – уславлення Римської держави і Августа; утвердження влади Риму над світом

3. Історична основа – зміцнення Римської держави, діяння Юлія Цезаря, Октавіана Августа

4. Міфологічна основа - міфи про Енея

5. Жанр – історико-героїчна поема (політична тенденція — прагнення показати історичну зумовленість нового ладу й уславити його).

6. Композиція – «Енеїда» складається з 12 книг. Вона чітко поділяється на дві частини, кожна з яких складається з шести книг: книги І—VI —розповідь про мандри Енея (схожі на мандри Гомерового Одіссея); книги VII—XII — опис боїв у Італії, це наче римська «Іліада».

«Енеїда (26-19 рр. до н.е.)

Поема складається з 12 книг, які налічують 9996 віршів. Вона чітко поділяється на дві частини по 6 книг.

1 – 6 книги: Мандри Енея;

І книга – Еней повертається з Трої і пливе до Карфагену. Супроводжує Енея Гера, яка не любить троянців. Крім того, вона дуже любить Карфаген, але дізнається, що його зруйнують також троянці. Флот Енея прибило до берегів Карфагену.

ІІ книга – Еней розповідає про загибель Трої з позиції переможеного.

ІІІ книга – Еней розповідає про свої мандри. Дідона закохується в Енея, він відповідає взаємністю (до речі, не без допомоги Венери). Але кохання не може стати на заваді до виконання величної місії – заснування великої держави Риму.

ІV книга – Еней покинув Дідону і поплив у свою путь, а Дідона з розпачу кидається в полум’я.

V книга – розповідь про поминальні обряди на честь річниці смерті батька Анхіса.

VІ книга – Еней робить зупинку поблизу міста Кум. Тут був знаменитий оракул Аполлона, а неподалік, - вхід у царство мертвих. Пророчиця Сивілла провіщає Енеєві боротьбу, яка чекає на нього в Лації, а потім супроводжує його у царство мертвих для зустрічі з Анхісом. Анхіс провіщає Енеєві майбутню славу і боротьбу за утвердження Римської держави. Фактично пророцтва Анхіса – це гімн Риму.

​

7 – 12: Опис боїв у Італії

VІІ книга – Цар Латин гостинно зустрічає Енея і обіцяє віддати за нього свою доньку Лавінію. Але в неї є наречений – Турн, який йде війною на Енея.

​

VІІІ книга – Еней шукає друзів. Він іде до сусіднього володаря Евандра. Там він отримує від Венери і Вулкана – щит, на якому було зображено майбутню історію Риму.

​

ІХ книга – поки Енея немає, Турн починає перемагати троянців.

​

Х книга – Еней повертається з чудовим обладунком, відбиває військо Турна, але в бою гине син Евандра – Паллант, який був другом Енея.

​

ХІ книга – подвиги амазонки Камілли.

​

ХІІ книга – відбувається двобій ватажків, в якому Еней, здійснюючи помсту за Палланта, вбиває Турна.

​

Маршрут Енея

Ілюстрація до титульної сторінки “Енеїди”

Видання 1750 року, Італія