Міжнародний день прав людини

День прав людини — міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. 

Логотип прав людини, який був оприлюднений в Нью-Йорку 23 вересня 2011 року

• У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.
• В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

​

І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.

«Расова дискримінація" означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, основані на ознаках раси, кольору шкіри, громадянства, родового чи етнічного походження, метою або наслідком яких є скасування або применшення визнання.

• Пряма дискримінація – будь-яке розрізнення, засноване на таких ознаках, як раса, колір, мова, релігія, громадянство або країна походження чи етнічне походження, що не має об'єктивного і розумного виправдання.

• Непряма дискримінація має місце тоді, коли явно нейтральний фактор, як то вимога, критерій або практика, не можуть бути виконані особами, котрих об'єднують за ознаками, як то "раса", колір, мова, релігія, громадянство або країна походження чи етнічне походження, або створюють для цих осіб незручні обставини, за винятком ситуації, коли цей фактор має об'єктивне і розумне виправдання.

​

Расова сегрегація – практика обмеження людей визначеними територіями проживання або прикріплення до окремих інституцій (напр., школи, церкви) та будь-яких місць чи видів обслуговування, призначених для громадського користування (транспорт, готелі, театри, парки, ігрові майданчики, ресторани, кімнати відпочинку) на основі "расових" ознак.

​

Що таке ксенофобія?

(від грецьких слів (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та (фобос), що означає «страх»). Літературне значення слова передбачає, що ксенофоби - це люди, які не люблять усіх чужинців, їх «інакшість». Такі визначення показують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці, іноземці.

​

У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, зі середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є люди до 30 років.

​

Правові аспекти

• У статті 161 Кримінального кодексу України йдеться про покарання за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
• Стаття 67 визначає обставини, які обтяжують покарання, включаючи вчинення злочину на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності.

​

МОВА НЕНАВИСТI - слова і висловлювання, що підсвідомо або свідомо програмують людину на агресію, в тому числі й щодо людей іншої національності та віросповідання.

Мову ненависті можна розділити на дві великі категорії:

• мова, яка використовується в мас-медіа,
• побутова мова, яка використовується в повсякденному спілкуванні: «бiженцi» «вимушенi переселенцi»

Міжнародні документи про мову ворожнечі

• Європейська Конвенція про права людини та основоположних свобод (Стаття 10);
• Додатковий Протокол до Конвенції «Про Кіберзлочинність»;
• Американська Конвенція про права людини (Стаття 13, пункт 5);
• Міжнародний Пакт про громадські і політичні права (Стаття 20, пункт 2);
• Міжнародний Пакт про економічні, культурні та соціальні права (МПЕКСП);
• Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, негуманних або таких, що порушують права людини видів поводження та покарання («Конвенція проти катувань»);
• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
• Міжнародна Конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації (Конвенція з расової дискримінації);
• Декларація ЮНЕСКО про раси та расові заборони;
• Декларація ЮНЕСКО принципів терпимості;
• Європейська соціальна хартія.

​

Булінг у школах

Булінг – (від англ. - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного), агресивної поведінки, одного з членів колективу з боку інших представників колективу, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Дискримінація

– це будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага за ознакою раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших поглядів, національного або соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, яка має на меті або наслідком знищення чи применшення визнання, використання або здійснення всіма особами на рівних умовах усіх прав і свобод.

Стаття 14. Заборона дискримінації Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД