Робота з історичними джерелами на уроках історії та суспільних дисциплін: що, як і навіщо

​

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ »

​

​

Веб-конференція для вчителів історії – слухачів підвищення кваліфікації

​

​

29 січня 2021 р.

​

Кривцун Л.В.,

вчитель історії, правознавства та громадянської освіти

КЗ «ЗШ І-ІІІ ст. №22 ВМР»

​

Компетентнісний підхід до навчання історії передбачає формування в учнів інформаційної компетентності – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність. У навчальній програмі з історії відзначається важливість вміння виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел

2

Історія та інші суспільні дисципліни мають чи не найпотужніший потенціал у формуванні компетентного випускника школи

Як організувати роботу з історичними джерелами на уроці таким чином, щоб:

- сформувати в учнів уміння аналізувати, оцінювати,

порівнювати та визнавати різні погляди на історичний

процес;

- критично ставитися до інформації;

- мати власну позицію та аргументувати свій вибір?

​

��

3

Компетентнісний підхід до навчання історії передбачає формування в учнів інформаційної компетентності – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, �визначати їх надійність

4

Історичні джерела:

• документальні
• речові
• візуальні

Види документальних джерел

5

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

• Врахування вікових особливостей учнів при організації роботи з документальними джерелами

Розвиток навичок роботи з документами варто розпочинати ще з 5 класу. Використовувати пам’ятку-алгоритм «Як аналізувати історичний документ» для роботи з документальними джерелами для учнів 5-6, 7-8 та 9-11 кл.

Якщо в 5-6 класі достатньо, щоб учні вміли робити простий аналіз і висновки, то надалі вимоги ускладнюються.

​

��

6

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

• Використання методики покрокового аналізу історичного документа

На перших етапах робота з документом має відбуватися за безпосередньої участі вчителя з поступовим ускладненням аж до самостійного аналізу учнями джерела та інтерпретації історичних фактів�

7

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

​

Ретельний підбір документальних джерел

​

Документ повинен бути доступним учням за змістом й обсягом,

дидактично адаптованим;

бути цікавим;

відображати найтиповіші факти й події епохи;

мати певний емоційний вплив

(це допомагає «оживити» історію, відчути дух епохи)

​

��

8

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

• документи мають бути багатоаспектними, багаторакурсними та інтегративними, що надасть можливість реалізувати мультиперспективний підхід у викладанні,
• Учні навчаються визначати і порівнювати різні точки зору, сприймати таку різноманітність; критично аналізувати, порівнювати й оцінювати інформацію, відрізняти факти від думок та інтерпретацій, а значить, формулювати та аргументувати власну позицію щодо історичних процесів, що є необхідними навичками для сучасного випускника

9

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

Добирати проблемно-пізнавальні, логічні та послідовні запитання, а також відкриті комплексні завдання, які дають змогу оцінити рівень сформованості предметних компетентностей учнів

​

​

​

​

​

10

Умови ефективності роботи з документальними джерелами

Роботу з документальними джерелами варто використовувати на різних етапах уроку:

як для мотивації навчальної діяльності, так і в основній частині уроку, а також на етапі рефлексії.

Однак, найбільше можливостей така форма роботи дає під час

практичних занять.

​

​

11

Методичні прийоми роботи з документальними джерелами на уроках:

• постановка запитання і знаходження відповіді в документі (евристична бесіда);
• аналіз документу за запропонованими критеріями (алгоритмом);
• порівняльний аналіз документів;
• використання документу у поєднанні з іншими джерелами історичних знань (наприклад, візуальними, до яких відносять фото, плакати, карикатури, таблиці, схеми);
• аналіз документів з точки зору різних груп;
• проблемно-пізнавальні завдання різного характеру (визначити мікротеми, скласти план, відповідь за запитаннями: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому?, скласти словник термінів, стислу розповідь тощо)

12

Практична робота

• Історія України. 11 клас. Тема: Україна в роки Другої світової війни. Радянізація нових територій

Прочитайте документ та дайте відповіді на запитання. 

• Зі спогадів очевидця. 
• «Накупивши кольорових нічних сорочок в комісійних крамницях, їхні жінки (мається на увазі дружини радянських офіцерів – ред.) з задоволенням проходжалися в них вулицями міста, будучи певними, що придбали „хороші плаття”. ...З’явилися нові назви вулиць, пам’ятники Леніну та Сталіну, державні підприємства, державні школи, державні газети, тобто все стало нашим. У місто наїхало багато злих облич, на вулицях і в установах частіше стали лунати російські матюки, а простакуваті російські матрони, жінки офіцерів, мили яблука в унітазах і дивувалися, як воно гарно миє. Голодні червоноармійці, мов сарана змітали всі харчі з багатих єврейських крамничок, їли навіть дріжджі... На вулицях спостерігалося щоразу більше нових пришельців зі Сходу: косоокі, монгольські обличчя з широкими вилицями; присадкуваті опасисті московки з яскраво підмальованими губами, ясно фарбованим волоссям, що вели себе самовпевнено, з нахабною крикливістю. Частіше зустрічалися п’яниці. Місто поволі почало втрачати свій первісний вигляд, свою духовну притаманність, ознаку приналежності до західної культури».
• Завдання:
• Який аспект політики радянізації відбиває документ?
• Як ставилося місцеве населення до переселенців зі Сходу?
• Що викликало невдоволення населення в діях нової влади?

13

1

Алгоритм роботи �з документальними джерелами:

• Визначте вид документу.
• Хто є автором/авторами документа (приватна особа, офіційна, анонім)?
• Визначте час, місце і обставини створення тексту. 
• З якою метою написано документ?
• Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій? 
• Чи є в документі будь-які твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти будь-якої групи людей чи точки зору?
• Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей: чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише; первинність або вторинність інформації.
• Які характерні особливості історичного періоду висвітлюються в документі?
• Яке значення документального джерела?

​

14

Практична робота

15

2

Аналіз карикатури

16

3

Алгоритм аналізу карикатури

І. Опис.

• Опишіть те, що зображено на карикатурі:
• Хто/ що зображено, які характерні особливості персонажів виділено;
• Наскільки реалістично зображені персонажі;
• Якщо використовується гіпербола, то що саме гіперболізується і з якою метою;
• Чи є зображення другого плану, для чого воно потрібно?

ІІ. Інтерпретація.

• Надайте розгорнуті відповіді на запитання:
• Чи впізнаєте ви персонажів, що вам про них відомо;
• Коли надруковано карикатуру, якій події або явищу вона присвячена;
• Що означає підпис, як співвідноситься із зображенням;
• Погляд яких політичних або соціальних сил відображає зображення;
• Яке ставлення автора до персонажів, події;
• Що нового про особу/ історичний період ви дізналися з карикатури?

​

17

Практична робота

Громадянська освіта. 10 клас.

Розділ 3. Людина в соціокультурному просторі. Тема: Стереотипи та упередження�

18

4

Григор'єв Наш�(Історія України в народних думах та піснях. – Київ: Веселка,1993)

Історію слід викладати так, щоб дитина від самого початку й до кінця курсу відчувала, що вчить вона не про когось, а про себе, своїх батьків, дідів, прадідів, про свій рід, вчить те, що лишило слід в її сучасному житті, так чи інакше завжди впливає на це життя і вимагає тих чи інших вчинків.

​

​

19

Дякую за увагу!