Епоха Відродження
Всесвітня історія 8 клас НУШ
Епоха Відродження
Всесвітня історія 8 клас НУШ
Роздивіться репродукції фресок із зображенням Данте Аліг’єрі (1265–1321) – видатного письменника й філософа доби середньовіччя. Свій найвідоміший твір «Божественна
комедія» Данте написав народною італійською мовою. Це значно вплинуло на подальший розвиток італійської літератури, яка ставала доступною для більшості населення. Тож Данте називають батьком італійської літератури. Що вам відомо про Данте Аліг’єрі з курсу зарубіжної літератури? Якими були основні ідеї його творчості? Як гадаєте, яке символічне значення має увінчання поета на фресці лавровим вінком?
2
§ 10
Данте Аліг’єрі. Художник
Л. Сіньйореллі. 1499–1502 рр.
Данте з Флоренцією та царством Божественної комедії. Художник Д. ді Мікеліно. 1465 р.
Однак на кінець доби середньовіччя ситуація була вже іншою. Розквітали європейські міста – центри торгівлі й виробництва, науки та університетської освіти. Далекі морські подорожі розширювали уявлення людей про світ та своє місце в ньому, надихали на здобуття знань та нові відкриття.
Зі зміною людського світогляду посилилася критика релігійної догматики, особливо підкреслювалося розходження між вимогами до мирян та багатствами церкви. Так папство втрачало свій вплив та авторитет у Європі, натомість посилювалася королівська влада, відбувалася централізація.
3
Криза релігійного світогляду
§ 10
У середні віки в суспільстві панував релігійний світогляд, який спирався на безумовну віру в Бога. Ствердилася думка, що поза церквою спасіння не існує.
Площа Святого Марка у Венеції. Художник Дж. Белліні. 1490-ті роки
4
§ 10
5
У XIV ст. в Італії на противагу християнському аскетизму зародився гуманізм – світський світогляд, у центрі якого була людина, сила її розуму і творчих здібностей.
Відродження (франц. – Ренесанс) – епоха в історії європейської культури XIV–XVI ст., що ознаменувала прихід нового часу.
На основі ідей гуманізму на межі XIV–XV ст. в Італії зародилася нова культура, яку згодом назвали Відродження. Творці культури Відродження вважали своїм ідеалом культурний спадок античності та намагалися відродити його після «тисячолітнього занепаду» середньовіччя.
Шість поетів з Тоскани. Художник Дж. Вазарі. 1543 р.
§ 10
У чому полягала криза релігійного світогляду європейців наприкінці доби середньовіччя? Якими були її причини? Де і на яких засадах сформувалася культура Відродження?
► Тут панував вільний дух купецьких республік, порядки в квітучих містах-державах були демократичнішими, ніж у країнах із монархічною формою правління.
► Головну роль у житті Венеції, Флоренції та інших міст-держав відігравали купці, банкіри та підприємці – люди з комерційним хистом і великим досвідом ведення торгівлі та фінансових операцій. Вони мали блискучу освіту, знали мови й зазвичай виконували відповідальні дипломатичні доручення.
Усе це сприяло появі нової людини – стійкої до життєвих викликів, заповзятливої, сміливої та рішучої. Для неї втрачали привабливість середньовічні ідеали аскетизму й презирства до земного буття; на зміну їм приходив потяг до багатства й радощів життя.
6
Чому новий ідеал людини виник саме в Італії?
§ 10
Гуманісти стали творцями нового інтелектуального руху за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини античності.
7
Гуманізм – інтелектуальний рух доби Відродження
§ 10
Ідеалом гуманістів стала всебічно розвинена особа, яка поєднувала духовну й фізичну досконалість.
Гуманісти приділяли особливу увагу освіті, наполягали на вихованні в молодого покоління чесності, гідності, патріотизму й відданості батьківщині. У деяких італійських містах відчинили двері гуманістичні школи, куди приїздили учні з різних країн.
Гуманісти походили з різних верств населення – купецтва, знатних родів, міського середовища. Серед них були переписувачі книг і бібліотекарі, учителі та університетські професори, богослови й політики, посадовці й митці.
Поширенню гуманістичних ідей сприяло винайдення книгодрукування.
Перший представник Відродження і родоначальник ренесансної літератури.
Його уславила «Книга пісень» – збірка віршів про кохання до прекрасної Лаури. У ній Петрарка возвеличив людську красу, порівнявши її з усім найкращим на землі й на небі.
Сучасники високо цінували талант і творчість Петрарки. Заради нього відродили забуту античну традицію: на Капітолійському пагорбі в Римі Петрарку увінчали лавровим вінком.
1
2
8
Франческо Петрарка (1304–1374)
1) Франческо Петрарка.
Художник Ю. ван Гент. XV cт.
2) Лаура де Новес.
Імовірно, саме їй присвячено поезію митця
§ 10
Головний герой – напівзлиденний дворянин Алонсо Кіхано, живе в сільській глухомані, безперервно читає рицарські романи й марить про власні подвиги. Самотній ідальго робить своїм зброєносцем звичайного селянина Санчо Пансу – людину тямущу і простодушну водночас. Разом вони вирушають на пошуки слави. Подвиги безстрашного ідальго виглядають безглуздими й кумедними, але він мріє про те, «щоб повсюдно панували дружба, любов і злагода».
Започаткував європейську літературу нового часу та посів вершину іспанської літератури XVI ст. Походив із збіднілого дворянського роду. Мігель не мав можливості отримати ґрунтовну освіту, а тому багато читав і зміг самотужки набути широких знань.
Роман Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі», задуманий як пародія на рицарські романи, одразу приніс автору загальне визнання.
9
Мігель Сервантес (1547–1616)
§ 10
Пам’ятник Дон Кіхоту та Санчо Пансі в Мадриді
Видатний історик і політик, автор знаменитого трактату «Державець». Неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне мистецтво» – політику.
Макіавеллі жив у добу, коли Італія залишалася роздробленою і через це неодноразово потерпала від грабіжницьких вторгнень. Він уважав, що головною перешкодою до об’єднання країни була корислива політика папства, а тому створити єдину міцну Італію міг лише сильний правитель.
Мислитель допускав, що задля досягнення великої мети можна діяти підступно, безжально та нечесно. Це зумовило виникнення поняття «макіавеллізм» (політична безпринципність).
10
Нікколо Макіавеллі (1469–1527)
§ 10
Гуманістичне пізнання законів держави та суспільства
Нікколо Макіавеллі.
Художник С. ді Тіто.
XVI ст.
Які питання порушували гуманісти у своїй творчості? Чи актуальні вони для сьогодення? Чи погоджуєтеся з твердженням Макіавеллі, що заради досягнення великої мети політик може діяти підступно й безжально?
11
На теренах колишнього «варварського світу» сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії, а тому тут гуманісти значно більше уваги приділяли власному, а не античному минулому – історії германських народів та середньовіччю загалом.
Еразм Роттердамський (1469–1536) – лідер гуманістів на початку XVI ст. Монархи різних країн Європи запрошували його до себе на службу, але Еразм відмовлявся від пропозицій, не бажаючи втрачати свою незалежність.
Він вважав, що не належить якомусь одному народу, і називав себе «громадянином світу». Його найвідоміший твір – «Похвала Глупоті», присвячений найкращому другові, відомому лондонському адвокату та гуманісту Томасу Мору.
Із середини XVI ст. культура Відродження виходить за межі Італії (Німеччина, Франція, Англія, Нідерланди, Іспанія).
§ 10
Еразм Роттердамський. Художник
Г. Гольбейн Молодший. 1523 р.
12
«Похвала Глупоті» – сатира, написана у формі бесіди із
читачем. Глупота йде по світу в супроводі своїх супутників – Лінощів, Лестощів, Божевілля, Зажерливості та Непробудного сну. «За допомогою цих вірних союзників, – каже Глупота, – я підпорядковую собі весь рід людський і віддаю накази навіть імператорам». Стріли сатири Еразма цілили насамперед у верхівку суспільства, проте він не шкодував і простих людей, не позбавлених недоліків. Еразм став визнаним головою інтернаціонального гуманістичного братства – так званої «республіки вчених».
§ 10
Ілюстрація до книги «Похвала Глупоті»
Ганса Гольбейна Молодшого, 1515 р.
мандрівника Гітлодея. Він розповідає про жорстокі порядки в тогочасній Англії і, на противагу, – про щасливий острів, де немає приватної власності та бідності, усі працюють і живуть у мирі та злагоді. Тут не існує грошей, кожен отримує «все за потребою». Мешканці Утопії проживають великими сім’ями в упоряджених будинках, харчуються разом у громадських їдальнях-палацах. Проте це зовсім не означає загального зрівняння. Обдарована молодь звільняється від фізичної праці й вивчає науки. Усі інші після шестигодинного робочого дня можуть за бажання навчатися, займатися спортом, розважатися. В Утопії переконані, що щастя людини полягає в її гармонійному розвитку, а також у розумному поєднанні праці та відпочинку. Державою управляють шановані вчені, а знаком їхньої влади замість корони слугує пучок колосся.
«Утопія» мала величезний успіх у читачів. Траплялися навіть люди, які вірили в справжнє існування щасливої країни й були готові вирушити на її пошуки.
13
Спостерігаючи страждання народу, Томас Мор (1478–1535) написав свою знамениту «Утопію». Розповідь ведеться від імені бувалого
§ 10
Портрет
Томаса Мора.
Художник
Г. Гольбейн
Молодший. 1527 р.
Прочитайте уривок з «Похвали Глупоті» Еразма Роттердамського. Поміркуйте, чому автор ніби возвеличує Глупоту. Що, на вашу думку, має бути антиподом Глупоти та її супутників? Як поява Глупоти впливає на простолюд, а як – на можновладців? Які причини цього?
Глупота говорить:
Хоч би скільки було слухачів, але тільки-но з’явлюсь перед їхні очі, негайно опановує всіх якась небувала радість, усі раптом стають дуже веселими та вітають мене гучним і щасливим сміхом.
Я чиню, нарешті, за відомим народним прислів’ям, яке стверджує: «Сам себе хвалить той, кого ніхто не хвалить».
Хоч з якого боку поглянь, я найбільше схожа на саму себе. Тому ніхто не в змозі мене приховати, навіть ті, що найретельніше добирають собі личину й титул мудреця.
Війна – основа й джерело всіх славетних подвигів. А тим часом, що може бути безглуздіше за неї (якщо немає для того поважних причин)? Адже війна приносить обом супротивникам більше шкоди, ніж зиску.
Тепер про мистецтво. Жадоба слави, і тільки вона, спонукає розум людей вигадувати й множити стільки мистецтв і наук!
Скільки клопотів, скільки впертої праці витрачають дурні люди, щоб зажити нікчемної поваги, за яку нічого немає безглуздішого.
14
§ 10
Глупота тримається на пристрастях, а мудрість – на розумі. За цими ознаками їх і розрізняють...
Я з великим задоволенням переходжу нині до королів і придворних вельмож, бо вони виявляють до мене прихильність відверто, з прямотою, гідною шляхетних людей. Їхнє життя було б найсумнішим і найнещаснішим, якби в них була хоч краплина здорового глузду. Справді-бо, хто став би домагатися влади нещирою клятвою та вбивствами, якби міг попередньо збагнути, яку тяжку ношу звалить собі на плечі, коли стане можновладцем.
15
§ 10
Чільне місце серед українських гуманістів XVI ст. посідає Станіслав Оріховський-Роксолан (1513–1566). Історик, поет, філософ, політичний мислитель, Оріховський навчався в університетах Кракова, Відня, Віттенберга, Падуї, Болоньї. У своїх творах письменник постійно вказував на своє руське (українське) походження.
Важливе місце у творчості Оріховського посідало питання захисту українських земель від татарських і турецьких нападів. Державу Роксолан уважав об’єднанням громадян, пов’язаних правом і спільною користю.
Найвідоміший твір – «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу» (1543 і 1548 рр.). Центральною темою творчості гуманіста стала свобода як найбільша цінність людства та природний стан шляхетної натури.
16
§ 10
Обкладинка книги
«Напучення польському
королеві Сигізмунду Августу». 1543 р.
Оберіть одного з гуманістів епохи Відродження, про яких ішлося на уроці. За допомогою додаткових джерел інформації або інтернету дізнайтеся більше про
його життя та погляди. Чи актуальні його ідеї в наш час? Які факти з біографії гуманіста справили на вас найбільше враження? Презентуйте результати своєї роботи на загал.
17
§ 10
Обміняйтеся в загальному колі думками про супутників Глупоти з твору Еразма Роттердамського. Як гадаєте, чому автор обрав саме їх? Які з них, на вашу думку, найнебезпечніші?
1. У якому порядку потрібно розташувати представників культури Відродження, щоб їхні імена відображали хронологію розвитку гуманістичних ідей: а) Нікколо Макіавеллі; б) Мігель Сервантес; в) Еразм Роттердамський; г) Франческо Петрарка?
2. Покажіть на карті країни, де із середини XVI ст. поширилися гуманістичні ідеї.
3. Чим світогляд гуманістів відрізнявся від уявлень часів середньовіччя?
4. Порівняйте уявлення Нікколо Макіавеллі та Томаса Мора про управління державою та справедливе суспільство. Визначте спільні та відмінні риси.
5. Чи всі жителі Утопії з твору Томаса Мора мали дійсно рівні права? У чому, на думку мешканців цієї країни, полягало щастя людини? Висловіть власне ставлення до розуміння щастя.