1 of 23

Початок перебудови в СРСР. Гласність і політичний плюралізм на українських теренах

2 of 23

План

  • 1. Проголошення курсу на «перебудову»
  • 2. Здійснення перших заходів «перебудови»
  • 3. Чорнобильська катастрофа
  • 4. Поглиблення «перебудови»
  • 5. Розгортання страйкового руху

3 of 23

Перебудова - соціально-економічний і політичний курс радянського керівництва в 1985-1991 рр., спрямований на реформування всіх сфер суспільного життя при збереженні соціалізму.

4 of 23

Етапи “перебудови”

І етап - 1985–1986 рр. політика «прискорення».

ІІ етап - 1987–1990 рр. – власне перебудова СРСР.

ІІІ етап - 1990–1991 рр. – загострення соціально-економічної та політичної кризи. Розпад СРСР.

5 of 23

1982—1984

1984 —1985

Генеральні секретарі ЦК КПРС

Юрій Андропов

12 листопада 1982 — 9 лютого 1984

Костянтин Черненко

13 лютого 1984 — 10 березня 1985

Михайло Горбачов

11 березня 1985 — 24 серпня 1991

1985 —1991

6 of 23

Керівництво УРСР:�перші секретарі ЦК КПУ

1989—1990

1972—1989

Володимир Васильович Щербицький

25 травня 1972 р. — 28 вересня 1989 р.

Володимир Антонович Івашко

28 вересня 1989 р. — 22 червня 1990 р.

Станіслав Іванович Гуренко

22 червня 1990 р. — серпень 1991 р.

1990—1991

7 of 23

Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму та ринкової економіки, що зумовлювалось низкою факторів.

8 of 23

Тема: Економіка СРСР “періоду перебудови”.

ЕКОНОМІКАперехід до ринкової економіки;

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА – демократизація суспільного життя;

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА –кінець "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому;

СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ – покращення матеріального та культурного життя населення;

ІДЕОЛОГІЯ – гласність (вільне виявлення думки громадян).

9 of 23

Здійснення перших заходів «перебудови»

весна 1985 р. — впровадження руху за «здоровий спосіб життя»

7 травня 1985 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, викорінювання самогоноваріння».

10 of 23

Заходи:

  • адміністративні, правоохоронні та партійні органи мали повсюдно посилити безкомпромісний спротив пияцтву й алкоголізму;
  • різко скоротили виробництво алкоголю та місця його продажу (реалізація алкогольної продукції обмежувалася годинами від 14.00 до 19.00);
  • з’явилися норми про адміністративне та кримінальне покарання за порушення антиалкогольного законодавства;
  • підняття ціни на горілку з 4.7 крб до 9.1 крб;
  • посилення контролю за тверезістю на робочих місцях (п’яних звільняли, виключали з партії);
  • розпочато знищення виноградників;
  • підприємства переходили на виробництво безалкогольної чи іншої продукції.

11 of 23

Наслідки:

НЕГАТИВНІ

  • скорочення бюджетних надходжень на 20%;
  • знищено 60 тис. га виноградників (Крим, Одещина, Закарпаття);
  • поширення наркоманії і токсикоманії (кількість наркоманів зросла у 4,2 рази);
  • цукор - гостродефіцитний продукт;
  • зростання смертності через отруєння сурогатами, наркотичними і токсичними речовинами.

ПОЗИТИВНІ

  • збільшення народжуваності (ослаблених або з вадами народилося на 8 % менше);
  • тривалість життя чоловіків збільшилася на 2,6 року;
  • знизився загальний рівень злочинності.

12 of 23

  • «В шесть утра поёт петух, в восемь — Пугачёва, магазин закрыт до двух, ключ — у Горбачёва».
  • «На недельку, до второго», закопаем Горбачёва. Откопаем Брежнева — будем пить по-прежнему».

13 of 23

КВІТНЕВИЙ ПЛЕНУМ ЦК КПРС�1985 р.

Схвалення програми прискорення соціально-економічного розвитку господарства

Передбачалося:

  • до 2000 р. створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за попередні 70 років;
  • вирішити традиційні соціальні проблеми – продовольчу, житлову (до 2000 р. забезпечити всі сім’ї окремими квартирами або будинками), забезпечення населення товарами повсякденного вжитку;
  • технічне переозброєння машинобудування на основі останніх досягнень НТР, активізації “людського фактора”.

14 of 23

23 травня 1986 р. — ухвала Радою Міністрів СРСР постанови «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами».

Фактично це було викорінення приватної ініціативи в усіх її формах

15 of 23

19 листопада 1986 р. — Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність».

« - Так что нам делать со стариком – наказать за нетрудовые доходы или поощрить за индивидуальную трудовую деятельность»

16 of 23

Чорнобильська катастрофа

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. ‑ вибух 4-го енергоблоку ЧАЕС (за своїми радіаційними наслідками був еквівалентним 500 ядерним бомбам, скинутим на Хіросіму).

17 of 23

18 of 23

Поглиблення «перебудови»

25 лютого - 6 березня 1986 - XXVII з'їзд ЦК КПРС, проголошено курс на «гласність».

19 of 23

«Гласність» — політичний курс керівництва КПРС у роки «перебудови», спрямований на запровадження обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова.

20 of 23

осінь 1986 р. - з місць відбування покарань стали випускати дисидентів. (повернулося близько 300 політв’язнів); з Кримінального кодексу УРСР були вилучені статті, за якими опозиціонерів засуджували за інакодумство.

осінь 1986 р. - московські суспільно-політичні журнали (на відміну від українських) стали друкувати заборонені художні твори, документи про сталінські репресії, публіцистичні статті про війну в Афганістані, економічні проблеми, привілеї номенклатури.

ІІ пол. 1988 р. - в УРСР працює спеціальна комісія з реабілітації засуджених у роки сталінських репресій (1989 р. реабілітували 59 тис. громадян).

21 of 23

22 of 23

Значення страйків:

  • 1. Масові виступи шахтарів завдали могутнього удару по тоталітарній системі.
  • 2. Уперше за роки радянської влади робітники відкрито продемонстрували, що їхні інтереси розходяться з інтересами комуністичної партії, з інтересами тоталітарної держави.
  • 3. Вони започаткували новий етап робітничого руху.

23 of 23

Домашнє завдання:

  1. Параграф № 15
  2. Підготуватися до практичного заняття: «За живе...» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії