Військова справа в Давній Греції
Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ
Роздивіться ілюстрації.
воїнів указують на те, що воно потребувало довідалися про військовий обов’язок у Давній
1. Які деталі спорядження чималих коштів? 2. Що Греції? Хто його виконував?
Перський воїн (реконструкція)
Грецький гопліт – перший воїн з важким озброєнням (реконструкція)
Розбудова полісного державного ладу зумовила зміни в організації війська.
Оскільки влада належала громаді землевласників, то захист землі став правом та обов’язком кожного громадянина. Успіх
у війні досягався колективно – знаменитою грецькою фалангою, де кожний воїн захищає щитом не себе, а свого сусіда. Найбагатші утворювали загін кінноти, що захищала правий фланг фаланги як найбільш уразливий.
Грецький гопліт з Північного Причорномор’я.
VІ–V ст. до н. е.
Спорядження гопліта – шолом, наголінники, щит, меч, спис – зберігали вдома. Ці обладунки передавали від батька до сина.
Прочитайте уривки з «Іліади», у яких відтворено деталі двобою Гектора, сина троянського царя Пріама, та Ахілла, який брав участь у війні на боці ахейців.
Перший Ахіллові Гектор сказав тоді шоломосяйний:
«Більш я не буду, Пеліде, як досі, тебе уникати. Тричі оббіг я Пріамове місто священне, не смівши Стріти твій напад. А зараз – дух мій мене спонукає
Стати грудьми проти тебе – здолаю чи смертю загину»...
Мовивши так, розмахнувсь і свого довготінного списа Кинув, та вгледів його й ухилився осяйливий Гектор, Вчасно присів, і спис мідногострий, над ним пролетівши, В землю уп’явся...
Проаналізуйте джерело за планом:
1. Якими рисами наділяє Гомер обох воїнів?
2. Які деталі в оповіді свідчать про те, що двобій був чесним?
Гектор тоді бездоганному сину Пелея промовив:
«Схибив ти! Видно, усе ж таки, богоподібний Ахілле, Ти не від Зевса дізнався про долю мою, як хвалився. Був балакун ти, словами готовий мене ошукати, Щоб з переляку я сили позбувся й снаги бойової!
Не утікатиму я, не вженеш мені списа у спину!
Прямо іду проти тебе, проймеш мені груди, як тільки Дасть тобі бог. А тим часом і сам ти мого стережися Мідного списа. Бодай би цілком ти прийняв його в тіло! Легшою стала б, напевно, війна й для троян із твоєю Смертю. Для них-бо усіх найбільше являєш ти лихо!».
3. Які рядки в тексті доводять, що супротивники ставилися один до одного з повагою?
4. У чому, за уявленнями давніх греків, полягала вояцька честь?
Прочитайте замітку. 1. З якими уявленнями давніх греків про війну та воїнів погоджуєтеся, а які вважаєте надбанням історії?
2. Чому війни і сьогодні не відійшли в минуле? Як покласти край війнам у сучасному світі?
Античні автори вважали війну буденним і вічним явищем. За словами одного з них, «війна – цар всього, отець всього. Одних вона представляє богами, інших – людьми; одних вона робить вільними, інших – рабами».
Греки були переконані, що, доки природа людини незмінна, війни триватимуть. Війна – один із різновидів того, що вони називали агон –
«змагання», «протиборство», «бій» (від цього слова походить «агонія» – бій життя і смерті).
Водночас елліни усвідомлювали й лиха, породжені війнами. Грецькі мудреці поділяли війни на внутрішні (між грецькими полісами), вважаючи їх
великою бідою, та зовнішні (боротьба греків з іншими державами).
До внутрішніх (громадянських) війн штовхали несправедливість, брак суспільної злагоди та боротьба демосу й аристократів за власні інтереси.
Громадянська війна – збройна боротьба між громадянами одного суспільства чи держави.
Починати війну належало восени, після збору врожаю.
Перед початком війни проводили жертвоприношення.
Війни в Давній Греції супроводжувалися особливими ритуалами.
Місце для вирішальної битви вибирали стратеги. Після перемоги на полі бою переможець споруджував трофей – стовп, на якому навішували обладунки переможених. Війна припинялась угодою або примусовим об’єднанням грецьких полісів проти порушників традицій («священна війна»).
«Зі щитом або на щиті» – так промовляли жінки-спартанки до своїх синів та чоловіків. Це означало повернутися живим або померти, здобувши славу та вдячність співвітчизників. Переможці опікувалися похованням своїх воїнів чи доправляли тіла на батьківщину для траурних церемоній.
Тіла загиблих противників після перемовин передавали їхнім побратимам. Поховання мертвих було обов’язковим, за його виконанням греки стежили дуже суворо.
Спартанка вручає щит своєму синові.
Художник Жан-Жак Ле Барб’є.
Близько 1805 р.
Основною бойовою одиницею на полі бою був гопліт.
Тільки повноправні громадяни мали право брати участь у формуванні грецької фаланги. Метеків та рабів залучали до загонів легкоозброєних воїнів поза бойовим строєм фаланги. У разі перемоги метекам могли надати громадянство, а рабам – волю.
Загони лучників та пращників захищали фалангу попереду,
а з початком наступу відходили на її фланги та в тил.
1. Чому війни в давніх греків супроводжувалися спеціальними ритуалами? 2. Чим відрізнялися організаційні заходи та військовий вишкіл в Афінах та Спарті?
Трієра – бойовий корабель з веслами, які розташовані в три ряди один над іншим у шаховому порядку. Екіпаж трієри складався зі 170 веслярів. Рухом корабля керував кермовий. Окрім веслярів, на кораблях були матроси, які порядкували біля вітрил, та десантні солдати – гопліти. Загальна чисельність екіпажу трієри сягала 200 осіб. Трієра могла розвивати швидкість 17 км/год. Найбільшим військовим флотом володіли Афіни – він нараховував від 200 до 300 трієр.
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Складіть короткий опис морського бою за участю трієр.
Фрагмент Саламінської битви 480 р. до н. е. Художня реконструкція
Перевірмо, чого навчилися
У разі перемоги могли отримати громадянство
Мали право брати участь у формуванні грецької фаланги
Могли бути залучені до загонів легко- озброєних воїнів
У разі перемоги могли отримати волю
Раби
Визначте, які права, пов’язані з військовим обов’язком, мали різні прошарки грецького населення.
3
1 Повноправні громадяни
2 Метеки
Спираючись на уявлення давніх греків, поділіться міркуваннями про те, чому війни досі не стали прикметою минулого.
або кодом та виконайте завдання онлайн.
Узагальніть знання про розвиток державності в Давній Греції у словничку, який оформіть як «абетку», розташовуючи поняття, назви, імена за алфавітом (роботу доречно оформити як книжечку-складанку; завдання можете виконувати як індивідуально, так і в парах або групах).
§ 31. Військова справа в Давній Греції