Фенологічний принцип у формуванні екологічної компетентності молодших школярів

«Школа майбутнього повинна використовувати для гармонійного розвитку дитини все, що дає природа і що зможе зробити дитина в майбутньому для того, щоб природа служила їй. Вже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо»

�В. Сухомлинський.

У формуванні природоохоронних знань велика роль безпосереднього  спілкування школярів з природою. Необхідно навчити їх спостерігати, виявляти ознаки, порівнювати їх та групувати. Найбільш цінні багаторічні систематичні спостереження за всім комплексом природних явищ своєї місцевості. Вони забезпечують глибину знань учнів, розвивають стійкий пізнавальний інтерес до розкриття закономірностей природи, її таємниць. Складовою частиною комплексу

спостережень є фенологічні

спостереження.

Феноло́гія (від грец. φαίνω — показую, виявляюсь і λόγος — вчення) — наука про сезонні явища в природі.

Використання фенологічних спостережень в освітньому процесі має широкі можливості у формуванні предметної природознавчої та екологічних компетентностей молодших школярів. Цей засіб навчання спрямований на формування в учнів природничих та екологічних знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою й предметних умінь і навичок.

Оптимальна організація фенологічних (сезонних) спостережень за природою є важливою умовою накопичення досвіду пошукової діяльності. Цілеспрямовані спостереження сприяють розвиткові пізнавальних здібностей (спостережливості, допитливості, самостійності), нагромадженню чуттєвого досвіду та його осмисленню, виключають можливість утворення формальних знань. Такі спостереження мають на меті формування певних уявлень про зміни, які відбуваються в природі за відповідний проміжок часу (пори року), що становить відносно завершені знання про явища природи.

Учені виділяють такі основні напрями організації фенологічних спостережень дітей: застосування системи самостійних робіт, використання інтелектуальних карт, використання нових структурних форм заняття й різноманітних дидактичних і наочно-технічних засобів, які забезпечують активність пізнання; розвиток спостережливості під час екскурсій і ведення календаря природи

Проведення фенологічних спостережень під час екскурсій сприяє створенню в молодших школярів реалістичних уявлень про природу, встановленню причинно-наслідкових зв’язків між її об’єктами та явищами.

Метою організації фенологічних спостережень учнів є ознайомлення їх зі змінами чи перетвореннями предметів і явищ природи; формування уявлень про зміни, які відбуваються в природі за відповідний проміжок часу (пори року). Здійснення таких спостережень потребує від учнів

розвиненої спостережливості;

розумових процесів (аналізу,

синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення); встановлення причинно-наслідкових зв’язків між причинами змін і перетворень у предметах або явищах природи.

Включення дитини до активних видів діяльності в процесі фенологічних спостережень спонукає до пізнавальної та соціальної активності; вихованню позитивного ставлення до довкілля. Використання елементів проблемного навчання під час спостережень за сезонними змінами дає змогу успішно впливати на мотиваційну сферу, а отже, і на формування мотивів екологічно доцільної поведінки.. Саме мотивація надає суб’єктності знанням дитини, визначає її ціннісні орієнтації та діяльність у довкіллі.

З метою врахування вікових особливостей молодших школярів і специфіки природничого матеріалу доцільно використовувати різноманітні форми й прийоми організації фенологічних спостережень (екскурсії, прогулянки на пришкільний майданчик, свята в природі та пізнавальні розваги-змагання, уроки милування природою, екологічні акції (подорожі екологічними стежками, вікторини тощо).

Основна мета вивчення елементарних відомостей з неживої природи в молодших класах полягає не у нако­пиченні фактів і відомостей, а в тому, щоб розвинути в учнів уміння спостерігати й аналізувати доступні їх ро­зумінню явища природи, знаходити в них істотні ознаки, узагальнювати здобуті відомості.

Узагальнення спостережень за три місяці дають змогу виокремити характерні ознаки певної пори року, а порівняння даних про погоду в різні пори року – зауважити ті зміни, які сигналізують про прихід наступної пори року.

Спостереження за зміною в неживій природі є основою для обґрунтування певних змін у живій природі і в діяльності людей.

​

​

ТЕМА . Природа навесні. Первоцвіти.

Газета «КОЛОСОЧОК», № 6/2013

ПЕРВОЦВІТИ

• Попід снігом білим
• Із зимових надр
• Достигла перлина —
• Сонця перший дар.
• Немов і холоду нема,
• І не завадить зрости вільно.
• Життя покликало — весна! —
• Не втримає земля в обіймах
• мИ їх повинні боронити,
• Кінець зими святкують квіти!
•  

​

• Проліска дволиста
• Прокидаються галявини,
• Розкривають ясно-сині
• Очі квіти, що ховаються
• Лісом-пралісом донині.
• І поцілити бажає
• Стрілка крихітна у небо.
• Коли зустрінете — зважайте,
• Але кривдити не треба.

​

ЯК ВИЗНАЧИТИ ЧАС ЗА КВІТАМИ

• 3 - 5 год – відкриваються квіти козельця лугового;
• 4 - 5 год – відкриваються квіти цикорію, шипшини, маку, скерди покрівельної, краснодневу, гірчаку;
• 5-6 год – відкриваються квіти польової гвоздики і кульбаби;
• 6-7 год – відкриваються квіти картоплі, нечуйвітру волосистого, осоту польового, дзвіночків;
• 7- 8 год – відкриваються квіти фіалки триколірної, в’юнка, латаття білого, чорнобривці;
• 9-10 год – відкриваються квіти календули;
• 11-12 год –
• 13-14 год – закриваються квіти картоплі;
• 14-15 год – закриваються квіти маку, кульбаби, цикорію;
• 15-16 год – закриваються квіти льону, фіалки триколірної, нечуйвітру волосистого;
• 16-17 год – закриваються квіти календули;
• 17-18 год – закриваються квіти мати-й-мачухи;
• 18-19 год – закриваються квіти латаття білого;
• 19 год – закриваються квіти жовтецю;
• 19-20 год – закриваються квіти шипшини;
• 20 год – відкриваються квіти запашного тютюну;
• 21 год – відкривається квіти нічної фіалки.

​

Газета «КОЛОСОЧОК», №9/2012