Виникнення землеробства та скотарства

Історія України. Всесвітня історія 6 клас НУШ

​

Роздивіться краєвиди з різних куточків світу.

1. Якого людського заняття вони стосуються?
2. Як ви думаєте, чи має це заняття свою історію? Чи пов’язана вона з розвитком людського суспільства?

Поділіться припущеннями, як саме.

Прагнучи мати надійніший і стабільніший, аніж полювання

харчів,

та збирання диких ягід чи грибів, спосіб добування люди спробували вирощувати потрібні їм рослини, розводити й відгодовувати тварин.

Люди навчилися обробляти землю так, щоб вона

ставала придатною для посіву рослин.

Нові форми господарювання – землеробство

і скотарство – розвинулися в останній період кам’яного віку, який називають неолітом.

Скотарі, які пересувались разом із худобою,

Землероби та скотарі, які тривалий час жили на одному місці,

вели кочовий спосіб життя

вели осілий спосіб життя

1. Чому мисливство та збиральництво називають привласнювальними формами господарювання,

Форма

господарювання

Коли

зародилася

Де

зародилася

У чому

виявляється

а землеробство та скотарство – відтворювальними?

2. Чому хронологічні межі нового кам’яного віку в різних регіонах планети не збігаються?
3. Чи означало виникнення землеробства і скотарства

зникнення давніших форм господарської діяльності? Чому?

На підставі тексту заповніть таблицю.

Виготовлення гончарних виробів з подальшим

обпалюванням називають керамікою.

З умінь зароджувалися ремесла – гончарство та ткацтво.

Ремесло – ще одна, окрім землеробства й скотарства, відтворювальної діяльності. До давніх ремесел належать

галузь також

ливарна відкриттям

справа та людиною

ковальство. Їхній розвиток властивостей металів, з яких

пов’язаний з виготовляли

знаряддя праці.

Ремесло – виготовлення знарядь праці та предметів

побуту.

Першим металом, який люди навчилися обробляти, була мідь. Спочатку вироби з неї виковували, а згодом навчилися виплавляти з руди. Уперше мідь використали мешканці Західної Азії.

Відкриття міді й бронзи (сплав міді та олова) означало завершення кам’яного віку й початок віку металів.

Тривалий час люди користувалися

і кам’яними,

і металевими знаряддями.

Тому цю перехідну добу називають енеолітом –

мідно-кам’яним віком.

Поступово люди дізналися й про властивості заліза. У Західній Азії знайдено вироби з метеоритного заліза, яке за тих часів вважали «подарунком небес» і носили як прикраси.

Залізо навчились обробляти в ІІ–І тис. до н. е., коли з нього почали виготовляти знаряддя праці й зброю.

Ті громади, які досягали успіхів у розвитку ремесла, здобували перевагу над іншими. Вони обмінювали вироби ремісників (посуд, знаряддя праці тощо)

на продукти харчування. Так виник обмін виробами та перші «гроші».

Роздивіться ілюстрації.

Скориставшись текстом, складіть невеликий коментар до кожної.

Зверніть увагу!

Енеоліт (мідно-кам’яний вік) – IV–III тис. до н. е.

Бронзовий вік – III–I тис. до н. е.

Залізний вік –

ІХ ст. до н. е. – ІV cт. н. е.

Роздивіться ілюстрацію.

1. Які горщики досконаліші за формою, які було робити легше й швидше?
2. Чому тільки з винайденням гончарного круга стало можливим виготовляти тонкостінні, високі глечики, великі посудини?
3. Яке застосування мали вироби гончарів у тогочасному господарстві?

Для позначення переходу людини від привласнювального господарства до відтворювального послуговуються терміном

«неолітична революція». Уперше його вжив британський археолог Гордон Чайлд у першій половині ХХ ст. Причиною цього переходу, на думку вченого, стала зміна клімату, що призвело до збіднення рослинного й тваринного світу.

Саме це підштовхнуло мисливців і збирачів до пошуку

нових джерел харчування, зокрема до вирощування рослин та приручення тварин. Сучасні археологи твердять, що термін Чайлда застарів, адже перехід до відтворювального господарства не був ні швидким, ні одночасним для всіх куточків земної кулі. Землеробство та скотарство зародилося задовго до неоліту і спочатку було малопродуктивним. Успіху

штучне зрошування, родючі ґрунти, кращий клімат, що давав можливість збирати 2–3 врожаї. Тривалий час поруч із землеробами і скотарями продовжували жити племена мисливців і збирачів. Та й чи можна називати

«революцією» подію, яка тривала від ІХ до V тис. до н. е.? П’ять тисячоліть – це не революція, а тривала еволюція.

Прочитайте замітку.

1. Про історію якого терміна довідалися? Пригадайте з уроків у 5 класі, що називають революцією. Чому дослідники висловлюють застереження щодо поняття «неолітична революція»?

^{2. Припустіть, як би жили люди,} досягли ті, хто зумів краще використати природні ресурси –

якби не навчилися обробляти землю та розводити худобу.

3. Які загрози для людства приховували в собі нові форми господарювання?

Перевірмо, чого навчилися

Привласнювальне

господарство

Відтворювальне

господарство

Визначте, до якої форми господарювання належить кожне із зазначених занять.

А Збиральництво

Б Скотарство

В Рибальство

Г Землеробство

Ґ Гончарство

Д Ткацтво

Е Ливарна справа

Є Полювання

Ж Ковальство

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/g1IPoNC або кодом, перегляньте відео, яке відтворює процес виготовлення керамічного посуду.

Складіть казку про пригоди грудочки глини, розповівши про її перетворення на глечик чи кухлик.

​

Сформулюйте за темою уроку запитання, що починається словом «чому», та дайте на нього відповідь.

Уявіть, що давні знаряддя праці, вироби ремісників мають властивості «летиключів», які переносять у часи свого створення. Оберіть за матеріалами уроку одну з пам’яток та складіть розповідь про те, що б ви могли побачити під час такої подорожі. Оформіть свої пригоди як комікс або як короткий звіт.

§ 5. Виникнення землеробства та скотарства