1 of 19

«Васильки» – взірець інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в поезії «Осінь» (“Облітають квіти, обриває вітер…”)

2 of 19

Сонечко моє заповітне, світло моє нескінченне… Моє життя, коли тебе немає зі мною, безбарвне, сіреньке й нудне. Без тебе – немає мене. Так я люблю і жалію тебе, кохана, що твій біль – мій біль, твої сльози – мої сльози, твоя радість – моя радість. Мені нескінченно дорога кожна твоя клітинка, все, з чого ти, – живе в мені… Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей…

Із листа до дружини

3 of 19

Тужу за тобою, моє сонце! Навіщо вигадувати, що мені тобі писати нецікаво, оскільки ти – моя дружина. Адже я люблю тебе, а любій завжди писати цікаво, тому що говориш із своїм серцем. Ти ж знаєш це. Мені дорогі всі твої переживання, погляд, жести, голос. І весь час здається, що поруч – ти. Мені дорогі твої радощі і гіркі твої переживання. Мені так близькі твої турботи…

Із листа до дружини

4 of 19

5 of 19

Протягом усього життя Марія Данилова була для поета жіночим ідеалом, усепоглинаючою любов’ю й незмінною Музою.

6 of 19

«У 1938 році, коли минуло мені сорок літ, я написав «Васильки»... Добре пам’ятаю свій настрій у той вечір, коли з’явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: «Васильки» я написав разом з Марією».

7 of 19

ІНТИМНА ЛІРИКА – це лірична поезія, у якій передані душевні переживання, пов’язані з коханням та іншими особистими почуттями (радість, дружба, сум).

.

8 of 19

ВАСИЛЬКИ або ВОЛОШКИ — символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності й привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле й залоскотали — і він перетворився у квітку, названу його іменем.

9 of 19

ТЕМА: оспівування щирого почуття, щасливої миті в душі закоханих.

ІДЕЯ: сенс життя кожної людини – кохати й бути коханим.

поле

двоє

хмарки

квіти

другий

васильки

мила

гаї

щастя

роки

Образи поезії

10 of 19

Відтворіть побачену картину

Де знаходиться ліричний герой?

Який він?

Яка пора року?

11 of 19

ЕПІТЕТИ:

ЗАПОВНІТЬ ТАБЛИЦЮ

«ХУДОЖНІ ЗАСОБИ В ПОЕЗІЇ»

МЕТАФОРИ:

ПОВТОРИ:

ПОРІВНЯННЯ:

12 of 19

ЕПІТЕТИ: «рідні очі»;

ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

МЕТАФОРА: «гаї синіють», «щастя синіє у душі…», «осіяють роки»,«синіє поле», «хмарки летять»;

ПОВТОРИ: «васильки у полі» .

ПОРІВНЯННЯ: «васильки у полі… — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі»;

13 of 19

Скласти літературне гроно до слова “ОСІНЬ”

золоті копита чорного коня

в’яне все навколо

пелюстки печальні

по садах пустинних

синьоока

жовтокоса

облітають квіти

Осінь

в далечінь холодну

14 of 19

Заповніть паспорт твору

Назва

«ОСІНЬ (“ОБЛІТАЮТЬ КВІТИ, ОБРИВАЄ ВІТЕР…”)»

Тема

Ідея

Рід літератури

Жанр

Епітети

Метафори

Персоніфікація

Інверсія

15 of 19

Заповніть паспорт твору

Назва

«ОСІНЬ (“ОБЛІТАЮТЬ КВІТИ, ОБРИВАЄ ВІТЕР…”)»

Тема

зображення приходу осінньої пори.

Ідея

вираження душевної тривоги ліричного героя через зображення осінньої природи.

Рід літератури

лірика.

Жанр

пейзажна лірика.

Епітети

«пелюстки печальні», «синій тишині», «садах пустинних», «осінь жовтокоса», «далечінь холодну», «синьоока осінь», «золоті копита», «баскім коні», «берізка біла».

Метафори

«покора розлита», «в’яне все навколо, де пройдуть копита».

Персоніфікація

«обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».

Інверсія

обриває вітер пелюстки печальні, по садах пустинних їде осінь.

16 of 19

ПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА – це лірична поезія, у якій передано художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної.

17 of 19

Заповніть відповідні комірки таблиці за віршем «Осінь».

БАЧУ

ЧУЮ

ВІДЧУВАЮ

18 of 19

Заповніть відповідні комірки таблиці за віршем «Осінь».

БАЧУ

ЧУЮ

ВІДЧУВАЮ

блакитне, але холодне небо; пусті краєвиди; голі почорнілі дерева.

осінній вітер обриває з квітів останні пелюстки; холодні пориви вітру.

тугу за літом;

на душі незатишно і самотньо.

19 of 19

Охарактеризуйте ліричного героя поезії

СПОСТЕРІГАЄ ЗА ЗМІНАМИ ПРИРОДИ

ВІДЧУВАЄ ДИСКОМФОРТ У ДУШІ

ШКОДУЄ , ЩО ЗАКІНЧИЛОСЬ ЛІТО

НЕ МОЖЕ ВТРИМАТИ ТЕПЛО Й КРАСУ

ВРАЗЛИВИЙ

МРІЙЛИВИЙ

ЗДАТНИЙ ДО ГЛИБОКОГО МИСЛЕННЯ