�

Сутність, основні принципи та підходи

Нової української школи

​

Тищенко Лілія Романівна,

доцент кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти РОІППО

Чи потрібні зміни у сучасній школі? Чому? Які?

• Українська школа не готує до успішної реалізації в житті.
• Українській школяр отримує здебільшого великий обсяг знань та не вміє застосувати здобуті знання у житті.
• Педагоги

використовують

переважно застарілі

дидактичні засоби.

• Спосіб навчання в

сучасній українській

школі не мотивує

дітей до навчання.

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІН

«Учень, як фарширована риба.

Нібито і риба, але не плаває».

КОНЦЕНЦІЯ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Конце́пція (лат. conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.

Конце́пція – набір методів, принципів, підходів, ідей, цілей, завдань, умов, шляхів реалізації…

Головне призначення концепції полягає в інтеграції певного масиву знань, у прагненні використовувати його для пояснення, пошуку закономірностей.

Створити концепцію — означає спроектувати майбутнє.

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей.
2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Головні компоненти Концепції НУШ

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому

процесі, дитиноцентризм.

7. Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя: початкова, базова середня, профільна середня.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання.

Головні компоненти Концепції НУШ

Початкова освіта ділиться на два цикли:

Перший – адаптаційно-ігровий (1-2 класи);

Другий – основний (3-4 класи).

Метою початкової освіти

є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

• Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі (особистісно орієнтована модель освіти).
• Школа має стати місцем, безпечним для дитини, і йдеться не лише про фізичну безпеку, а й про атмосферу довіри і взаємоповаги, де немає насильства, цькування, дискримінації, стресу.
• У навчанні мають бути враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.
• Заохочення інклюзивної освіти.

​

​

​

​

​

​

ДИТИНОЦЕНТРИЗМ –

ОРІЄНТАЦІЯ НА УЧНЯ

• Плекання самостійності, творчості та

допитливості.

• Розвиток емоційної сфери дитини.
• Підтримка життєвого оптимізму.
• «Презумпція» талановитості дитини.
• Повага до її честі та гідності.
• Розвиток самоповаги та впевненості у собі.

​

​

​

​

Ключові компетентності Держстандарту

Наскрізні вміння:

Освітні галузі

Типовий навчальний план (за Шияном)

Інтеграція змісту освіти:

• поєднання (синтез) освітніх галузей у систему, яка спрямована на взаємозближення, відновлення єдності та забезпечення цілісності знань та вмінь учнів;
• предметні межі (роздільники) зникають (у типовому навчальному плані подається лише 5 інтегрованих освітніх галузей замість 12 предметів);

Приклад інтеграції: «Гірські породи»

- формування цілісної картини світу;

- сприйняття предметів і явищ різнобічно, системно, оціночно;

- поглиблення та розширення знань учнів, діапазону їх практичного застосування.

Інтегроване навчання

забезпечує:

1. Що таке освітнє середовище?
2. Чому важливо ефективно організовувати освітнє середовище у початковій школі?
3. Яким вимогам має відповідати класна кімната?
4. Умови безпечного фізичного та психологічного середовища.

​

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО ТА БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1) навчально-пізнавальної діяльності (з партами/

столами)

2) змінні тематичні осередки (дошки, фліп-чарти,

стенди з ключовими ідеями);

3) гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

4) художньо-творчої діяльності (полички для зберігання

приладдя, змінної виставки дитячих робіт);

5) куточок живої природи для проведення дослідів

(пророщування зерна, спостереження та догляд за

рослинами, акваріум);

6) відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями,

кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);

7) дитяча класна бібліотечка;

8) осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/

ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу)

Рекомендовані центри (осередки)

Приклад класної кімнати (центри)

Приклад класної кімнати (розміщення учнів)

1. Вітання (вербальне, невербальне, з допомогою жестів тощо; знайомимося і презентуємо себе).
2. Групове заняття (граємо разом; ігри та завдання, спрямовані на розвиток навичок критичного мислення, сприяють самовираженню, формуванню етичних і моральних почуттів).
3. Обмін інформацією (учні висловлюють свої власні ідеї, стурбованість, досвід, почуття, а також обмінюються важливими для них речами).
4. Щоденні новини (обговорюємо тему, мету й цілі дня: заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, надання інформації, важливої для всіх, що активізує початок роботи або діяльність у навчальних центрах).

Ранкова зустріч: основні складові

1. Створення спільноти за інтересами та цінностями.
2. Засвоєння навичок поведінки; толерантність, довірливість, відповідальність.
3. Комунікація: висловлювання думки; уважно слухати інших; вирішення проблеми за допомогою слів тощо).
4. Співпраця: поважати інших, допомагати, утримуватися від критики тощо.
5. Створення позитивної атмосфери, налаштування на весь навчальний день.

Значення ранкової зустрічі

• Завдання вчителя – не повідомлення знань, а організація особистої діяльності учнів.
• Методи спілкування – діалог, полілог.
• Методи організації навчального процесу: дослідницький, пошуковий, проблемний …
• Форми співпраці: парна і групова робота (діти вчиться один в одного).
• Завдання практичного характеру (для застосування у повсякденному житті).
• Підведення підсумків, рефлексія, самоконтроль, самооцінка.
• Учні мають покладатися не на вчителя (іншу людину), а на себе (поступово залежність від вчителя зменшується).

​

​

​

​

​

​

В основі навчання – діяльнісний підхід

• Спостереження, дослідження, маніпуляції з предметами.
• Ігрові методи навчання.
• Кооперативне навчання для формування соціальних навичок.
• Свобода вибору місця навчання, партнера, дидактичного матеріалу тощо.

Дидактичне забезпечення

Дидактичні матеріали для пілотних шкіл

Палички Кюізенера

Логічні блоки Дьєнеша

1. Читання для себе (кожен самостійно обирає що і скільки читати)

2. Читання для когось (читання в парі для усвідомлення прочитаного)

3. Робота зі словами (учні виконують різні вправи зі словами для поповнення активного словника)

4. Письмо для себе (самостійних вибір теми та розкриття її у довільній формі)

5. Слухання (слухають та усвідомлюють почуте)

​

​

​

Прийоми «Щоденні 5»

1. Математика самостійно (учні самостійно закріплюють математичні дії та поняття з різними предметами у формі математичних ігор чи практичних робіт)

2. Математика разом (учні в парі закріплюють математичні поняття за допомогою дій з різними предметами за допомогою ігор та практичних задач)

3. Математичне письмо (учні письмово виконують різні математичні завдання, вчаться контролювати свою діяльність самостійно)

Прийоми «Щоденні 3»

• Мозкова штурм
• Дискусія
• «Закриті» та «відкриті» запитання
• Асоціативний кущ (гронування)
• Робота в парах, групах
• Кубування (за Блумом)
• Ромашка Блума
• Таблиця ЗХД (знаємо – хочемо знати – дізналися)
• Карта понять
• Метод ПЦМ (плюс, мінус, цікаво)
• Займи позицію

Використання методів

критичного мислення

Функції педагога

• учитель – друг;
• учитель – організатор;
• учитель – експерт;
• учитель – помічник;
• учитель – дослідник;
• учитель – наставник;
• учитель – лідер;
• учитель – співрозмовник;
• вміє мотивувати та захопити дитину, приводити

дитину до мети, створювати умови для навчання,

забезпечує психологічний комфорт.

У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії розвитку дитини.

• Поважати кожну дитину.
• Вірити в успішність кожної дитини.
• Мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами.
• Цінувати особисті зусилля дітей, акцентувати увагу не на помилках, а на досягненнях.
• Максимально враховувати здібності, потреби та інтереси кожної дитини у розвитку її особистості.
• Бути чесними і визнавати власні помилки.
• Вміти слухати й дотримуватися конфіденційності.
• Бути послідовними й справедливими.
• Організовувати стимулююче навчальне середовище.
• Постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток.

Завдання учителя у філософії НУШ

Наскрізний процес �виховання та формування цінностей

Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдські цінності

​

- морально-етичні (гідність, чесність, справедливість,

турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей)

- соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність)

​

Нова школа має плекати українську ідентичність

ВИХОВАННЯ НА ЦІННОСТЯХ

Педагогіка партнерства

В основу взаємодії сучасної

школи і сім’ї покладається співробітництво, яке є необхідним, передусім для становлення дитини.

Педагогічний взаємозв’язок

сім’ї та школи зумовлений потребою цілісного підходу до розвитку особистості дитини.

​

НУШ підтримує інклюзивну освіту

• має за мету покласти край всім формам дискримінації та соціальної нерівності;
• сприяє ґендерній рівності, соціальної згуртованості;
• базується на цінностях справедливості, терпимості, стриманості та відповідальності;
• заснована на праві всіх на якісну освіту;
• задовольняє основні потреби у навчанні та збагачує життя;
• прагне розвивати та в повній мірі використовувати потенціал кожної особистості.