Анатолій Мойсієнко («Жовтень жовті жолуді»). Ігор Павлюк («Дівчинка»).�Поєднання в поезіях глибинної історичності бачення світу із відчуттям сучасної присутності в ньому
Анатолій Кирилович Мойсієнко народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Віршував Анатолій із дитинства.
З юних літ Анатолій дуже багато читав, а вірші виявились його способом розуміння світу.
Закінчив з відзнакою Ніжинський педінститут, упродовж року в Криму. Анатолій Кирилович працював учителем української мови і літератури. Потім служба в армії. Після демобілізації працював журналістом Ріпкинської районної газети на Чернігівщині, викладачем у рідному педагогічному інституті в Ніжині, завідувачем відділу поезії у видавництві «Молодь». Займатися науковою діяльністю. Анатолій Кирилович Мойсієнко - доктор філологічних наук, професор, автор багатьох вагомих наукових праць.
Серед сучасних поетів Анатолій Мойсієнко є чи не єдиним визнаним майстром віршів-паліндромів.
Паліндром - слово або словосполучення, що однаково читається і з початку і з кінця, наприклад: кабак, око.
Жовтень жовті жолуді�На базар несе,�Пише осінь охрою�Золоте есе.�Листопадом, бабиним літом�Набиває вітер�золотий кисет,�злотом люльку креше,�золоті пожежі�попасом пасе.�Сонце — обережне —�Золотими клешнями —�В золоту Родощ�Золотим пожежником�Походжає дощ.
Словникова робота
1. Які емоції найчастіше навіює осінній пейзаж? Яке враження справила на вас поезія «Жовтень жовті жолуді...»?
2. У якому кольорі ви «побачили» вірш А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...»? Чи буває насправді такою осінь? Чи, може, це художнє перебільшення?
3. Доведіть або спростуйте тезу: «Поезія А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...» — зразок пейзажної лірики».
Бесіда
Автор зображує осінь у стані її найбільшої краси. Вона викликає не сум, а захоплення. Присутність ліричного героя у творі «Жовтень жовті жолуді... виражена мінімально. Він постає як заворожений спостерігач, який читає «золоте есе« осені в загадковій книзі природи. З неабиякою майстерністю автор використав прийом персоніфікації, наділивши явища природи людськими властивостями. В уяві читача послідовно зринають виразні зорові образи.
Зорові образи
Алітерація — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша.
Теорія літератури
Тема: зображення дивного світу осінньої природи.
Ідея: возвеличення краси осінньої природи, її неповторності, унікальності.
Жанр: пейзажна лірика
Художні засоби:
Епітети: жовті жолуді; золоте есе; золотий кисет; золоті пожежі; сонце обережне; золоті клешні; золоті Родощі; золотий пожежник. Епітет «золотий» автор використовує 7 разів.
Персоніфікація: жовтень несе на базар; пише осінь есе; вітер набиває кисет, креше люльку, пасе пожежі; походжає дощ.
Метафори: злотом люльку креше; сонця клешні.
Алітерація: ж, з, с, ш.
Ігор Павлюк
“Дівчинка”
Плаче дівчинка боса
На бабусин поріг.
Розчарована осінь
Клигає по дворі.
На душі прохолода.
Навіть півень затих...
— А кого тобі шкода?
Каже дівчинка:
— Всіх...
Бесіда
Дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.
Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір`ї; тлом виступає «розчарована» осінь, що «клигає по дворі», немов немічна людина. Навколо тихо і прохолодно на душі.
Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.
Жанр: філософська лірика.
Художні засоби: персоніфікація: «розчарована» осінь; «клигає» по дворі.
Домашнє завдання