2 of 25

1. Закон України № 2145-VIII від 05.09.2017 «Про освіту».

(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 ).

Відповідно до статті 1 розділу I Закону України «Про освіту» визначено основні терміни та їх визначення, зокрема:

«22) результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів».

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

3 of 25

2. Закон України №463-IX від 16.01.2020 «Про повну загальну середню освіту».

Стаття 10 розділу III про організацію освітнього процесу:

«1. Освітній процес у закладах освіти організовується відповідно до Закону України "Про освіту", цього Закону, інших актів законодавства, освітньої програми (освітніх програм) закладу освіти та спрямовується на виявлення та розвиток здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами».

4 of 25

3. Концепція «Нова українська школа».

У рамках запровадження компетентнісного підходу створено нову систему вимірювання й оцінювання результатів навчання, тому й відбуватимуться зміни щодо змісту зовнішнього незалежного оцінювання.

Канва розвитку учня: уміння читати, уміння висловлювати думку, критичне мислення, логічний захист позиції, ініціативність, творчість, проблеми, ризики й розв’язання, емоційний інтелект, робота в команді.

5 of 25

4. Державний стандарт базової середньої освіти.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898).

Документ містить опис компетентнісного потенціалу та вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9 освітніх галузях.

Для кожної галузі Державний стандарт окреслює мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів:

• групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;

• спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;

• конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами;

• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями

результатів навчання на завершення відповідного циклу.

6 of 25

Метою мовно - літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом:

володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних);

здатні спілкуватися мовами корінних народів і національних меншин, іноземними мовами для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень.

7 of 25

ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ВИЗНАЧЕНО:

1) компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі та базові знання, що передбачає формування вмінь і системи ставлень засобами знань про інформацію, комунікацію, текст і мовні засоби (додаток 1);

2) вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів із мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання) (додаток 2).

8 of 25

Обов’язкові результати навчання в Державному стандарті згруповано так:

№	Результати навчання	Уміння
1.	Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.	- сприймає усну інформацію; - перетворює інформацію з почутого повідомлення (художнього тексту, медіа тексту тощо) в різні форми повідомлень; - виокремлює усну інформацію; - аналізує, інтерпретує, оцінює усну інформацію…
2.	Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах та використання інформації для збагачення власного досвіду.	- сприймає текст; - аналізує та інтерпретує текст; - збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід; - оцінює текст; - обирає текст для читання; - перетворює текстову інформацію; читає творчо…
3.	Висловлення думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими в цифровому просторі, дотримання норм літературної мови.	- створює письмові висловлення; - взаємодіє письмово в режимі реального часу (в цифровому середовищі); - редагує письмові тексти; - висловлює і захищає власні погляди, ідеї, переконання; - використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок; - регулює власний емоційний стан;
4.	Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними й літературними явищами, їх аналіз.	- досліджує мовні явища; - використовує знання з мови у мовленнєвій творчості.

9 of 25

5-6. МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА → НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» означено тлумачення

основних термінів, зокрема:

«7) модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність

досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета (інтегрованого курсу) та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством;

8) навчальна програма – документ, що визначає послідовність досягнення результатів

навчання учнів з навчального предмета (інтегрованого курсу), опис його змісту та видів

навчальної діяльності учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх провадження, та затверджується педагогічною радою закладу освіти».

Ключова відмінність між модельною і навчальною програмами в тому, що модельна

програма не вказує кількість годин, порядок вивчення тем й інструментарій для вчителя відповідно до рівня навчання, а скеровує роботу вчителя на формування предметних та особистісних результатів.

10 of 25

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПОВИННА МІСТИТИ:

1) опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом

та/або відповідною модельною програмою;

2) розподіл навчальних годин на вивчення кожного тематичного блоку з урахуванням

очікуваних результатів навчання, визначених навчальною програмою,

3) опис видів навчальної діяльності.

Педагоги можуть вносити зміни, зокрема:

- доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;

- розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти,

запити батьків, громади тощо;

доповнювати тематику практичних/творчих робіт;
вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу;
змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Навчальна програма структурується за зразком модельних програм.

11 of 25

Учитель складає календарне планування відповідно до навчальної програми.

Календарно-тематичне планування здійснюється педагогом у довільній формі

й може бути об’єднано з навчальною програмою в один документ.

(Додаток до листа МОН України від 19.08.2022 р. №1/9530-22).

12 of 25

7. Оцінювання результатів навчання

Відповідно до статті 17 розділу III Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо освітнього процесу врегульовано оцінювання результатів навчання:

«1. Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне,

недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

2. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

3. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою

здійснюється не менше двох разів на рік.

Критерії оцінювання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом МОН України №1093 від 02.08.2024 р.

13 of 25

Частотність та процедура проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких

підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети,

особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу та з урахуванням етапу

опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів

навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо),

здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути

використані для коригування освітнього процесу.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично.

Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення педагог може встановлювати самостійно.

Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів,

визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають

забезпечувати об’єктивність оцінювання.

14 of 25

У наказі МОН України №1093 від 02.08.2024 р. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» зазначено, що

«для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель / учителька може запропонувати учнівству:

виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;

2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної в Критеріях оцінювання за освітніми галузями».

15 of 25

Перед виконанням КПР учитель / учителька ознайомлює учнів / учениць із критеріями та

засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів

навчання на кінець вивченої теми / розділу.

Комплексна підсумкова робота (КПР):

- проводиться за вивченою темою / розділом;

- зміст завдань має охоплювати всі групи результатів навчання, визначених у

Критеріях оцінювання (додаток 2 наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 р.)

здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням тестів та творчих завдань,

які охоплюють усі групи результатів навчання, визначених у Критеріях оцінювання.

Оцінювання результатів КПР: тестові завдання ― 6 балів, творче завдання ― 6 балів.

Отже, за зазначену вище роботу учень / учениця може отримати від 1 бала до 12 балів.

Якщо учень / учениця з певних причин не виконав/ла роботу, він / вона може написати відповідну контрольну роботу додатково задля того, щоб отримати відповідний бал.

16 of 25

Після перевірки робіт учитель / учителька надає учням / ученицям

зворотний зв’язок щодо їхніх результатів КПР, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;

Важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному.

Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень.

Помилки в КПР варто обговорити з учнями / ученицями індивідуально.

Зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі,

залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов.

За результатами КПР учитель / учителька коригує освітній процес.

17 of 25

Оцінка за семестр виставляється за групами результатів навчання, що передбачені

Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

Під час підсумкового оцінювання за семестр можна:

- провести комплексну підсумкову роботу (КПР),

- або запропонувати учням виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів

(ГР 1,ГР 2, ГР 3, ГР 4),

- або поєднати в такій роботі завдання для декількох груп результатів, використовуючи

запропоновані скорочення для записів у класному журналі.

Динаміку навчальних досягнень учнівства вчитель / учителька може простежити завдяки поточному та / або формувальному оцінюванню протягом вивчення окремої теми / розділу.

Завдання для комплексної підсумкової роботи (КПР) потрібно добирати так, щоб можна було

отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнень учнями обов’язкових результатів

навчання усіх груп результатів.

18 of 25

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в стовпці

за ведення зошита зазначати «н/о» (немає оцінки).

Під час підсумкового оцінювання результати перевірки робочих зошитів

не враховують.

Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або

скоригованих семестрових оцінок.

Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри.

Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня

і учениці протягом року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та

Свідоцтві досягнень.

Оцінка за семестр може бути скоригованою

19 of 25

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів.

У мовно-літературній освітній галузі характеристика результатів навчання:

«Усно відповідає» - ГР 1; «Працює з текстом» – ГР 2; «Письмово взаємодіє» – ГР 3;

«Досліджує мовлення» – ГР 4.

23 of 25

Варіант 5

1. Згрупувати навчальний матеріал, запланований на семестр, за 4 темами.

2. Під час вивчення певної теми можна добирати завдання, які охоплюють всі групи результатів навчання, зазначених у Критеріях оцінювання, але зосередити увагу пропонуємо

на одній з груп. Наприклад, у 6 класі: під час вивчення теми «Іменник» пропонуємо зосередити увагу на групі результатів «усна взаємодія» (ГР 1), щодо теми «Прикметник» на групі результатів «працює з текстом» (ГР 2), теми «Числівник» на групі результатів «письмово взаємодіє» (ГР 3), теми «Займенник» на групі результатів «досліджує мовлення» (ГР 4) (або інші варіанти групування матеріалу на розсуд учителя).

3. У кінці вивчення кожної теми провести контрольну роботу, завдання якої будуть містити

контроль знань за тему та за обраною вчителем / учителькою групою результатів навчання,

визначених у Критеріях оцінювання.

4. При виставленні підсумкової оцінки (ПО), за обраною вчителем / учителькою групою

результатів (наприклад, ПО «ГР 1»), пропонуємо враховувати і поточні оцінки за вивченою

темою, окрім зошита

5. Ураховуючи поточне та / або формувальне оцінювання протягом вивчення окремої теми / розділу, вчитель / учителька може простежити динаміку та рівень навчальних досягнень учнівства.

6. Оцінку за семестр виставити за групами результатів і вивести загальну семестрову оцінку.

24 of 25

Акцентуємо увагу, що користуючись академічною свободою, вчитель зважаючи на виробничу необхідність, з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета може на власний розсуд планувати кількість контрольних робіт та час їхнього проведення, змінювати або добирати різні види діяльності для того, щоб виявити рівень знань учня / учениці за групами результатів навчання,визначених у Критеріях оцінювання.

1 of 25