Група «Бітлз» Ліверпуль 1959 (Великобританія).
Участники «Бітлз» - Джон Леннон, Пол МакКартні,
Джордж Гаррісон, Рінго Старр
Івасюк Володимир Михайлович
(04.03.1949 – 18. 05.1979 )
Життя моє - обірвана струна…
Володимир Івасюк народився 4 березня �1949 року в м.Кіцмані Чернівецької обл.
Будинок де народився В.Івасюк
1955–1963
Навчається у місцевій дитячій музичній школі грі на скрипці
1956–1966
Навчається у Кіцманській середній школі
Перша скрипка Володі
В 1964 пише свою першу пісню «Колискова»
на вірші батька. У рідній школі створює вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка»
Назбирала троєзілля, червону рутоньку,�Та хотіла зчарувати мене сирітоньку.�
Володимир Івасюк та Левко Дутківський
1971 рік м.Яремчі зйомки фільму “Червона рута”
З ліва на право: Раїса Кольца, Назарій Яремчук, Софія Ротару, Володимир Івасюк
«Володимир Івасюк був одержимий піснею. Він був глибоко переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми. Він знав, що без тієї одержимості нічого значущого не звершити у мистецтві, як і в будь-якій галузі людської діяльності. «Крило стає крилом тільки під час лету» – це був афоризм, який він часто повторював...»
«Коли вибухнув талант Івасюка, це було конче необхідно Україні. Він дав нову якість українській пісні, новий порух… Сам Івасюк зробив для України набагато більше, ніж цілі творчі спілки. Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій».
Яремчук Назарій Назарович
(30.11.1951 – 30.06.1995)
Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну…
Назарій Яремчук народи30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині Назарія та Марії Яремчуків. Був четвсявертою й наймолодшою дитиною. Мав братів Степана, Богдана та сестру Катерину.�
Назарій почав співати змалку, бо в сім'ї співали всі. Батько співав в церковному хорі, мати теж добре співала, грала на мандоліні та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі.
ОСВІТА��
- 1 вересня 1959 року пішов до школи у рідному селі. Проте, після смерті батька, мати вимушена була віддати сина до Вижницької школи-інтернату. Після закінчення 8 класів Назар продовжив навчання у Вижницькій середній школі №1, яку закінчив у 1969 році.
ВІА “Смерічка”
З осені 1969 року Назарій Яремчук, будучи ще молодим хлопцем, пов'язав своє життя з вокально-інструментальним ансамблем “Смерічка” Вижницького будинку культури. В складі якого виконав безліч яскравих творів, які й досі лунають навколо нас.
У 1973 році ансамбль “Смерічка” перейшов працювати до Чернівецької обласної філармонії. З цього часу Назарій, сповна віддається естрадній пісні.
1978 рік. Ансамбль “Смерічка”: Павло дворський, Давид Степановський, сестри Євгенія та Катерина Зайцеві, Назарій Яремчук, Левко Дутківський.
Назарій Яремчук, Левко Дутківський, Василь Зінкевич.
З Назарієм Яремчуком облетіли світ наші українські пісні — «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас», «Я тебе не забуду ніколи», «Я ще не все тобі сказав»...
У 80-90 роках, у часи підйому національної культури, Назарій нарешті зміг заспівати на весь світ про те, що його весь час боліло, - про долю України: «Гей, ви, козаченьки», «Родина».
Назарій неодноразово був учасником пісенних фестивалів – «Київська весна», «Московські зорі», «Кримські зорі», «Білоруська осінь», «Білі ночі», «Вогні магістралі - 77» та деяких інших. Разом із «Смерічкою» був учасником культурної програми ХХІІ Олімпійських ігор у Москві.
30 червня 1995 року його не стало…
У 1995 році – Назарій їде на лікування до Канади. Однак хвороба безжальна – операція не допомогла. Вже відчуваючи, що помирає, Назарій Яремчук повертається на Україну, щоби доспівати свої останні пісні.
30 червня о 10:30 ранку Маестро помер. У цей момент зупинився годинник на його руці.
Сестра Катерина пригадує останні слова брата: «Я не помираю… я не помру… я хочу спати…»
Його голос буде лунати вічно… його виконання не сплутаєш ні з ким…
Продовжувачі творчості на сучасній українській естраді