Процес виникнення фольклору. Багатство й розмаїття українського фольклору (повторення й узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя, жартівливі). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка.�«Місяць на небі, зiроньки сяють»�

Народна творчість — це той ґрунт, на якому виростають і література, і театр, і музика,

і образотворче мистецтво і без якого вони засохли б.

М. Рильський

• Що ви знаєте про представників шоу-бізнесу, зображених на світлинах?
• Чому, на вашу думку, сучасні телеведучі іноді вбираються в народні костюми?
• Які переваги й недоліки має сучасний одяг, порівняно з народним, традиційним?

ФОЛЬКЛОР

ТЕРМІН «ФОЛЬКЛОР» ПОХОДИТЬ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Й ПОЗНАЧАЄ УСНУ НАРОДНУ ТВОРЧІСТЬ;

УПЕРШЕ ВЖИВ 1846 РОКУ АНГЛІЙСЬКИЙ УЧЕНИЙ ВІЛЬЯМ ТОМСОН;

АКУМУЛЮЄ ДУХОВНІ НАДБАННЯ НАРОДУ, ЙОГО ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД,ФІЛОСОФІЮ, ПСИХОЛОГІЮ, МОРАЛЬ, РЕЛІГІЙНЕ СВІТОБАЧЕННЯ, РОДИННІ ВЗАЄМИНИ, ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ;

«ЦЕ ОДНО З НАЙЦІННІШИХ

НАДБАНЬ І ОДИН З ПРЕДМЕТІВ ОПРАВДАНОЇ НАШОЇ ГОРДОСТІ», – ПИСАВ ІВАН ФРАНКО

ОСОБЛИВОСТІ �УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

усна форма побутування та поширення;

анонімність (імена першотворців зазвичай невідомі);

порівняно невеликий обсяг;

варіантність (може побутувати кілька варіантів одного твору, записаного від різних виконавців у різних регіонах);

колективність;

імпровізаційність;

мова творів народна,із її діалектними особливостями, наголосами тощо;

ідейно-тематична єдність.

Заповніть пропуски в комірках таблиці, назвавши�жанри фольклору, із якими ви вже ознайомлені

Заповніть пропуски в комірках таблиці, назвавши�жанри фольклору, із якими ви вже ознайомлені

РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – це ліричні твори,

що відображають почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками.

РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ� за тематикою поділяються на

пісні про

кохання

(дошлюбні

взаємини)

пісні про

сімейне життя

(родинні

стосунки)

пісні про трагічні

сімейні обставини,

пов'язані із втратою

членів сім'ї

жартівливі

пісні

​

​

�ДЛЯ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ ХАРАКТЕРНІ�

• романтичний характер зображення дійсності, якому властиві ідеалізація почуттів ліричного героя (наприклад, закохана дівчина ні про що більш не думає, крім свого коханого, – не їсть, не спить, чекаючи на побачення з ним);

• гіперболізація душевних драм (утрата коханої сприймається як кінець життя);

• сентиментальність – надмірна чуттєвість героїв (вони плачуть, зітхають під час побачень, козак ридає, коли втрачає дівчину);

• традиційна символіка. Найпоширеніші символи:
• пара голубів – закохані;
• зірка – дівчина, місяць – хлопець;
• зозуля – дівчина, сокіл – хлопець;
• хміль – символ зрадливого хлопця.

​

• із художньо-поетичних засобів у піснях про кохання найчастіше використовуються епітети, порівняння, паралелізми;

• події відбувається на тлі майже казкової природи – квітучого вишневого садка, вечірнього гаю, місячної ночі.

ПІСНІ ПРО СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ (РОДИННІ СТОСУНКИ)

• відтворюють родинні стосунки, сімейні конфлікти, побут тощо;

• зображена нелегка жіноча доля: недоброзичливе ставлення свекрухи, жорстокість чоловіка, його пияцтво;

• немає романтичних картин, ідеалізованих почуттів;

• на першому плані – відтворення реальної дійсності, без прикрас і перебільшень.

ПІСНІ ПРО ТРАГІЧНІ СІМЕЙНІ ОБСТАВИНИ,�ПОВ'ЯЗАНІ З ВТРАТОЮ ЧЛЕНІВ СІМ'Ї

• сирітські пісні, у яких український народ оплакував нелегку долю сироти;

​

• удовині пісні, у яких змальовується важка доля жінки, що за-лишилася без чоловіка;

• часто постає образ билини в полі, яку вітер ламає; тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі.

ЖАРТІВЛИВІ�ПІСНІ

• МОТИВИ: невдале залицяння хлопця до дівчини, залицяння самих дівчат до хлопців тощо, горе-женихи й безчесні дівчата;

​

• характерні химерні ситуації, вигадливі «сюжети».

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

ЕПІТЕТ — художнє означення: золоті руки, темна душа. У фольклорних творах часто вживають постійні епітети: червона калина, карі очі, чорні брови, сизий орел.

ХУДОЖНІЙ ПАРАЛЕЛІЗМ — паралельне зображення явищ природи й почуттів:

Цвіте терен, цвіте терен,

А цвіт опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає..

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

ПОРІВНЯННЯ — зіставлення одного предмета чи явища з іншим, чимось подібним до нього: [очі] «темні, як нічка, ясні, як день».

�«МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗIРОНЬКИ СЯЮТЬ»�

МОТИВ

ОСНОВНА ДУМКА

ОБРАЗИ-СИМВОЛИ

​

​

​

​

​

​

�«МІСЯЦЬ НА НЕБІ, ЗIРОНЬКИ СЯЮТЬ»�

МОТИВ:

торжество кохання попри тимчасову

розлуку молодої пари.

​

ОСНОВНА ДУМКА: возвеличення щирого почуття, яке живе в серцях героїв за будь-яких обставин.

ОБРАЗИ-СИМВОЛИ:

• МІСЯЦЬ – символ циклічного ритму часу, вічності, символ козака, батька;
• ЗІРОНЬКИ, ЗОРЯ – уособлення дівчини-красуні, символ кохання, доброї душі, нового щасливого життя;
• човен – життєва доля, розлука, прощання.

ЕПІТЕТИ

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

​

МЕТАФОРИ

ПОРІВНЯННЯ

ПОВТОРИ

ЗВЕРТАННЯ

ЕПІТЕТИ: «пісня люба...

мила», «очі дівочі

темні... ясні»

ХУДОЖНІ

ЗАСОБИ

​

МЕТАФОРИ: серденько мре», «очі вік вкоротили», «очі навчились зводить людей»;

​

ПОРІВНЯННЯ: «темні,

як нічка», «ясні , як день»;

ПОВТОРИ: «...очі, очі, очі...»;

ЗВЕРТАННЯ: «ви ж мені, очі...».

Науковці вважають, що пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» належить до пісень літературного походження (щоправда, автор пісні невідомий).

Прочитайте і прокоментуйте вислови про пісню. Один із них занотуйте в зошит.

• Пісні – єдине наше добро, бо все можна згнітити, за винятком голосу душі (Леся Українка).
• А пісня – це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонця сяйво їй лиша. Чим глибше пісня, тим ясніш душа (І. Драч).
• Хто має таку пісню, тому немає чого боятися за свою будучність. Його час не за горами (Л. Толстой).