ЛЕСЯ УКРАЇНКА -

єдиний чоловік в нашому писемстві

• Тато у декреті – це насправді досі рідкість для українських реалій. Проте для родини Олени Пчілки та Петра Косача це було нормою ще наприкінці ХІХ століття. Ще 150 років тому їх сім’я мала традиції та ролі, які зараз є звичними для європейських країн.
• Адже коли в подружжя народилася Лариса (справжнє ім’я Лесі Українки), Олена Пчілка занедужала на анемію, тож молока для немовляти не вистачало. Тому вона поїхала лікуватися в Європу на пів року.
• А Петро Косач залишився вдома з двома маленькими дітьми. І щоб належно за ними доглядати, він узяв відпустку на роботі і самостійно годував Лесю коров’ячим молоком, розведеним з водою.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА НАВЧАЛАСЯ ДИСТАНЦІЙНО�

• Усі діти подружжя Косачів отримували початкову освіту вдома. Для них письменниця та перекладачка Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури.
• До того ж, про домашнє навчання в родині Косачів писала у спогадах наймолодша сестра Лесі Українки, Ізидора: «Олена Пчілка коли вчила когось зі своїх дітей чогось (рідної чи чужої мови), то ставила великі вимоги, а водночас за різні дитячі пустощі і провини не карала».
• Через хворобу Леся з 10 років продовжувала надалі навчалася вдома. Це був аналог дистанційної освіти в реаліях ХІХ століття: у Лесі були приватні вчителі з грецької та латини, а мама допомогла їй опанувати французьку та німецьку.

• У сім’ї Леся мала близького друга, з яким проводила практично весь вільний час. Це був її брат Михайлик. Зважаючи на їхні тісні стосунки, родичі навіть зверталися до них, використовуючи одне спільне слово замість імен — «Мишелосіє». Мати дітей завжди більш прихильно ставилася до сина та ще й не могла спокійно сприймати норовливий Лесин характер. До того ж, подейкують, що в ранньому дитинстві дівчинку вважали недорозвиненою.

Леся Українка та її рідний брат Михайло Косач

ПИСЬМЕННИЦЯ ЗАХОПЛЮВАЛАСЯ КУЛЬТУРОЮ ДАВНЬОГО СХОДУ��

• Леся Українка захоплювалася культурою Давнього Сходу, і робила це з притаманною їй глибиною та ґрунтовністю. У 19 років вона вирішила написати підручник з історії східних народів для дітей.
• У листі до свого дядька Михайла Драгоманова письменниця писала: «Одно лиш мене тішить, що вже наші люди зачинають більше думати про власну освіту, а не вдовольняються самою казенною наукою…» Невдовзі Драгоманов стане для Лесі тим, кого ми б сьогодні назвали ментором: у листах він дає своїй племінниці методичні поради для написання підручнику.

• Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
• Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії – Берліні, Дрездені, Празі, Відні.
• Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

• Іван Франко — ще один титан українського письменства, захоплювався не тільки творчими здібностями письменниці, а й силою духу, називаючи Лесю Українку «єдиним мужчиною нашого письменства». Дійсно, терпіти постійний фізичний біль і, незважаючи на це, постійно вдосконалюватися, розвиватися та надзвичайно багато працювати, зможе далеко не кожен чоловік, а тут — жінка… До слова Івана Франка, Лесю Українку та Тараса Шевченка об’єднують у «негласну» тріаду українського письменства.

• Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».
• Лірична сповідь Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого була створена геніальна «Одержима». Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.

Сергій Менжинский

ВИЙШЛА ЗАМІЖ ПОПРИ СПРОТИВ МАТЕРІ��

• Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала.
• Ще у 1901 році зблизилася із Климентом Квіткою, правознавцем, етнографом та фольклористом. Він був на 9 років молодшим від поетеси і зовсім без статків.
• Сьогодні ми б назвали ці стосунки цивільним шлюбом, який тривав близько 5 років, аж поки Леся та Климент обвінчалися у 1907 році. Тоді її мама Олена Пчілка була проти цього шлюбу, тому вінчання пройшло без свідків і гостей.
• Цікаво, що про вінчання Леся Українка сповістила батьків листом. Подружжя навіть відмовилося від фінансової допомоги Косачів.

Климент Квітка

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА –СПРАВЖНЯ ПОДРУГА

• Письменниця Ольга Кобилянська - культова фігура в українському модернізмі. Як і Леся Українка, може вважатись однією з перших феміністок України.
• Вони з Лесею почали активно листуватись наприкінці ХІХ століття та продовжували листування до самої смерті Лесі Українки.
• На думку літературознавеці Віри Агеєвої листування Лесі Українки та Ольги Кобилянської вражає, зокрема, і лінгвістичними експериментами. «У листах бачимо пов'язану, очевидно, з дуже сильним душевним зворушенням одвертість і розчуленість», - зазначає Агеєва.

​

Леся Українка та Ольга Кобилянська�

• За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож ми не можемо у цьому пересвідчитись.

ТРУНУ З ТІЛОМ ПОЕТЕСИ НЕСЛИ 6 ЖІНОК�

• Леся Українка померла у Сурамі (селищі в Грузії) у 1913 році. Поховання в Києві проходило під суворим наглядом кінної поліції.
• Тоді влада боялася, що похорон може перетворитися на національний мітинг, тому заборонили прощальні промови та перечитали написи на поховальних вінках. Попри це провести поетесу в останню путь зібралися сотні киян.
• А перед самим Байковим кладовищем труну на плечах взялися нести 6 жінок – подруги письменниці та відомі українські діячки. За спогадами учасників поховання, натовп ще довго стояв біля могили поетки, виказуючи тим самим протест проти заборони промов.�

Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі

АСТЕРОЇД НА ЧЕСТЬ ПОЕТЕСИ

• Існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

ЛЕСИН ЯСЕН

• У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша.
• У 2020 році стан ясена суттєво погіршився, дерево похилилося після одного з буревіїв. Для порятунку дерева було залучено спеціалістів з Національного університету біоресурсів. За їхнім рішенням, ясен потребував санітарної чистки сухих гілок та балансування крони, що може подовжити життя рослини ще на десятки рокі. Пропонувалося і зрізати ясен, аби його падіння не загрожувало людям.
• Дерево було втрачено в ніч 30 червня 2020 року, коли його повалив буревій.

Лесин ясен. М. Луцьк, Волинська область.

ВЛАСНА INSTAGRAM СТОРІНКА

• 25 лютого виповнилось 150 років із Дня народження Лесі Українки. Її життя насичене цікавими моментами. Їх СарниNews.City спробували подати незвично - так, якби поетеса вела власний Instagram-акаунт.

КВАНТОВИЙ СТРИБОК ЛЕСІ УКРАЇНКИ

• На підтримку виставки «Квантовий стрибок Шевченка» у 2019 році, яку зіпсували в Київському метро, ілюстратор видання The Devochki Леся Мазаник створила набір постерів із зображенням української поетеси Лесі Українки в неординарних образах.
• На плакатах, створених Лесею Мазаник, знаменита українська письменниця і поетеса постала в образах Фріди Кало, Мерилін Монро, Одрі Хепберн, Нефертіті, Анна Вінтур, Королеви Єлизавети, Чудо-жінки і самого Тараса Шевченка.