Джаз –це вид музичного мистецтва, що виник на зламі XIX-XX ст. на основі поєднання європейської та африканської культур.
Блюз (blues,від blue devis – “меланхолія”, “зневіра”, чи від to feel blue – “засмучуватися”) – пройняті смутком ліричні пісні негрів, які жили вздовж берегів річки Міссісіпі. У блюзах туга поєднана з почуттям розпачу, зневіри.
Спіричуелз – духовні пісні-молитви афроамериканців, пісні, сповнені болю.
Регтайм (ragtime, від ragged time –”рваний ритм”, буквально “розірваний час”) – це танцювальна мелодія, дуже ритмічна, з характернім синкопованим ритмом. Дослідники джазу так говорять про них:
“Це спроби негрів зіграти польки й кадрилі на свій манер”
Протягом перших двох десятиліть 20 ст. сформувався новоорлеанський стиль джазу, для якого характерна колективна імпровізація молодійної групи оркестру (до нього входять корнет, кларнет тромбон) на тлі чотиридольного акомпанементу, що виконується ритмогрупою (до неї входили такі інструменти, як ударні, духовий чи струнний бас, банджо, іноді фортепіано). У новоорлеанському джазі відчувається суттєвий потяг до маршової музики.
Білі музиканти не бажали, щоб їхні колективи теж мали назву новоорлеанських. Тоді вони придумали додати до назви оркестру слово “диксиленд”, яке повинне було позначити, що в оркестрі грають тільки білі музиканти.
Диксиленд – один із стильових різновидів класичного джазу, виконавцями його були білі поселенці США. У період розквіту новоорлеанського джазу з’явилися перші колективи білих музикантів, які назвалися диксилендами. Цей термін, напевно, має фольклорне походження “Країна Диксі” – символічна назва південних штатів Америки, але заміна назви пов’язана з расовою дискримінацією в США, яка мала місце у сфері джазового мистецтва приблизно до 1930-х років.
Саксофон
Банджо
Рояль
Контрабас
Барабани
Бі-боп (нервовий джаз) або просто боп (англ. bebop) — джазовий) — джазовий стиль) — джазовий стиль, що розвинувся на початку 1940-х. Він відкриває період сучасного джазу і докорінно відрізняється від попередніх стилів. Для бібопу характерне унісонне проведення теми на початку і в кінці п'єси. Як теми для імпровізацій використовувались популярні пісні 1920-30х років, вірніше їхні гармонічні схеми, на які нашаровувались нові мелодії.
Кул-джаз (або просто Кул, англ. cool jazz, буквально «прохолодний») — стиль сучасного джазу, що розвинувся наприкінці 1940-х років і поширився переважно серед білих музикантів. Характерні особливісті кул-джазу - спокійна манера гри і «твердий» спосіб звуковидобування на духових інструментах. У кул-джазі значно ширше, ніж у традиційному джазі та свінгу, застосовується поліфонія. У кул-джазі значно ширше, ніж у традиційному джазі та свінгу, застосовується поліфонія, внаслідок чого зростає роль аранжувальника. У порівнянні з бібопом, звук кул-джазу менш різкий і напористий..
Симфоджаз (англ. sympho-jazz) – легка симфонічна,розважальна оркестрова музика з елементами імпровізації джазу.Засновником його став Дж.Гершвін
В основу своєї музики поклав негритянську народну музику джазового характеру, поєднуючи її з симфонічною музикою.
Створив новий музичний жанр – симфоджаз
БІГ-БЕНД (англ. big band - великий оркестр) - великий джазовий оркестр з 17 - 20-ти музикантів. Складається з двох груп - мелодичної (саксофони або кларнети, труби, тромбони) та ритмичної (фортепіано, гітара, контрабас, ударні). Відзначається своєрідною технікою ансамблевої гри - сполученням аранжованих розділів композиції з імпровізацією солістів, особливим типом оркестрового супроводу, специфічною метроритмічною пульсацією, змішуванням тембрів тощо.
Джаз-оркестр Валентина Спориуса. 1937
Джазовый ансамбль Bolden band (1905)
Лариса Доліна
Ірина Отієва
Елла Фіцджеральд
Перша леді джазу
Джордж Гершвін
Дюк Еллінгтон
Луї Армстронг
Луї Армстронг – це історія джазу.
З нього почалася ера солістів-віртуозів.
Найвідоміший джазовий музикант планети. Кличка Сачмо. Найвідоміша композиція - «Хелло, Долі!». За частотою виконання і кількістю перезапису вона увійшла в книгу рекордів Гіннеса. Цікаво, що Армстронг заспівав її один раз і закинув як безперспективну. Коли на концертах від нього вимагали «Доллі» він навіть не розумів про що йдеться. Директору насилу вдалося умовити маестро знову включити її в репертуар.