Фразеологія

Фразеологічні одиниці української мови. Основні ознаки фразеологізмів.

�Тема уроку: Фразеологічні одиниці української мови: фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення. Основні ознаки фразеологізмів�

• Мета уроку: поглибити відомості про фразеологізми, ознайомити з їх основними групами, удосконалювати логічне мислення школярів, сприяти збагаченню їхнього лексичного запасу;
• розвивати вміння володіти виражальними засобами сучасної української літературної мови;
• виховувати пошану до скарбниці української мови.

​

Епіграф уроку:

Якщо забрати у мови фразеологічні звороти

і сталі вирази, вона втратить смак, колір і принадність

Ольга Зозуля 

​

Завдання №1�Розподіліть у дві колонки вільні і стійкі словосполучення�

Опинитися між двох вогнів, опинитися на вокзалі, брати на глум, брати на руки, голий як бубон, зовсім голий, видавати себе з головою, вкритися з головою, море по коліна, води по коліна, собака на сіні, спати на сіні пекти раків, запікати рибу, замилювати очі, підфарбувати очі.

Завдання №2. Прочитати речення, визначити в них стійкі словосполучення, пояснити розділові знаки(усно)�

• 1.Встав Іван, наче з хреста знятий. Схилив білий чуб. 2. З молоком матері всотувала дитина страх до темного й дикого світу. 3. То була суха горобина ніч, сліпучо схрещувались блискавиці, хмари повзли низом. 4. - Фр-р! – здригнувся раптом Стриж, став наче вкопаний, нашорошив вуха. 5. Тут свої порядки й звичаї, заведені з діда-прадіда.( За В. Близнецем.)

Завдання №3. Прочитайте матеріал уроку

• Фразеологія української мови - це її багатство й окраса.
• Фразеологія (від грецьк. phrasis – вислів, вираження і logos - поняття) - це: 1) розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми; 2) сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів властивих тій чи іншій мові.
• Фразеологізмами, або фразеологічними одиницями називають стійке сполучення слів, яке, позначаючи поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично.
• Фразеологізмами, або фразеологічними одиницями називають стійке сполучення слів, яке, позначаючи поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично.

​

Продовження теорії…

• За своїм значенням фразеологізми сприймаються як одне ціле
• Наприклад: товкти воду в ступі (повторювати одне й те саме), клювати носом (дрімати), дати гарбуза (відмовити), ні пари з вуст (мовчати), пасти задніх (відставати) тощо.
• За злитістю компонентів (слів), які входять до стійких словосполучень, виділяють три групи фразеологічних зворотів (за В. Виноградовим):
• • Фразеологічні зрощення
• • Фразеологічні єдності
• • Фразеологічні сполучення.

​

Фразеологічні зрощення – це стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає із значень тих слів, що входять до них.�

• Такі неподільні словосполучення називають ще ідіомами (від грецького idioma – особливий, своєрідний зворот).
• У більшості випадків ідіоми дослівно іншими мовами не перекладаються, вони мають установлені відповідники:

​

​

Фразеологічні єдності – це такі фразеологічні сполучення, загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять�

• Фразеологічні єдності не мають такого міцного поєднання слів, як зрощення, і в них іноді допускається поповнення іншими словами (зітерти в порошок – зітерти в дрібний порошок).

​

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, у яких один з компонентів має самостійне значення, що конкретизується в постійному зв’язку з іншими словами.�

За класифікацією М. Шанського, виділяють іще фразеологічні вислови – стійкі мовні звороти, які складаються зі слів з вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці.�

До фразеологічних висловів відносять також прислів’я, приказки, крилаті вислови.�

Основні ознаки фразеологізмів:�

1. Усталена конструкція словосполучення чи речення;
2. Слова, які є компонентами фразеологізмів, утрачають своє значення й лише разом виражають одне узагальнене поняття;
3. Фразеологізми не створюються в процесі мовлення, а як готові мовні одиниці відтворюються в міру потреби під час спілкування;
4. Характеризуючи позитивно чи негативно особу, предмет, дію або явище, фразеологізми надають тексту певного стилістичного (експресивного) забарвлення;
5. У складі речення фразеологізми виступають одним членом речення, оскільки виражають одне лексичне значення.

​

Фразеологічна естафета.�

• Схема етапів :
• 1. Знайдіть у наведених реченнях фразеологізми.
• 2. Поясніть значення фразеологізмів.
• 3. Визначте тип фразеологізмів

​

• Завдання :
• І варіант
• 1. Та не дивися вовком, як до тебе бригадир говорить; вже ж треба якось веселіше {Л. Старицька- Черняхівська)
• 2. І якби сам Тичина посідав силу сміху і насміху, то не загубив би так швидко образу і подобія Божого і не став би ніколи підніжком ворогів (О.Теліга)
• ІІ варіант
• 1.Коли в дорогу ти збирався, казала мати, як прощався, щоб і чужого научався, й свого не цурався (Д. Білоус)
• 2. Євген уже плюнув на всі страхи-оглядочні: рубав із плеча (А.Дімаров)

​

Фразеологічна естафета �

• Схема етапів :
• 1. Знайдіть у наведених реченнях фразеологізми.
• 2. Поясніть значення фразеологізмів.
• 3. Визначте тип фразеологізмів

​

​

• Завдання:
• ІІІ варіант
• 1.І звідти втечу. Ноги на плечі - і гайда. (А.Дімаров)
• 2.Андрій вилетів кулею, мало не зірвав засува і не виламав завіс. (О.Мак)
• IV варіант
• 1.Тая, дядько, й не поворухнуся! - обіцяв повеселілий Грицько. - Як миша, сидітиму! (А.Дімаров)
• 2.Тебе впоїла римська оповита, - не одна vital, aqua mortis, брате? Рука кривава, золотом не сита, твій розум сторожкий уклала спати. (П. Куліш)

​

Підсумки уроку:�

• Поставте 6 журналістських запитань до теми, яка розглянута на уроці:

ЩО…………..?

ДЕ…………….?

КОЛИ……….?

ЯК……………?

ЧОМУ……….?

НАВІЩО…..?

​