Народні свята
та традиції
українського
народу
Підготувала презентацію
учитель початкових класів
Хвиль Діана Олександрівна
Народні свята, традиції та вірування – це духовні скарби
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Ми собі не уявляєм Різдва без куті,Великодня без писанки, Святої Троїці – без кячання, навіть називаємо це останне свято “Зеленими Святами”. Всі ми відзначаємо свято Купала.
На Катерини кличемо долю, а на Андрія хто з нас не кусав калиту.
І яка дівчина не ворожила на Меланки, чи -вийде заміж цього року.
Незвичний світ обрядів - цікавий та неповторний
Зимовий календар
4 грудня- Введення
7 грудня- Катерини
Свята Великомучениця Катерина з Олександрії була вродливою, освіченою і багатою. В 17 років Катерина приймає християнство і відтоді проповідує вчення Христове. День святої Катерини є святом дівочої долі. Саме сьомого грудня дівчата ворожать і закликають долю
13 грудня- Андрія
Андрій Первозванний — святий, перший апостол з 12, учень Ісуса Христа, якого в народі ще заведено називати Калита. Андрій був свідком Божих служінь, а також розп'яття Ісуса та його воскресіння. Молодь у цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята — це відкушування «калити».
19 грудня- Святого Миколая
Микола Чудотворець, Микола Угодник або Святитель Миколай - так його називають православні віруючі. Згідно з древніми писаннями, чоловік жив в III-IV століттях і прославився багатьма чудесами. Взимку цього свята особливо чекають діти, так як, згідно з традицією, святий залишає у них під подушкою солодощі та подарунки.
Одне з великих християнських Богородичних свят, встановлене на честь події приведення пресвятої Богородиці своїми батьками в Єрусалимський храм для присвячення Богу
1 січня – Новий рік
7 січня – Різдво Христове
В цей день, діти та дорослі, чекають подарунків від Діда Мороза та Снігуроньки
Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.
Цього дня ходять один до одного в гості та співають колядки
13 січня – Щедрий вечір або Меланки
14 січня - Василя
Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день, 14 січня, основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя. В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.
19 січня - Водохреща
У ніч з 13 на 14 січня проводиться Богослужіння на закінчення Старого року. Тому в народі це свято називається Старий Новий рік.Та окрім цього, ввечері 13 січня святкується День Преподобної Меланії. В народі він відомий як Меланка/Маланка, Щедрий вечір або вечір напередодні Василя.Після заходу Сонця у Щедрий вечір дівчата та хлопці збираються гуртом і щедрують
Щорічно 19 січня відзначається велике церковне свято, присвячене Хрещенню Господньому. Цього дня люди згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Свято Водохрещі відоме своїми цікавими традиціями, головною з яких є купання в річці або озері з освяченою водою.
26 лютого - Масляна
Маслениця — східнослов'янське традиційне свято, яке відзначається протягом тижня перед Великим постом, яке зберегло у своїй обрядовій основі низку елементів дохристиянської слов'янської міфології. У народному календарі східних слов'ян свято маркує межу зими та весни, а також М'ясоїда та Великого посту. Цього дня печуть млинці та спалюють опудало Зими
Весняні свята
Весняний календар
22 березня – Сорок святих
7 квітня - Благовіщення
День пам'яті сорока севастійських мучеників – одне з головних церковних свят року. Цього дня церква вшановує пам'ять сорока солдатів, які померли за віру в Христа і стали шануватись як святі. Це свято прославляє силу віри та відданість Богу. На честь урочистостей трохи пом'якшуються обмеження Великого посту.
Благовіщення означає «блага» або «добра» звістка. У цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу. Благовіщення це свято, в яке необхідно насолоджуватися природою, творіннями Божими. Також необхідно в цей день мріяти і міркувати про своє місце і призначення в світі.
Вербна неділя
Шоста неділя Великого Посту, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Багатьма мовами світу вона називається Пальмовою неділею .На Вербну неділю віруючі відвідують церкву й беруть із собою гілочки верби, яка вважається символом весни і нового життя. Освячене священником гілля верби приносять додому і ставлять біля ікони. Ще однією популярною традицією є "биття" вербою. Так, за традицією освяченими гілочками треба торкнутися людини, при цьому промовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, від нині за тиждень буде Великдень!". Таким чином українці вітають один одного зі святом і нагадують, що наближається Світле Христове Воскресіння.
Паска або Великдень
10 день після Паски –
Вознесіння Проводи
Великдень – це дуже важливе і масштабне релігійне свято, що символізує воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Син Божий прийняв смерть за гріхи людей та спасіння їх від страшних бід.
Підготовка до Великодня розпочинається заздалегідь. Цьому радісному святу передує суворий Великий піст, який, крім передбачених обмежень у харчуванні, є періодом відмови від мирських справ і спілкування з Богом.
Безпосередньо святкування Світлого Воскресіння Христового розпочинається зі святкового богослужіння, яке відбувається у ніч на Великдень.
У храмах парафіяни освячують різноманітні смаколики. Обов’язково у великодніх кошиках повинні бути головні символи свята – паски, писанки та крашанки. Ними та іншими наїдками, серед яких і заборонені на період посту м’ясні страви, віряни розговляються великоднього ранку.
У великодню суботу фарбують крашанки і розмальовують писанки — яйце в слов'ян було символом перемоги життя над смертю. Парубки дарують писанки і крашанки дівчатам, батьки роздають їх дітям.
Не прийняти від когось в дарунок писанку чи крашанку означає дуже образити того, хто дарує її.
Писанка — це весняне свято доброзичливості.
В ніч на Великдень
спати не можна взагалі, бо проспиш усе на світі. Звечора усі йдуть до церкви на всеношну. В красивих кошиках до церкви несуться різноманітні наїдки - сало, хрін, печінка, голубці…
Урочиста процесія з півчою та священиком освячує і благословляє все це добро.
Повернувшись додому починали готуватися, але перед тим як сісти за стіл дівчатам треба вмитися водою в якій лежить свячене Великоднє яєчко, аби була такою ж гарною та красною.
Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише найменша дитина в родині, та й то якщо помисли її чисті.
На протязі сорока днів по Великодню, аж до Вознесіння кожен православний християнин мусить вітатися один з одним словами "Христос Воскрес!" і отримувати у відповідь підтвердження цих слів "Воістину воскрес!"
Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш відома нам зараз - це гра навбитки, коли діти, та і не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чиє розіб'ється той і програв. Дуже популярними колись були і рухливі забави, такі як гра в "Жучка", або "Довгу березу" та ще багато інших.
Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується ніби один день.
На Великдень перший раз
зозуля закує.
�Не кожен день Великдень, а
хліб не паска.
6 травня – Святого Юрія
Покровителя хліборобства
та скотарства
14 березня – Явдохи
14 березня – незвичайний день, в православ’ї шанують пам’ять Святої Євдокії, а в народі шанують Явдоху, зустрічають весну, особливими обрядами закликають у дім щастя, благополуччя і здоров’я. Ім'я Преподобної Євдокії асоціюється з покровительством земної природи і означає пробудження життєвої сили землі. Євдокія відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення.Особливою силою наші предки наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров’я.
Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – це символи весни і нового життя. Жайворонками пригощали діток.
Кажуть, весну приносять на своїх крилах птахи. Коли природа вдягалася в буйну зелень, люди починали готуватися до веснянок і гаївок. Справляли їх переважно в квітні або травні. Це залежало від того, якою була весна — ранньою чи пізньою. Тому в Україні здавна повелося випікати о цій порі з тіста жайворонків.
Діти носили жайворонків по селу й закликали весну: «Весно, весно красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!»
Люди одягали святкове вбрання, збиралися на луці, бажали одне одному вчасно вибрати ниву, засіяти її та діждатися щедрого врожаю.
Веснянки та гаївки починалися й закінчувалися масовими хороводами.
Дівчата брались за руки і робили два великих кола.
Посередині, заквітчана зеленню і першими весняними квітами, стояла Весняночка (в деяких місцевостях її називали Подоляночкою).
Одне з найбільших православних свят, яке пов'язано з благою вістю, яку сповістив Діві Марії архангел Гавриїл, це вість про те, що вона має народити сина Божия.
Українці вважали, що саме в цей день Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової смерті.
Працювати заборонялося...
Вважалося, що навіть пташки цього дня, не дивлячись на зайнятість, не будують своїх гнізд.
На Благовіщення існував також звичай відпускати на волю птахів.
Якщо до Благовіщення люди чекали на прихід весни, то після цього дня вважалося, що вона остаточно утвердилась у своїх правах, проте зима ще може сказати своє вагоме слово.
На Благовіщення зими не лай та саней не ховай.�
Гарна погода - гарний врожай.
Літній календар
3 червня – Свята Трійця
Зелені свята
День Святої Трійці – це день, коли світу видимим чином явився Святий Дух. Тоді відкрилася вся повнота дії Пресвятої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа.
Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві. Підлоги в храмах встеляють зеленою травою, стіни прикрашають гілками беріз, а у вази ставлять квіти. Свято символізує
розквіт природи і початок нового життя.
7 липня - Івана Купала
12 липня – апостолів Петра та Павла
Івана Купала щорічно відзначається в ніч з 6 на 7 липня і символізує поклоніння природі, сонцю, травам і воді. Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір'ями. Раніше було заведено розпалювати багаття, купатися в річці, збирати трави й шукати магічну квітку папороті. Давні традиції Купальської ночі активно підтримуються і до цього дня.
День Петра і Павла займає особливе місце в православному календарі літніх свят. Апостоли Павло і Петро вважаються головними учнями Ісуса і одними з найбільш праведних християн. Навіть за часів гонінь на християн вони поширювали віру в Христа в народі і зберегли вірність Богу до кінця днів. У давнину Петрів день був календарною межею року, тому саме в цей період починалися роботи з підготовки до осені – сінокіс. У народі говорили: "Петро і Павло день збавив", "Петрівка проходить – половина літа йде".
19 серпня - Спас
21 липня – великомученика Прокопія
30 липня – пророка Іллі
Він жив у ІХ столітті до народження Ісуса Христа. Ім’я Ілля означає «міць Господня», яке визначило все його життя.
За народними віруваннями, Ілля є наступником громовика Перуна. З ним пов’язано багато народних прислів’їв:
У старі часи існувало повір’я, що після Іллі вже не можна купатись
Спас – це народна назва церковного свята. Три Спаси були приурочені до трьох свят на честь Ісуса, які відзначаються наприкінці серпня.
У Медовий спас церква шанує три важливі святині: Животворящий Хрест Господній, образ Спасителя та ікону Володимирської Божої Матері. Це свято також називається Маковей, Медове свято. Свято випадає на Успенський пост. У Медовий Спас починається збирання та освячення меду.Яблучним Спасом або Другим Спасом називають свято Преображення Господнього. За давніми традиціями, до цього дня заборонялося їсти яблука. До свята готують усілякі страви з яблук, освячують фрукти у церкві та починають збирання врожаю.Третій Горіховий Спас також називають Хлібним.У церкві освячують коровай та колоски пшениці. У Горіховий Спас влаштовують народні гуляння, ярмарки.
Кінець серпня - обжинки
Осінній календар
21 вересня –
Різдво Пресвятої Богородиці
21 вересня - день, який ознаменувався появою на світ майбутньої Святої, матері Ісуса Христа.
У цей день в храмах проводяться богослужіння, люди просять у Діви Марії блага і здоров'я для своїх рідних. Особливо важливим свято є для жінок. Ті, у кого діти є, моляться про їхнє щастя, а бездітні просять у Богородиці якнайшвидшого довгоочікуваного дитятка .
27 вересня – Свято Здвиження
Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ більш пізніх років. Згідно з цим переказом, в 326 році н. е. біля гори Голгофи, на якому розп'яли Ісуса, був знайдений Голгофський хрест. В цей день і дітям, і дорослим категорично заборонялося гуляти на природі. Походи в ліс, до водойм або в поля у цей день не рекомендуються.
Прикмети на Воздвиження
В цей день змії в нори ховаються.
На Воздвиження ведмідь в барліг, змія в нору,
а птиці на південь.
Покрова
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови, для православних українців є одним з найбільших релігійних свят осені.�Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям і вони дали достойну відсіч чужинцям.�Свято Покрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо». “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.
14 жовтня також свято української військової честі та звитяги. У серпні 1999 року Указом Президента України цей день було проголошено Днем Українського козацтва. Для козаків свято Покрови було найбільшим значущим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.
З пошани до минулих поколінь та заради майбутніх ми повинні
пам ятати, оберігати та примножувати наші традиції
При створенні презентації ,були використані інтернет-ресурси