Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У СВИНЕЙ

СУЧАСНА СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ ґрунтується на слідуючих напрямках:

​

• Попереджувальна (запобіжна)
• Негайна діагностика
• Моніторингові дослідження
• Скринінгові обстеження

ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

(ЗАПОБІЖНА)

​

​

передбачає встановлення небезпеки та властивостей збудника на далеких підступах до досліджуваного чутливого об'єкту.

​

НЕГАЙНА ДІАГНОСТИКА

(виконується одномоментно)

​

Застосовується, коли виявлений випадок захворювання (загибелі) тварин.

Здійснюється з використанням комплексу методів :

- клінічні обстеження,

- патологічні зміни,

- епізоотологічні та лабораторні дослідження.

​

МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

(вивчення епізоотичної ситуації)

​

Дослідження на наявність або відсутність захворювання у тварин на протязі певного часу (період).

Виконується впродовж тривалого терміну часу (роки).

​

​

СКРИНІНГОВІ ОБСТЕЖЕННЯ

(виконується одномоментно)

​

система первинного обстеження клінічно безсимптомних груп свиней.

З метою виявлення випадків захворювання.

ДІАГНОСТИКА АЧС�

Відповідно до «Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней»,п. 5.1

Діагноз встановлюється за результатами аналізу

• епізоотичних та клінічних даних;
• патологоанатомічних змін ;
• результатів лабораторних досліджень

(негайна діагностика)

Діагностика АЧС

Для достовірної та своєчасної постановки діагнозу на АЧС необхідно:

- правильно відібрати матеріал для дослідження

- професійно оформити супровідні документи

- забезпечити доставку відібраних проб

ВІДБІР МАТЕРІАЛУ

Для лабораторних досліджень направляють:

• - зразки крові, селезінки, нирки,
• - легені, лімфатичні вузли
• - якщо відбувся аутоліз тканин чи повне розкладання трупа відбирають трубчасту кістку.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРОБ

• Відібраний патологічний матеріал поміщають виключно у міцний пластиковий посуд.
• Герметично запаковують, обгортають марлею змоченою дезрозчином.
• Контейнери з пат матеріалом поміщають в поліетилен, обкладають льодом та вкладають в термос який герметично закривають та опечатують

Супровідні документи ��обов'язково вказують:

- місце розташування господарства, ПІП власника, вид тварин, кількість тварин в господарстві

- дату перших ознак захворювання

- підозрювану хворобу, клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни

- кількість загиблих та ознаки захворювання

- лікувальні заходи які проводились

- перелік зразків, що направляються

- дату та час відправки патматеріалу

• кількість спалахів хвороби.

ЗРАЗОК!!!

ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛУ

• доставка зразків на дослідження ТЕРМІНОВО !!!
• всі зразки повинні бути маркованими, легко ідентифікуватись
• зразки повинні бути в окремих ємностях (один орган – одна ємність)
• великі ємності запаковують з достатньою кількістю абсорбованого матеріалу для захисту від протікання та пошкодження
• транспортування з дотриманням температурного режиму (заморозка, пакети з льодом),
• відповідальна особа повинна бути поінформована про те, що надійдуть зразки

Діагностика АЧС

В Україні діагностику АЧС проводять :

• регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини
• Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Діагностика АЧС

• Регіональні державні лабораторії ветеринарної медицини проводять первинну діагностику на АЧС методом реакції прямої імунофлуоресценції (РПІФ).
• Уповноважені РДЛВМ проводять діагностику АЧС, згідно зон обслуговування, методом ПЛР-РЧ

(при отриманні позитивних результатів на АЧС, направляють проби для підтвердження в ДНДІЛДВСЕ).

Діагностика АЧС

ДНДІЛДВСЕ проводить діагностику АЧС методами :

​

​

• ПЛР-РТ виділення ДНК збудника АЧС з патологічного матеріалу
• ПЛР – класичний (електрофорезний)
• РПІФ – визначення антигена збудика АЧС в мазках-відбитках з патологічного матеріалу
• ІФА – визначення антигена збудника АЧС в сироватці крові
• ІФА – визначення антитіл збудника АЧС в сироватці крові та ексудаті з паренхіматозних органів (селезінки)

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА АЧС �тільки декілька хвороб домашніх свиней спричиняють� такий показник летальності, як спалах АЧС.

- КЧС (єдиний спосіб відрізнити АЧС від КЧС полягає в ідентифікації вірусу)

- БЕШИХА (летальність набагато нижча, ніж при АЧС, на шкірі – ромбовидні ураження, реагують на лікування антибіотиками)

- САЛЬМОНЕЛЬОЗ, ПАСТЕРЕЛЬОЗ (та інші бактеріальні інфекції реагують на антимікробну терапію)

- ТРИПАНОСОМОЗ (спричинений паразитами крові, що переносяться мухами, може призводити до значної загибелі свиней усіх вікових груп. Типові ознаки: анемія чи жовтяниця. Характерна сезонність та неблагополучна місцевість)

- ОТРУЄННЯ (деякі отрути викликають значну кровотечу, але тільки у декількох тварин серед поголів'я).

Крововиливи на шкірі

АЧС КЧС

сильно виражені помірно

​

Спленомегалия �(вверху) – патогномонический признак АЧС �(внизу для порівняння – селезінка при КЧС). 

Серозно-геморагічний гастроэнтерит, крововиливи і некроз слизової оболонки

• Серозно-геморагічний гастроэнтерит, крововиливи і некроз слизової оболонки

​

​

​

​

​

​

• ДЛЯ КЧС НЕ ХАРАКТЕРНО

​

Серозно-геморагічна пневмонія, чітко виражений серозний набряк міждолькової сполучної тканини

АЧС Характерна ознака: легені збільшені,

темно-червоного кольору,

множинні пятнисті крововиливи.

Набряк легенів

КЧС В легенях гостра венозна гіперемія,

очагова серозна, катаральна або

крупозна пневмонія, також

серозно–геморагічний плеврит.

Фібринозно-геморагічне запалення легень

​

Серозно-геморагічний набряк стінки жовчного міхура, некроз слизової оболонки

​

​

​

​

​

​

• ПРИ КЧС НЕ ХАРАКТЕРНО

Паталогоанатомічні зміни виявлені при АЧС в Луганській області

Системна гіперпластична реакція в поєднанні із геморагічною інфільтрацією в лімфатичних вузлах («мраморність на розрізі»)

• ХАРАКТЕРНІ
• ОЗНАКИ ПРИ КЧС

​

​

​

• При АЧС не знаходять

​

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПРИ БЕШИСІ

Як правило, хворіють свині старше 3 міс..

Характерні еритема, кропивниця, серозний або геморагічний лімфаденіт, артрит.

ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ

​

Хворіє молодняк до 3 місяців.

Супроводжується водянистим поносом, обезводненням, в наслідок чого при розтині спостерігаєм ентерит товстого кішківника, сліпої та товстої кишки (синдром хронічного ентериту)

​

ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

як складова комплексної діагностики

Епізоотологічні дослідження включають клінічні, патологоанатомічні та лабораторні методи дослідження

- спрямовані на виявлення захворювання у конкретної тварини

• епізоотологічний діагноз пов’язаний з комплексною оцінкою ситуації, що дозволяє здійснити прогноз на перебіг та закінчення інфекції.

​

ПЕРВИННОЮ ТА ОСНОВНОЮ СКЛАДОВОЮ ЕПІЗООТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ є:

​

АНАМНЕЗ - інформація

• про клінічний стан тварин (температура, клінічні ознаки, стан тварин)
• про обставини та умови виникнення інфекції
• про можливі шляхи і засоби передачі збудника

Особлива увага!

комплектування стада, рух тварин, імунний стан тварин, щеплення, порушення в годівлі та утриманні.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО У НЕБЛАГОПОЛУЧНОМУ ПУНКТІ ЕПІЗООТОЛОГ ВИРІШУЄ ПРІОРИТЕТНІСТЬ НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ:

- властивості збудника (клінічні, патологоанатомічні, епізоотологічні дані, лабораторні дослідження)

- серологію, гематологію, гістологію (при маніфестному прояві – повільних захворюваннях)

​

ОСТАТОЧНЕ ЗАКЛЮЧЕННЯ

МОЖЕ БУТИ ЗДІЙСНЕНО ЛИШЕ ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТЕСТІВ ТА ВРАХУВАННЯ ВСЬОГО КОМПЛЕКСУ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Своєчасна і правильна постановка діагнозу,

дає змогу оперативно проводити заходити по карантину тварин та ліквідації захворювання в епізоотичному осередку

Дякую за увагу !