Практичний психолог�Комунального закладу «Ліцей «Лінгвістичний» Кропивницької міської ради»�Скороход Аліна Володимирівна�

Що таке "Кібербулінгу? Інтернет-тролінг і Кібербулінгу"

• Спробуйте уявити сучасну дитину без мобільного телефону, комп'ютера, ноутбука або планшета. Це вже неможливо. Вони раді наявності таких гаджетів, адже це дарує можливість спілкування з друзями, родичами, однокласниками. Однак поряд з цим виникають і проблеми. Ми сьогодні не будемо говорити про те, що це погіршує зір, знижує соціальну активність та ін. Є не менш важлива проблема - Кібербулінгу. Це відносно нове поняття, яке ми запозичили в Заходу разом з соціальними мережами і чатами. Що таке Кібербулінгу, як йому запобігти, як протистояти, ми й дізнаємося у цій презентації.

​

Що ж це за напасть?

• Це одна з форм переслідування, цькування, залякування, насильства підлітків і молодших дітей за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, а саме Інтернету і мобільних телефонів.
• Щоб краще зрозуміти, що таке Кібербулінгу (cyber-bullying), давайте розглянемо походження терміну. Якщо його перша частина зрозуміла і без пояснень, то друга частина назви цього віртуального терору походить від англійського слова bull («бик»). Звідси йдуть всі родинні значення - чіплятися, агресивно нападати, провокувати, тероризувати, дошкуляти, ятрити, труїти і інш.

Головна проблема

• Найбільшим мінусом віртуального простору є те, що ми спілкуємося за відсутності міжособистісного контакту як такого. Тобто не бачимо людини, відповідно, не можемо з 100% упевненістю стверджувати, ким він є насправді.
• Виходить, кожна людина може придумати собі нове життя, нове «амплуа», нову поведінку. Адже вкрай малоймовірно, що правда рано чи пізно з'ясується. Таким чином, людина не боїться, що колись йому доведеться відповідати за вчинки, висловлювання, дії, тому він поводиться як завгодно, як правило, зовсім погано, некоректно.
• Це докладну відповідь на питання про те, що таке Кібербулінгу. Підлітки часто користуються такою можливістю, «приміряють» на себе інші ролі, причому роблять це із задоволенням. Є й дорослі люди, які обізнані, що таке Кібербулінгу, вони використовують це заради забави або внаслідок психологічних захворювань.

​

​

Якими можуть бути наслідки?

• Мета віртуального терору - нанесення психологічної шкоди. Невидимим, але дуже страшним є Кібербулінгу. Чим він небезпечний, якими загрожує наслідками, на жаль, знають вже багато батьків і підлітки. Вивчіть всю інформацію, щоб уберегти свою дитину від любителів злих жартів і провокацій. Інтернет-тролінг і Кібербулінгу в чомусь схожі, проте останній вид має більш серйозні наслідки.
• На жаль, дуже сумними. Хоча слово це і відносно нове, але вже відомі випадки про спроби суїциду, про травми, про трагічні смертях, і все це внаслідок нападу на підлітка через чати, соціальні мережі, електронну пошту.

​

Типи кібербулінгу

ДО НАЙПОШИРЕНІШІШИХ ТИПІВ КІБЕРБУЛІНГУ НАЛЕЖАТЬ:

• ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТОЇ ІНФОРМАЦІЇ
• АНОНІМНІ ПОГРОЗИ
• ГЕПІСЛЕПІНГ
• ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
• ТРОЛІНГ І ФЛЕЙМІНГ

​

Використання особистої інформації�

«ЗЛАМУВАННЯ» ПОШТОВИХ СКРИНЬОК, СЕРВЕРІВ, СТОРІНОК У СОЦІАЛЬНИХМЕРЕЖАХ З МЕТОЮ ОТРИМАННЯ ОСОБИСТОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЛЮДИНУ ТА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЇЇ.

Анонімні погрози��Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою.�

Переслідування��Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.�

Тролінг� (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.�

Флеймінг��Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. �Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). �

Психологічні портрети учасників кібербулінгу�� Агресор�людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву». �Потенційна жертва�людина замкнена, вразлива і сором ’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора». �Спостерігач�людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою. ������

� Що зробити батькам/учителям?� �• Налагодити з дитиною довірливі стосунки. Більше часу проводити разом. �• Роз’яснити дитині можливі ризики, домовитися про заборону надсилання своїх інтимних фото/відео (до 18 років — це дитяча порнографія і карається законом) та зустрічей після онлайн-знайомств. �• Заборонити обговорення інтимних питань у соц- мережах — розкажіть дитині, що її сторінку можуть зламати й уся інформація стане відома злочинцям. �• Пояснити дитині, що люди в мережі не завжди ті, за кого себе видають, навіть якщо налагодили дуже теплі стосунки з нею в онлайні. Тому краще не спілкуватися з незнайомцями. �• Роз’яснити, що все, що потрапило в онлайн-простір, уже ніколи не буде таємницею: ні з ким не ділитися особистою інформацією та не публікувати на сторінках у соцмережах номер школи, домашню адресу, інформацію про батьків, номер телефону, логін та пароль сторінки та пошти. �• Обговорити, які сайти та мережі використовує дитина. Навчити її встановлювати приватність сторінки, визначати, хто може писати особисті повідомлення та коментарі, як видаляти повідомлення та створювати чорні списки користувачів. Самому зареєструватися в мережі та переглядати стрічку дитини і список її друзів. �• Попросити не відповідати на небажані, дивні повідомлення електронної пошти та в мережах і розповідати про те, що викликало неприємні відчуття в мережі. �• Не просити дитину видалити свої сторінки в соцмережах — це ізолює її від однолітків.

Прості секрети безпечного користування інтернетом

ПАМ'ЯТАЙТЕ

РОЗМІСТИВШИ ІНФОРМАЦІЮ В ІНТЕРНЕТІ, ВИ ВТРАЧАЄТЕ НАД НЕЮ КОНТРОЛЬ.

ПЕРЕВІРЯЙТЕ

ЛЮДИ, З ЯКИМИ ДІЛИТЕСЬ ІНФОРМАЦІЄЮ, МОЖУТЬ ВИКОРИСТАТИ ЇЇ ПРОТИ ВАС. ВИ МАЄТЕ ДОВІРЯТИ ТИМ, КОМУ НАДСИЛАЄТЕ ЩОСЬ ПРО СЕБЕ.

ДУМАЙТЕ

ЧИ ВАРТО РОЗМІЩУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКЩО НЕ ЗНАЄТЕ, ЯК ЇЇ ВИКОРИСТАЮТЬ І ЧИ ЦЕ НЕ ЗАШКОДИТЬ ВАМ ЧИ БЛИЗЬКИМ?

Дякую за увагу!