Соціальні рухи в Правобережній та Західній Україні в др. пол. ХVІІІ ст.

8 клас

Історія України

План

• Правобережна Україна.
• Гайдамаки. Коліївщина.
• Буковина, Східна Галичина, Закарпаття.
• Рух опришків.

​

Правобережна Україна

Результати

Наростання невдоволення українців під владою Речі Посполитої, що виливалося в антипольські антикріпосницькі повстання

Гайдамацький рух на Правобережжі

• Гайдамаки – від тур. «розбійник» – учасники українського національно-визвольного руху ХVІІІ ст. на Правобережній Україні.

​

Уперше згадуються 1717 р.

Загони складалися з селян, козаків, збіднілих шляхтичів, міщан-ремісників. Матеріальну й воєнну підтримку негласно надавала Запорозька Січ.

Грабували панські маєтки, знищували шляхту й католицьке духовенство, єврейських лихварів та орендарів. Застосовували тактику партизанської боротьби.

кандидатуру Августа ІІІ на польську корону. Влітку 1734 р. на престол у Польщі сів ставленик Росії Август ІІІ, і на прохання польських магнатів російське військо легко розбило повстанців.

• 1734 р. – перше велике гайдамацьке повстання. В той час коли російська армія разом з козацькими полками увійшла на Правобережжя, щоб підтримати

• 1750 р. – другий спалах гайдамацького руху. Проте неспроможність створити цілісну організацію, а також відсутність плану дій спричинили поразку повстання.  

Коліївщина (1768)

КОЛІЇВЩИНА (від слів кіл, колоти, колій) – найвідоміший виступ гайдамаків 1768 року. Основною його силою було селянство.

Це повстання спричинили декілька факторів:

• в південній Київщині, де зародилась Коліївщина, селяни довше користувались свободою від панських повинностей;
• панське господарство переживало складні часи перенесення збіжжевих ринків з-над Балтики до Чорного моря;
• значний вплив на селян мала близькість вільного Запоріжжя;
• на півдні Київщини загострилися релігійні суперечності.

Ватажки повстання

• Максим Залізняк – керівник гайдамацького повстання, гетьман повстанського війська.

​

• Іван Гонта – сотник надвірної міліції, полковник уманський, командир повстанського корпусу гайдамаків.

• Причинами поразки було те, що царизм вів двозначну політику щодо соціальних рухів на Правобережжі. З одного боку, він бачив у

гайдамацькому русі процес дестабілізації та ослаблення Польщі, з іншого – боявся, щоб народний виступ не перекинувся на Лівобережну Україну. 

Опришківський рух

• ОПРИШКИ (від лат. «порушник, знищувач») – у ХVІІ

– ХІХ ст. повстанці у Прикарпатті, Закарпатті, Буковині, які мали широку підтримку населення. Найбільшого розмаху опришківський рух набрав у 30-ті – 40-ві роки ХVІІІ ст. під проводом Олекси Довбуша. 

Карта території, охопленої рухом опришків Олекси Довбуша

І Гайдамаччина, і Коліївщина, і Опришківство

стали невід'ємними складовими національно-визвольного руху всього народу;

були вираженням невдоволення ущемлених верст населення;

підточували підвалини кріпосницького ладу;

мали антипольське, антишляхетське спрямування.