Доброго ранку, сонце і вітер!
Доброго ранку, ліси і поля!
Доброго ранку, плането Земля!
А всім присутнім
Зичимо здоров'я і добра!
А тепер до роботи
Братись пора!
Емоційне налаштування
Вправа «Вітання». Вчитель говорить – діти відтворюють слова рухами.
Хто прийшов із гарним настроєм — рукою махніть.
Вправа «Вітання». Вчитель говорить – діти відтворюють слова рухами.
Хто чує мене — головою кивніть.
Вправа «Вітання». Вчитель говорить – діти відтворюють слова рухами.
Хто бачить мене — прошу, оком моргніть.
Вправа «Вітання». Вчитель говорить – діти відтворюють слова рухами.
Хто бачить мене — прошу, оком моргніть.
Вправа «Вітання». Вчитель говорить – діти відтворюють слова рухами.
Хто найвеселіший — ви всім усміхніться.
Літературне читання
4 клас
Галина Ткачук
«Нерозмінна монета»
Повідомлення теми уроку
Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з творчістю
Галини Ткачук.
Галина Ткачук
Народилася 27 серпня 1985, у м. Хмельницький - українська дитяча письменниця, літературознавиця, редакторка.
Авторка повістей для дітей «Вікно до собаки» (2011), «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014), «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака» (2019), книжок-картинок для читачів-початківців («Великодній пікнік», «Гойдалка під кленом», «Синя коробка», «Зелена білка», «Моя найтихіша книжка»), збірки оповідань «Тринадцять історій у темряві» та пізнавальних книжок «Школознавство» і «Книжка про сміття» (у співавторстві із авторами-підлітками).
Від 2017 року співпрацює з видавництвом «Ранок». Галина Ткачук є редакторкою дбайливої серії для самостійного читання «Читальня».
Галина Ткачук - найвідоміші книги
Прочитайте назву твору. Як ви думаєте, про що буде йти мова у творі ?
Передбачення
- Ми познайомимось з уривком «Нерозмінна монета» з книги «Вечірні крамниці вулиці волоської».
Вправа «Кошик ідей»
Галина Ткачук
НЕРОЗМІННА МОНЕТА
(уривок)
Минулого вечора кіт Роман, як і багато інших киян, був у кавунарні «Баштан» на вулиці Сагайдачного.
Того дня у Київ привезли перші кавуни, тому всі спраглі цього наїдку птахи та тварини потяглися до кавунарень, тимчасово забувши про існування всіх інших крамниць.
Кіт Роман прийшов у «Баштан» о п’ятій вечора, купив собі велику скибу кавуна за свою нерозмінну монету й сів за столик у кутку, смакуючи наїдком і чекаючи, аби монетка повернулася в кишеню.
У «Баштані» тоді було справді гамірно: сновигало багато незнайомців. Роман зауважив кількох чужих котів і великого сірого хом’яка.
Саме в ту секунду, коли монетка вкотре дивовижним чином опинилася в правій лапі Романа, яку кіт тримав у кишені, один із незнайомців підсів до нього.
Це був худий і довгий коричневий кіт у брилі з несправжньої соломи.
— Привіт, я тут новенький, приїхав лише сьогодні, — забалакав до Романа коричневий. — Поживу тут трохи. Хочу знайти київські чари.
Від такого нахабства Роман ледь не вдавився.
«Цей типок щойно приїхав, а вже має намір знайти наші чари! — Подумав Роман. — Він що, думає, ніби весь Київ отак просто відкриє йому свої таємниці?»
Але Роман вирішив не показувати свого обурення, лиш підвів погляд від свого наїдку і промуркотів:
— Гммррр...
Коричневий кіт, видно, подумав, що Роман просто не хоче балакати, тому повільно підвівся і пішов до іншого столика.
А Роман подався купити собі скибку дині.
Але коли він повернувся, незнайомий нахаба знову сидів за його столиком. Цього разу коричневий кіт сказав таке:
— Бачу, ти їси вже другу скибку! Купи й мені одну!� Замість відповіді Роман просто вивернув свої порожні кишені, аби нахаба бачив, що грошей немає. (Нерозмінна монета тоді ще не встигла повернутися на своє місце, і Роман про це добре знав).�Коричневий кіт розчаровано кинув «тю!» і пішов жебрати далі.� А до Романа підсів голуб Сергієнко з вулиці Пушкінської.� Голуб Сергієнко був художником. Найбільше він любив малювати не з натури, а з пам’яті. Сергієнко зазвичай літав над містом якнайвище, а потім малював усе побачене.�З такої висоти всі київські будинки та звірі, всі дерева та кущі, всі крамниці та трамваї здаються дуже маленькими. Тому, щоб їх намалювати, художнику потрібен дуже тонкий пензель. І голуб Сергієнко такий мав. Але настільки тонку річ можуть побачити тільки особи з чудовим зором. � А ті, хто мав просто добрий зір, бачили тільки тримач від пензля — і більше нічого, жодної волосинки. Саме тому дивовижний пензель Сергієнка у Києві називали лисим пензлем.
Саме про нього голуб і став розказувати нашому котові.
А історія була така: Сергієнко від ранку не міг знайти цього пензля, тому і не малював сьогодні, тому й не мав спокою.
У відповідь наш кіт лише кивав з розумінням, але особливо не переймався. Адже Роман дуже добре знав звичку Сергієнка постійно щось губити. Це по-перше. А по-друге, голуб любив перебільшувати свої нещастя, аби про них цікавіше було розповідати.
Вислухавши історію зникнення лисого пензля, Роман знову підвівся, щоб купити чергову скибку.
Коли він з чудовою скибкою кавуна в лапах вертався до столика, за яким його чекав Сергієнко, сталося дещо дуже неприємне.
Роман відчув, ніби спину йому пропікає чийсь погляд.
Озирнувся — і побачив у кутку того коричневого кота-нахабу, чиї очі горіли, немов вуглинки. І це був недобрий вогонь.
Роман одразу зрозумів, звідки взялася та злість. Адже коричневий бачив порожні кишені Романа, дістав відмову. А за півгодини став свідком того, як Роман із порожньої раніше кишені добуває монетку й платить за скибку кавуна.
Голуб Сергієнко зауважив, що Роман дивиться у куток, і сказав:
— Цей коричневий мені теж не подобається. Він або дурень, або я не знаю хто. Назвався мені Баррухом.
— Га? — не зрозумів Роман.
— Ну, цей кіт, на якого ти дивишся, сказав мені, ніби його звати Баррух. Але я йому не вірю.
— Гм... — тільки й відповів на те Роман.
Дай відповіді на запитання
а)Житомир; б) Харків; в) Київ.
2. Як було звати голуба - художника?
а) Петренко; б) Іваненко; в) Сергієнко.
3. Яка була всім відома звичка у Сергієнка?
а) Постійно щось губити; б) Високо літати; в) Смачно поїсти.
4. Хто хотів познайомитися з Романом?
а) Сірий товстий хом’як;
б) Довгий коричневий кіт у брилі з несправжньої соломи.
в) Сірий худий кіт у шапочці.
5. Що шукав у Києві Баррух?
а) Веселі пригоди. б) Київські чари. в) Хорошу їдальню.
6. Яка річ у казці була чарівною?
а) Пензлик для малювання. б) Монета. в
- Прочитати твір. Пройди тест за посиланням у блозі.
Інструктаж з виконання домашнього завдання.
Рефлексія. Оберіть відповідну цеглинку лего.