МОДУЛЬ 1.�Основи національної безпеки та оборони України. 

Основні положення міжнародного гуманітарного права

Міжнародне гуманітарне право (МГП) – це галузь міжнародного публічного права, яка застосовується під час збройних конфліктів з метою обмеження засобів та методів ведення воєнних дій.

Яка основна мета МГП?

 Також МГП забороняє тортури, колективні покарання, віроломство та застосування недозволеної зброї, а також захищає цивільне населення, медичний персонал, хворих та поранених, а також культурні цінності та довкілля. 

Основні положення міжнародного гуманітарного права (МГП) передбачають захист жертв збройних конфліктів та обмеження засобів і методів ведення війни.

До них належать принципи розрізнення (між комбатантами і цивільними), заборони нападу невибіркового характеру, пропорційності та вжиття запобіжних заходів. 

​

В основі МГП – чотири Женевські конвенції

про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р., до яких у 1977 р. були ухвалені два Додаткових протоколи, а у 2005 р. – ще один.

Що становить основу міжнародного гуманітарного права?

Таким чином, МГП встановлює певні правила ведення війни, а також відповідальність за його серйозні порушення – воєнні злочини, які не мають терміну давності.

Що є основним завданням міжнародного гуманітарного права?

Його основним завданням є захист осіб, які не беруть, або перестали брати участь у воєнних діях.

Основними джерелами МГП можна назвати такі:

– міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні;

 – міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної як правова норма; 

– судові рішення.

Що є джерелом міжнародного гуманітарного права?

Принцип поваги прав і основних свобод людини є основою міжнародного права прав людини — галузі, що розвивається динамічно. Основи цього принципу було закладено ще в Конституції США та Франції.

Що є основним принципом міжнародного права?

• міжнародне гуманітарне право обмежує воюючих щодо засобів та методів ведення війни, захищає жертв війни.

Що забороняє міжнародне гуманітарне право?

• міжнародне гуманітарне право застосовується тільки у війні між державами.

Документи ООН Загальна декларація прав людини – найважливіший з усіх документів з прав людини.

Що є основним джерелом міжнародного захисту прав людини?

 Міжнародний Комітет Червоного Хреста є незмінним хранителем міжнародного гуманітарного права, а його розвиток відбувається за безпосередньої участі Комітету.

Хто засновник міжнародного гуманітарного права?

Саме МКЧХ був ініціатором і організатором перегляду Женевських конвенцій 1929 р. і прийняття Женевських конвенцій 1949 р.

• Принципи міжнародного гуманітарного права.

• Основні принципи міжнародного гуманітарного права (МГП) включають гуманність, розрізнення, пропорційність, необхідність та заборону спричинення надмірних страждань. Принцип гуманності вимагає гуманного ставлення до всіх осіб, а принцип розрізнення вимагає чіткого поділу між комбатантами та цивільними. Принцип пропорційності забороняє атаки, що призводять до надмірної шкоди цивільним, принцип необхідності обмежує застосування сили законними військовими цілями, а принцип заборони надмірних страждань вимагає уникати методів ведення війни, що спричиняють зайві муки.

https://www.youtube.com/watch?v=rulAAwmQoHs

• Принцип гуманності:
• Вимагає поваги до життя та гідності людей, які не беруть або припинили брати участь у збройному конфлікті. 
• Принцип розрізнення:
• Сторони конфлікту зобов'язані завжди відрізняти комбатантів (військових) від цивільних осіб та цивільні об'єкти від військових цілей. Атаки дозволено спрямовувати лише на військові цілі. 
• Принцип пропорційності:
• Забороняє напади, якщо очікувана шкода цивільному населенню або цивільним об'єктам буде надмірною порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою. 
• Принцип необхідності:
• Дозволяє застосовувати силу лише в тому обсязі, який є необхідним для досягнення законної військової мети. 
• Принцип заборони надмірних страждань:
• Забороняє застосовувати засоби та методи ведення війни, які можуть спричинити надмірні страждання або зайве насильство. 

​

Ключові принципи МГП:

• Заборона невибіркових нападів:
• Не можна спрямовувати атаки на цивільне населення чи цивільні об'єкти. 

​

• Застосування запобіжних заходів:
• Сторони конфлікту повинні вживати всіх практично можливих заходів для захисту цивільного населення та цивільних об'єктів від наслідків нападу. 

​

• Відповідальність:
• Порушення норм МГП тягне за собою міжнародно-правову відповідальність, а окремі дії можуть бути визнані міжнародними кримінальними злочинами. 

​

Важливі аспекти,

що випливають з принципів МГП:

Робимо висновки про МГП

Міжнародне гуманітарне право покликане на обмеження негативних наслідків конфліктів, виходячи з міркувань гуманності.

Його основним завданням є захист осіб, які не беруть, або перестали брати участь у воєнних діях.

МГП встановлює певні правила ведення війни, а також відповідальність за його серйозні порушення – воєнні злочини, які не мають терміну давності.�

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА (МГП)

Про базові принципи міжнародного гуманітарного права, що забезпечують єдність його норм і акумулюють зміст Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткових протоколів

Міжнародне гуманітарне право (скорочено МГП), вважається однією з найдавніших галузей публічного права, яке бере свій початок від стародавніх традицій та звичаїв ведення війни. Протягом двох останніх століть відбувався конвенційний розвиток міжнародного гуманітарного права, як сукупності міжнародно-правових норм і принципів, що застосовуються під час збройних конфліктів. Наразі саме ця галузь права регулює захист жертв війни, а також обмежує методи і засоби ведення війни.

Зауважимо, що вперше термін «міжнародне гуманітарне право» був запропонований швейцарським юристом та громадським діячем Жаном Пікте в 1950-х роках. На той час вживаними були такі визначення, як «право війни», «закони і звичаї війни», «право збройних конфліктів». Новий термін не тільки відобразив взаємозв’язок права та війни, але й позначав тенденцію до гуманізації міжнародного права. Як зазначав його автор:

«Війна – це удавання до сили, але до сили, що має межі. Крім і вище насильства, все-таки існують права й обов’язки. Вони і складають закони війни, що є продуктом розуму і глибоких гуманних почуттів, які повинні поважати всі люди і за всіх часів».

Згодом термін набув широкого вжитку в юридичній літературі та закріпився, особливо після його включення в назву Дипломатичної конференції в місті Женева, Швейцарія (1974-1977 рр.).

ПРИНЦИПИ МГП, ЯКІ ВИПЛИВАЮТЬ ЗІ ЗМІСТУ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Основу міжнародного гуманітарного права складають чотири Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року та Додаткові протоколи до них. А також інші нормативно-правові акти, міжнародні багатосторонні угоди підписані державами-учасницями. Зі змісту цих документів акумулюється низка базових принципів, які забезпечують системну єдність норм міжнародного гуманітарного права. Ці принципи лаконічно та зрозуміло пояснюють сутність МГП. Давайте розглянемо основні з них:

Принцип розрізнення – сторони збройного конфлікту завжди повинні розрізняти цивільних осіб та комбатантів, а також цивільні та військові об’єкти. Напади спрямовані на цивільних осіб або об’єкти заборонені.

Принцип заборони нападу невибіркового характеру – це заборона нападів, які не спрямовані на конкретну військову ціль, або влучають без розрізнення у військові цілі та цивільних осіб чи цивільні об’єкти.

Принцип пропорційності при нападі – забороняються напади, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, що мали б одержати.

Принцип вжиття запобіжних заходів під час здійснення нападу – слід вжити всіх практично можливих заходів, щоб уникнути випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб та пошкоджень цивільних об’єктів або принаймні звести такі випадки до мінімуму.

Принцип вжиття запобіжних заходів щодо наслідків нападу – сторони конфлікту повинні вжити всіх практично можливих запобіжних заходів для захисту цивільного населення та цивільних об’єктів, уникати розміщення військових цілей у межах або поблизу густонаселених районів, або перемістити цивільних осіб та цивільні об’єкти.

​

Одне зі статутних завдань Українського Червоного Хреста – це розповсюдження знань з міжнародного гуманітарного права, разом із захистом символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця і Червоного Кристала. Ми докладаємо всіх зусиль задля підвищення обізнаності населення у цій сфері та допомагаємо державі у імплементації норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні.

​