Зміни в системі оцінювання результатів навчання учнів
Андрій Вівчар- консультант ТКМЦНОІМ
Чому змінюється система оцінювання?
Недоліки традиційної моделі
Традиційна система оцінювання не відображає реальні компетентності учнів — вона вимірює лише запам'ятовування фактів, а не глибину розуміння.
Справедливість та об'єктивність
Нова система забезпечує об'єктивніше та справедливіше оцінювання, засноване на чітких і прозорих критеріях.
Міжнародні стандарти
Вирівнювання з міжнародними стандартами освіти та підходами НУШ — підготовка учнів до сучасних викликів.
Нормативно-правові акти
Основні принципи нової системи
Компетентнісний підхід
Оцінюються не лише знання, а й уміння та навички — здатність застосовувати їх у реальних ситуаціях.
Формувальне оцінювання
Постійний зворотний зв'язок під час навчання допомагає учням розвиватися, а не лише отримувати кінцеву оцінку.
Прозорість критеріїв
Учні знають заздалегідь, за що і як їх оцінюють — це формує відповідальність за власне навчання.
Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 року “Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів”
Перехід від рекомендацій до обов’язкового документа: якщо Наказ МОН № 1093 від 02.08.2024 року затверджував лише “Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів” (які мали орієнтовний, дорадчий характер), то наказ № 722 затверджує повноцінну “систему та загальні критерії оцінювання”. Це виводить нові стандарти на рівень обов’язкового нормативно-правового акта для всіх закладів загальної середньої освіти.
Скасування застарілої бази 2011 року: пункт 3 наказу № 722 офіційно визнає таким, що втратить чинність, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти”. Це остаточно усуне колізію, коли в закладі паралельно діяли застарілі рамки 2011 року та нові підходи НУШ (офіційна втрата чинності наказу № 329 відбудеться 01.07.2028 року).
Етапність впровадження та охоплення всіх ланок освіти
Окрім зміни юридичного статусу, суттєвих трансформацій зазнали й терміни впровадження нових правил. На відміну від наказу № 1093, який був спрямований виключно на рівень базової середньої освіти (5–9 класи), наказ № 722 розширює свою дію на всі рівні — від початкової до старшої профільної школи.
Пункт 2 наказу № 722 чітко розписав графік поетапного введення системи в дію:
З 2026/2027 навчального року: система вводиться в 1–9 класах (початкова та базова середня освіта охоплюються єдиним нормативним полем);
З 2027/2028 навчального року: система розширюється на 1–10 класи;
З 2028/2029 навчального року: нова система стає універсальною для всіх 1–12 класів закладів загальної середньої освіти.
Такий підхід забезпечує наскрізну наступність між початковою, базовою та старшою школою, усуваючи розрив у методології оцінювання.
Інтегровані показники та засади критеріїв
Оцінювання здійснюється за компетентнісним підходом: освітні здобутки учня — це не лише знання, але й вміння застосовувати їх у реальному житті. Сам рівень результатів навчання вимірюється через п’ять обов’язкових інтегрованих показників:
Когнітивні процеси: як учень мислить, сприймає та обробляє інформацію.
Навчальна діяльність: як дитина залучена в процес та виконує завдання.
Рівень самостійності: здатність працювати без стороннього супроводу.
Рівень комунікації та взаємодії: вміння висловлюватися, дискутувати та співпрацювати.
Частота вияву умінь: системність та стабільність демонстрації набутих навичок.
Ці критерії є обов’язковим фундаментом для розроблення закладами освіти детальних критеріїв за кожною освітньою галуззю та предметом.
Шкала оцінювання
Початковий рівень — 1–3 бали
Фрагментарні знання, потребує допомоги вчителя
Середній рівень — 4–6 балів
Базові знання та вміння, частково самостійна робота
Достатній рівень — 7–9 балів
Глибокі знання, самостійність у виконанні завдань
Високий рівень — 10–12 балів
Творчість, критичне мислення, нестандартні рішення
Розроблення та оприлюднення критеріїв для різних форм навчання:
Адаптація під формати: школа має право розробляти критерії оцінювання, адаптовані для дистанційної та інших форм здобуття освіти.
Термін оприлюднення: на виконання ч. 3 ст. 41 Закону України “Про освіту” затверджені критерії підлягають обов’язковому оприлюдненню на вебсайті закладу освіти (чи засновника) не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня їх затвердження.
Спеціальні процедури оцінювання:
Обов’язкові vs вибіркові компоненти: оцінюванню підлягають усі обов’язкові освітні компоненти з освітньої програми закладу. Рішення щодо необхідності та порядку оцінювання вибіркових предметів чи курсів ухвалює педагогічна рада.
Індивідуальні консультації: сформульовано чітке нормативне правило — індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню (бали за них не виставляються).
Оцінювання учнів з ООП: для дітей з особливими освітніми потребами оцінювання здійснюється за загальними критеріями, які можуть бути адаптовані закладом освіти відповідно до особливостей освітнього процесу, індивідуальних навчальних цілей (у разі модифікації програми) та з урахуванням індивідуального навчального плану (ІНП).
Академічна доброчесність та реагування на порушення:
Наказ № 722 прямо посилається на можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення академічної доброчесності. У разі виявлення фактів порушень (зокрема списування чи використання несанкціонованих джерел) застосовуються заходи реагування відповідно до Законів України “Про повну загальну середню освіту”, “Про академічную доброчесність” та внутрішніх положень закладу.
Організація оцінювання та етика взаємодії
У 2024 році (наказ № 1093): рекомендації фокусувалися на гнучкості вибору інструментів та надавали педагогам орієнтовний перелік видів робіт.
У 2026 році (наказ № 722): чітко зафіксовано обов’язкові рамки:
визначення форм оцінювання під час семестрового планування;
прозорість критеріїв для учнів;
суворе дотримання етичних норм зворотного зв’язку (заборона протиставляти дітей, збереження конфіденційності оцінки, індивідуальне обговорення труднощів).
Застосування когнітивних рівнів та таксономії
У 2024 році: вимоги до когнітивних рівнів завдань згадувалися як загальний принцип побудови контрольних матеріалів.
У 2026 році (наказ № 722): диференціація завдань за когнітивними рівнями (від відтворення знань і розуміння до аналізу, оцінювання та рефлексії) стає обов’язковим елементом як для формувального, так і для підсумкового оцінювання.
Термінологічне впорядкування: у тексті нового наказу № 722 використано чітку термінологію Закону — “результати навчання”, замість методичного поняття “групи результатів”. Проте в галузевих додатках до наказу ці результати й надалі структуровані за основними обов’язковими напрямами.
Формат підсумкових робіт: наказ № 722 закріплює за вчителем право обирати шлях семестрового оцінювання: проводити одну комплексну підсумкову роботу за всіма напрямами результатів одразу або використовувати окремі роботи під кожен напрям.
Скасування річних підсумкових робіт: підтверджено позицію про те, що підсумкові роботи “за рік” не проводяться, а річна оцінка базується на семестрових балах із обов’язковим урахуванням динаміки особистих досягнень дитини.
Свідоцтво досягнень: закріплено двокомпонентну структуру Свідоцтва досягнень (“Характеристика навчальної діяльності” на основі наскрізних умінь та “Характеристика результатів навчання” за предметами).
Питання Рівень рішення
Загальна система та критерії МОН
Конкретизація критеріїв за предметами / курсами Заклад освіти
Необхідні рішення щодо окремих шкал / процедур Педагогічна рада
Вибір конкретного методу оцінювання Педагог
Вибір інструменту для конкретного результату навчання Педагог
Адаптація оцінювання відповідно до освітніх потреб учня Педагог + відповідні рішення / документи закладу
Що для педагога є ОБОВ’ЯЗКОВИМ?
ОБОВ’ЯЗКОВО Що це означає для вчителя
Оцінювати результати навчання Оцінюємо те, чого учень досяг у навчанні, а не його особистісні якості
Дотримуватися принципів об’єктивності, справедливості, недискримінації Оцінювання не може залежати від суб’єктивного ставлення до учня
Використовувати зрозумілі критерії Учень має розуміти, за що і як його оцінюють
Розрізняти формувальне, поточне та підсумкове оцінювання Вони мають різні функції й не повинні змішуватися
Дотримуватися встановлених шкал Зокрема, для 5–12 років навчання поточне й підсумкове оцінювання — за 12-бальною шкалою
Ураховувати особливості учнів та потребу в адаптації Особливо під час оцінювання учнів з ООП
Забезпечувати зворотний зв’язок Учень має розуміти не лише результат, а й подальші кроки
Дотримуватися критеріїв, затверджених у межах закладу Академічна свобода не означає можливості ігнорувати встановлені критерії
Педагогічний працівник має право самостійно обирати методи та інструменти оцінювання з урахуванням специфіки предмета / інтегрованого курсу та особливостей учнів.
Отже, вчитель може професійно обирати:
спостереження;
усне опитування;
практичне завдання;
дослідження;
проєкт;
аналіз продукту діяльності;
письмову роботу;
тест;
інші доцільні інструменти.
Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»
Скасовано Наказ МОН № 1093 від 02.08.2024 (попередня складна система фіксації результатів)
Нові правила гри: спрощення та гнучкість
Головна мета змін: спростити механізм фіксації результатів у журналі та максимально розширити автономію вчителя
3 головні зміни у щоденній роботі вчителя
Обов’язковість скасовано. Більше не потрібно розписувати кожну оцінку за групами (ГР1, ГР 2, ГР3) Індексування особистий добровільний інструмент вчителя.
Індекси груп результатів
Одна підсумкова оцінка. Замість окремих оцінок за кожною групою результатів, наприкінці сесестру виставляється лише одна оцінка з предмета.
Журнал та семестр
Академічна свобода.
Учитель самостійно обирає шкалу для формувального оцінювання, частоту перевірок та інструменти без жодних регламентів
Процедури та частота
Очікувані результати навчання (Визначені Державним стандартом та програмою.
Це головна навігаційна карта для планування процесу та оцінювання учнів на весь рік
Компетантнісний підхід
Оцінюється не просте запам’ятовування фактів, а здатність учня застосовувати знання на практиці
Академічна свобода
Учитель-архітектор процесу. Планує процедури, добирає методи та адаптує їх під свій клас.
Фундамент нового підходу
Екосистема оцінювання: Матриця видів
| Формувальне | Поточне | Тематичне | Семестрове |
Мета | Зворотний зв’язок, виявлення потреб | Проміжний рівень у межах теми/модуля | Узагальнення за вивчений блок | Підсумок за півріччя |
Фіксація в журналі | НІ (лише власні нотатки вчителя | ТАК (без обов’язкових індексів ГР) | ТАК (Проводиться за потреби) | ТАК (одна оцінка з предмета/курсу) |
(Одна Вплив на підсумок | Не враховується під час підсумкового | Впливає на тематичну або семестрову | Є базою для семестрової оцінки | База для річної оцінки |
Дія
Корекція
Зворотній зв’язок
Формувальне оцінювання
Мета: надати учням зворотний зв’язок та скоригувати освітній процес, а не «поставити бал»
Вибір шкали:
вирішує педагог (може бути вербальна, рівнева або бальна)
Без бюрократії:
не потрібно оформляти як окрему звітність в журнал
Нульовий тиск:
результати оцінювання не враховуються під час виставлення підсумкових оцінок
Вільна фіксація: у зручний для педагога спосіб (особисті нотатки, щоденники спостережень, чеклісти)
Формувальне оцінювання на практиці
Зворотний зв'язок
Регулярний коментар під час уроків — що вдалося, що варто покращити.
Самооцінювання
Учні оцінюють власну роботу за критеріями — розвивають рефлексію та відповідальність.
Взаємооцінювання
Однолітки аналізують роботи одне одного — формують навички критичного мислення.
Портфоліо
Систематичний інструмент відстеження прогресу учня протягом семестру.
Гнучкість частоти Оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне завдання. Учитель сам вирішує щодо кількості оцінок
Бальна система Оцінка у балах за виконану діяльність або навчальне завдання відповідно до визначених критеріїв
Простий запис в журнал Обов’язкові позначки за ГР скасовано
Поточне оцінювання: Гнучкі кроки до майстерності
Фіксує проміжний рівень досягнення очікуваних результатів навчання
Тематичне оцінювання Проводиться за потреби. Окрема підсумкова робота після кожної теми, розділу чи модуля – не обов’язкова!
Як визначити тематичну оцінку
Узагальнення
Узагальнити поточні оцінки, отримані протягом вивчення теми/модуля
Підсумкова робота
Виставити оцінку виключно за підсумкову тематичну роботу (яка охоплює ключові результати програми)
Синтез
Узагальнити поточні оцінки + додати оцінку за підсумкову тематичну роботу
Семестрове оцінювання
Одна семестрова оцінка
Основа: Тематичні оцінки
Альтернатива: Поточні оцінки (за відсутності тематичних)
Опціонально: Оцінка за підсумкову семестрову роботу (проводиться виключно за рішенням вчителя).
Анонс: Оновлене Свідоцтво досягнень
Міністерство освіти і науки України активно готує оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів
Презентація нової форми відбудеться до 1 жовтня
Документ буде повністю адаптовано під оновлений компетентнісний підхід та нові спрощені правила оцінювання
Ключові компетентності в історії
1
Критичне мислення
Аналіз історичних джерел, перевірка достовірності, формулювання власних суджень.
2
Комунікація
Презентація та передача історичної інформації в усній і письмовій формах.
3
Причинно-наслідковий аналіз
Розуміння зв'язків між подіями, явищами та їхніми наслідками у часі.
Критерії оцінювання знань та умінь
Знання
01
Базовий рівень
Знання фактів та дат
02
Розуміння
Причини та наслідки подій
03
Аналіз
Порівняння історичних явищ
04
Синтез
Висновки та власна позиція
Уміння
Робота з джерелами
Опрацювання історичних документів і матеріалів
Аргументація
Побудова обґрунтованих висновків
Презентація
Представлення результатів дослідження
Нова система — нові можливості для вчителя
Бачити учня цілісно
Оцінювати знання, уміння та прогрес — а не лише одну контрольну роботу.
Підтримувати розвиток
Формувальний підхід дає змогу своєчасно реагувати на труднощі кожного учня.
Діяти прозоро
Чіткі критерії довіряють учням і батькам — оцінювання стає зрозумілим і передбачуваним.
Де знайти інструменти для оцінювання?
Офіційні методичні ресурси на допомогу вчителю НУШ:
«Як оцінювати в НУШ?»
Методичні посібники з практичними порадами та інструментами, розроблені спеціально для 10 різних освітніх галузей
«Інтерактивний поступ»
Сучасний електронний ресурс для оцінювання, розміщений на цифровій платформі «Освіта для життя»
«Каталог компетентністних робіт»
Готова база прикладів завдань для НУШ, які вимірюють реальні навички учнів не лише їхнє запам’ятовування