Оцінювання

навчальних

досягнень учнів

з особливими

освітніми

потребами

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ОЦІНЮВАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ (2)

Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання здійснюється для врахування рівня їхніх досягнень, поступу в опануванні навчальним матеріалом, визначення рівня сформованості умінь та навичок, а також здатності до застосування їх на практиці (оволодіння компетентностями).

ОЦІНЮВАННЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ (5,6)

На вибір та ефективність застосування певних форм та методів оцінювання впливають труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, ООП, які зазначаються в індивідуальній програмі розвитку учня

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання, а саме:

​

Рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти

Рівні підтримки

Оцінювання учнів, що потребують першого рівня підтримки:

на основі загальних критеріїв оцінювання;

на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх

адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

Оцінювання учнів, що потребують другого рівня підтримки:

на основі загальних критеріїв оцінювання з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання завдань); зміна методів

тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом,

шрифтом Брайля тощо).

Оцінювання учнів, що потребують третього рівня підтримки:

на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури

оцінювання за часом та змістом (наприклад: збільшення часу на виконання

завдань);

зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо).

Оцінювання учнів, що потребують четвертого та п’ятого рівнів підтримки:

на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня;

здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає:

• використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо);
• використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань;
• адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем;
• збільшення часу на процедуру оцінювання тощо;
• відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета.

Під час проведення оцінювання враховуються адаптації та /чи модифікації змісту навчального предмета (інтегрованого курсу), які зазначені в індивідуальній програмі розвитку учня.

Адаптація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) — зміна методів і способів навчання, рівня складності завдань з урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.

Модифікація змісту навчального предмета (інтегрованого курсу) (далі  — модифікація) — зміна змісту (шляхом спрощення, виключення, об’єднання тощо) навчання з урахуванням особливих освітніх потреб учнів із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів навчання.

У процесі навчання в інклюзивному класі вчитель може використовувати різні методи оцінювання, добираючи їх у залежності від індивідуальних особливостей та

освітніх можливостей усіх учнів, теми, змісту. Це дозволить подолати суб’єктивізм і формалізм при оцінюванні знань учнів.

Так, учитель може змінити умови, інструкції, час або місце для виконання завдання:

• збільшити час на виконання завдань, чи виконувати кожне завдання в окремо відведений час та ін.;
• надати покроковий алгоритм виконання завдань, усну інструкцію підкріпити письмовою та ін.

Формат завдань та відповідей адаптується відповідно до особливостей сприймання та сильних сторін учня (аудіоформат, збільшений шрифт, шрифт Брайля).

Значними є відмінності в критеріях оцінювання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Під час оцінювання потрібно враховувати можливості дітей та особливості того, як вони опановують навчальний матеріал. Об’єктом оцінювання в цьому випадку має бути динаміка розвитку дитини. Її визначають відносно попередніх індивідуальних досягнень учня. Відповідно до визначених цілей в ІПР оцінюються як просування учнів в опануванні предмета, так і сформованість життєвої компетентності (до прикладу, уміння себе обслуговувати).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навч.-метод. посіб. / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 90 с. https://lib.iitta.gov.ua/721883/

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.  — К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019.  — 120 с. https://rada.info/upload/users_files/42430768/ffe62ece 576cda82b77086cebab08dc4.pdf

Оцінювання результатів навчання учнів з ООП має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність. Асистент учителя (у разі наявності) не бере участі в безпосередньому оцінюванні результатів навчання учнів. Він спільно з учителем або самостійно веде спостереження за розвитком учня/учнів з ООП, під час якого фіксує досягнення, динаміку розвитку, перепони тощо.

Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини та є предметом подальшого обговорення з учасниками команди супроводу для визначення доцільності стратегій навчання та оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП має бути спрямованим на визначення рівня їхніх досягнень, розвитку умінь та навичок, а також здатності застосовувати їх на практиці.

Для кожного з навчальних предметів/інтегрованих курсів освітньої програми команда психолого-педагогічного супроводу (далі – Команда супроводу) має визначити критерії, за якими будуть оцінювати якість результатів навчання учня з ООП, та способи їх фіксації. Це може бути:

​

• заповнення бланків діагностичних робіт;

• оцінювання в письмовій роботі;

• надання письмового зворотного зв’язку;

• різні види тестів, зокрема з використанням електронних платформ (для поточного оцінювання);

• збереження робіт у портфоліо чи інше.

Поточне та підсумкове оцінювання (7)

Поточне та підсумкове оцінювання (7)

Поточне оцінювання може здійснюватися у вигляді різних видів тестів, зокрема з використанням електронних платформ чи іншого. Таке оцінювання є проміжним рівнем досягнутого навчального результату. Під час підсумкового оцінювання вчителі визначають, чи відповідають отримані результати навчання учнів вимогам стандарту чи очікуваним результатам. Для цього вони проводять різні контрольно-перевірочні роботи, завдання яких розробляють на основі змісту освітнього стандарту та навчальної програми, за якою навчається учень. Підсумкове оцінювання в умовах сьогодення рекомендовано здійснювати на підставі поточного оцінювання, а не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт.

Також важливо інформувати учасників команди супроводу та самих учнів про критерії оцінювання їхніх результатів навчання. Учнів та їхніх батьків необхідно інформувати також про правила та процедури оцінювання. Передусім  — про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів.

Формувальне оцінювання (8)

В умовах організації інклюзивного навчання формувальне оцінювання є пріоритетним. Воно передбачає збір і узагальнення інформації про кожного учня, щоб поліпшити для них процес навчання і пізнання. Це оцінювання:

• відповідає конкретним критеріям;
• передбачає зворотний зв’язок;
• не фіксується у класному журналі.

Використовуємо його поурочно, щодня. Це дає педагогові можливість відстежити просування учнів до навчальних цілей й скоригувати освітній процес на ранніх етапах, усунути перешкоди для соціальної та навчальної активності учнів з ООП.

Портфоліо (9)

Оскільки формувальне оцінювання не фіксують у класному журналі, тож постає питання: як учителю, який його застосовує, фіксувати інформацію про навчальні досягнення учнів. Аби збирати, інтерпретувати й фіксувати інформацію, дослідники та практики радять записувати результати як спостереження за навчанням учня або формувати портфоліо. Залежно від цілей використання розрізняють різні види портфоліо:

Портфоліо учня

Портфоліо вчителя 

Портфоліо має бути процесуальним: застосовуватися для простежування поточного та кінцевого оцінювання результатів навчальної діяльності учнів. Портфоліо завжди візуалізоване (може бути у вигляді спеціальної папки чи картотеки).

Педагогічне спостереження (10)

Важливим інструментом для оцінювання учнів з ООП є педагогічне спостереження, яке може вести вчитель або асистент вчителя. Це один із методів для збору інформації про навчання учнів, у тому числі й тих, які використовують невербальні форми спілкування, мають складні порушення розвитку. Під час спостереження фіксуються досягнення, динаміка розвитку, перепони тощо. Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини. Спостереження вчителя є важливою основа для індивідуалізації навчання учнів з ООП. Саме спостереження дає можливість зібрати інформацію та дати відповідь на низку запитань.

Залучення батьків до процесу оцінювання (12)

Залучення батьків учнів з ООП у процес оцінювання — важливий спосіб взаємодії з батьками, який має багато переваг для самих учнів. Нерідко батьки просто не знають, яку роль вони можуть відігравати в оцінюванні успішності своєї дитини. Тому одним з важливих факторів успіху оцінювання навчання учнів є регулярне та відкрите спілкування з батьками.

Важливо інформувати батьків про особливості оцінювання та причини використання тих чи інших форм чи методів оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема якщо вони відрізняються від тих, які застосовуються до оцінювання успішності інших дітей у клас

Як залучити батьків учнів з ООП до оцінювання?

• знайдіть час для спілкування та спілкуйтесь постійно;
• акцентуйте увагу на здобутках та прогресі учнів;
• говоріть про потребу учнів та варіанти їх задоволення.

Оцінювання під час переходів між ланками освіти (13)

Більшість цієї інформації міститься в ІПР, з якою має ознайомитися вчитель, який починає працювати з дитиною на тому чи іншому рівні освіти. У випадку створення команди супроводу знайомство з ІПР, яка була створена попередньою командою, є необхідної умовою успішної інклюзії

Планування перехідних періодів між різними ланками освіти є надзвичайно важливими для усіх дітей, а у випадку дітей з ООП — критичним для подальшого успіху дитини. Вчителю, який розпочне роботу у цьому класі, важливо отримати максимум інформації про дитину з ООП: рівень розвитку, інтереси, здібності, труднощі в освітньому процесі та стратегії їх мінімізації чи подолання, адаптації та модифікації та їх ефективність, навчальні цілі та критерії оцінювання.

ОБМІН ДОСВІДОМ ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ