�Виховна година до Дня вшанування жертв політичних репресій�«Повернення правди»
У третю неділю травня в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. У цей день українці вшановують пам’ять тих, хто загинув у результаті політичних репресій радянського тоталітарного режиму.
Традиційно у цей день у різних регіонах України проводяться скорботні заходи з метою вшанування пам’яті жертв радянських репресій.
Радянські репресії стали символом знищення української інтелігенції та національної самобутності. Однак від репресій тоді страждали всі верстви українського суспільства. Лікарі, вчителі, робітники та селяни. Здавалося, що після знищення радянської системи політичні репресії назавжди відійшли у минуле. Однак зараз український народ також вимушений боротися за існування своєї нації та своєї держави, за своє життя, за мир, за свою культуру та майбутнє України. Українці на окупованих територіях знову стають жертвами репресій.
ГУТАБ, рідше ГУЛаг
(рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) —
у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.
18 млн людей пройшли через радянські табори та колонії в період із 1929 по 1953 р.; разом із військовополоненими, «спецпоселенцями», засланцями вимальовується страшна картина — 28,7 мільйона осіб пройшли «очищення» у ГУЛАГу
З 1934 по 1953 рік було проведено до 800 тисяч політичних страт.
Кількість померлих у ГУЛАГу в період з 1918 по 1956 рік — від 1.2 до 1.7 мільйона.
Станом на початок 1950-х років українці складали п'яту частину в'язнів ГУЛАГу.
В таборах їх налічувалося 362,6 тис.,
в колоніях — майже 143,6 тис. осіб
5 серпня 1937-го, розпочався сумнозвісний «великий терор», під час якого комуністична влада руками органів держбезпеки ув’язнювала, катувала, розстрілювала, депортувала та кидала до таборів ГУЛАГу понад 1,7 мільйона людей. Безперечно, від репресій постраждали всі народи, які мали нещастя залишитися в СРСР. Однак чи не найбільше постраждав український люд, який з його глибокою релігійністю, волелюбністю і прагненням самостійного господарювання, не годився для будівництва комунізм.
ЧОРНИЙ ЛИСТОПАД УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
Особливо пильна увага приділялась українській творчій інтелігенції, яку червоні вожді вважали «гнилою і нікчемною», розуміючи, як вона може впливати на свідомість людей.
Їй оголосили криваву війну. Письменники, артисти, громадські діячі, не витримавши жорстоких тортур, часто зізнавалися в злочинах, які не коїли.
На виконання згаданої Постанови «чистка» відбулась і в концтаборах, і тюрмах. Начальник Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН – рос.) Іван Апетер одержав наказ скласти список на розстріл 1825 в’язнів.
27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада, в урочищі Сандармох на півдні Карелії, знищено 290 українських талановитих митців і провідних науковців.
Серед них
творець театру «Березіль» Лесь Курбас поет-неокласик Микола Зеров
драматург Микола Куліш
колишній міністр освіти УНР
Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан
академік Матвій Яворський,
професор Володимир Чехівський,
професор Сергій Грушевський
географ академік Степан Рудницький письменники Валер’ян Підмогильний,
Павло Филипович, Валер’ян Поліщук та інші.
7 квітня 1935р. — в СРСР прийнята постанова РНК № 3.598 яка передбачала смертну кару для дітей віком від 12 років
1937 рік – це гігантський масштаб репресій, що охопили всі регіони й усі без винятку верстви суспільства, від найвищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників. «Чистки» не міг уникнути ніхто.
Протягом 15 місяців за політичними звинуваченнями в СРСР заарештовано понад 1,7 мільйона осіб. А разом із жертвами депортацій та засудженими кількість репресованих перевищує 2 мільйони.
Кількість жертв репресій і голоду в Україні за часи радянської влади не піддається підрахунку.
За період «великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків,
засуджено 198 918 осіб, з яких приблизно дві третини – до розстрілу.
Решту відправили до в`язниць і таборів.
ЖЕРТВИ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
ПАМ'ЯТАЄМО, ЩОБ ЖИТИ!