ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ
22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Це свято вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни.
Партизани – це особи, які,
не входячи до складу регулярних збройних сил, добровільно беруть участь у боротьбі з іноземними загарбниками або в громадянській війні, здебільшого у ворожому тилу, дотримуючись законів і звичаїв війни.
Перші загони партизанів з’явились в Україні восени 1941 року під Черніговом та Сумами, а масовості партизанський рух набув лише
з кінця 1942 року.
Супротив мирного
населення окупаційному режиму був реакцією на нещадний терор, масові вбивства, геноцид єврейського населення, вивезення молоді до Німеччини на примусові роботи.
Після визволення України
від фашистів та їх союзників партизани вели бої спільно з радянською армією, а згодом перейшли переважно у Польщу (частина на Словаччину), де відзначилася партизанська дивізія під командуванням П. Вершигори. Український партизанський штаб проіснував до 1 червня 1945 року.
Дії партизанських загонів
та підпільних організацій у роки Другої світової війни нанесли непоправні втрати боєздатності противника та наблизили День Перемоги над фашистами та їхніми союзниками.
По закінченню війни
подвиг партизан-підпільників був увічнений у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї та музеї партизанської слави.