2 of 22

Працюючи з текстом параграфа, доберіть і випишіть до зошита факти, які підтверджують думку про те, що в XIV—XV ст. в українських землях зароджувалися ринкові відносини .

1. Основу господарства українських земель становило землеробство і скотарство. Вирощували зернові, технічні, бобові, городні та садові культури. Переважала трипільна система землеробства. Вигідно було займатися скотарством, особливо свинарством, продукція якого йшла на продаж. У великих маєтках розвивалося конярство.

2. Важливу роль у господарстві відігравали промисли. Особливо ті, що займалися переробкою сільськогосподарських продуктів: млиновий (виготовлення різних сортів борошна, крупи), винокурний і пов’язаний з ним корчемний. Важливими промислами були рибальство, солеваріння.

Господарство українських земель у XV—XVІ ст. зберігало переважно натуральний характер. Важливою рисою його розвитку було зростання великого землеволодіння.

У зв’язку зі зростанням у Західній Європі попиту на продукцію землеробства власники маєтків прагнули збільшити прибутки завдяки торгівлі збіжжям. Вони почали перетворювати свої господарства на фільварки.

1. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПРОМИСЛИ в XV—XVІ ст.

Діємо: практичні завдання

3 of 22

«Устава на волоки» 1557 року

«Устава на волоки» 1557 року – це правовий документ, який запровадив аграрну реформу – волочну поміру.

У Великому князівстві Литовському, метою якої було узаконити поділ земель на рівні земельні ділянки – волоки (19,5 га) – для оподаткування та підвищення ефективності сільського господарства. Реформа передбачала рівномірний розподіл земель, запровадження трипільної системи та збільшення обов'язків і податків для селян.

4 of 22

Фільварки - багатогалузеве товарне (продукція ішла на продаж) господарство, засноване на праці кріпосних селян).

Поміркуймо! Поміркуйте, які наслідки для селянства мало поширення фільваркових господарств. Як це впливало на відносини між різними верствами суспільства?

1. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПРОМИСЛИ в XIV—XV ст.

6 of 22

Наслідки поширення фільварків на українських землях в XVI ст:

Розвиток товарних відносин у сільському господарстві;
Посилення колонізації вільних земель (на сході й південному сході);
Розшарування селянства, його обезземелення й закріпачення.

Панщина - форма земельної ренти, залежний селянин виконував примусову, неоплачувану працю на пана в його домогосподарстві (фільварок).

7 of 22

Важливу роль у господарстві відігравало ремесло. Виробництвом зброї славився Львів. У 1425 р. у цьому місті діяли близько 10 цехів, у 1579 р. - 20. Діяли цехи годинникарства, вироблення гармат, столярів.

Ремісничі спеціальності урізноманітнювалися: на кінець XVІ ст. налічувалося понад 130 спеціальностей, серед яких 80 - ремісничих.

2. РЕМЕСЛА. ЦЕХОВИЙ УСТРІЙ

8 of 22

Опрацюйте уривок із праці Мирослава Поповича «Нарис історії культури України» та визначте, які ремесла розвивалися в українських землях. Складіть інтелектуальну загадку (кросворд, вікторину тощо)

«Коваль був у кожному селі, як і добрий гончар чи бондар, залізо виплавлялося в руднях по невеличких річках з покладами болотної руди,

склодуви працювали в гутах, що будувалися в зручних для скляного виробництва місцях, але більшість ремісничих спеціальностей зосереджувалась по містах. Чинбарі, які вичиняли шкури для взуття (на заході їх називали грабарі), кушніри, які вичиняли шкури овець для кожухів, ткачі, теслі, стельмахи, інший люд, не кажучи вже про високих майстрів — золотарів, конвісарів (майстрів олов’яного литва), малярів тощо — працювали на ринок».

Діємо: практичні завдання «Ремісничі професії середніх віків».

9 of 22

Найбільшими центрами ремесла були Київ, Львів,

Кам’янець-Подільський, Луцьк. Сформувалася цехова

система організації ремесла.

Цеховий устрій в Україну прийшов з Німеччини та Польщі. Особливістю цехової організації в Україні було об’єднання майстрів не тільки за професійною, а й за етнічною чи релігійною ознакою. Цехи не мали такої самостійності та політичного впливу, як у Західній Європі.

Поміркуймо!

Пригадайте з курсу всесвітньої історії Середніх віків, що таке цехи.

Яку роль вони відіграли в розвитку ремесла?

10 of 22

Цехові обмеження зумовили появу в містах позацехових ремісників — партачів і

перехожих, особливо багато їх було в Наддніпрянській Україні. Партачами ставали селяни-утікачі, сільські ремісники й цехові підмайстри. Партачі не мали права торгувати своїми виробами на міському ринку. Ремесло розвивалося також у маєтках.

2. РЕМЕСЛА. ЦЕХОВИЙ УСТРІЙ

11 of 22

Із розвитком господарства активніше розвивалася і торгівля. У XVІ ст. найбільшими осередками української торгівлі були ярмарки, базари.

Проходили вони в містах і містечках, визначених королівськими грамотами-привілеями. Кількість ярмарок в різних містах була різною:

в Борисполі, Бариші - 1 раз на рік;

у Києві, Житомирі, Калуші - двічі на рік;

в Самборі - п’ять разів.

На ярмарках селяни й міські ремісники продавали значні обсяги виробленої ними продукції.

3. РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОЇ І ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

Празький гріш Вацлава ІІ (аверс). На один празький гріш можна було купити корову.

Основні товари внутрішньої та зовнішньої торгівлі:

худоба	полотно	вино
хутро, м’ясо	залізо	килими
мед	олово	коштовності
віск	зброя	прянощі
риба	металевий посуд	шовк

13 of 22

У XVI ст. основою господарювання на українських землях залишалося землеробство.

З пожвавленням економічного життя на наших теренах швидко зростала мережа міст. На відміну від сіл, міста мали привілей на заснування і ширші правові можливості для розвитку. Окреме самоврядування і судочинство мали єврейські та вірменські громади.

В Україні існувало понад 1100 міст і містечок, значна частина яких, на відміну від Західної Європи, була магнатськими/шляхетськими. Королівськими містами, де громади мали повне магдебурзьке право, зазвичай були центри воєводств і повітів: Київ, Брацлав, Житомир, Луцьк, Львів тощо.

4. МІСТА. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

ввв

14 of 22

В українських містах набуло поширення магдебурзьке право за зразком німецьких міст. Його поширення пов’язане із створенням громад німецьких переселенців в українських містах.

Одними з перших магдебурзьке право отримали Сянок — 1339 р., Кам’янець-Подільський — 1374-го, Луцьк — 1432-го. У 1499 р. магдебурзьке право отримав Київ.

4. МІСТА. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО

Руський грошик, Львів, XIV ст

17 of 22

Попри суперечності, поширення магдебурзького права мало позитивне значення для розвитку українських міст. Воно сприяло економічному піднесенню міст, містобудуванню. Міста були осередками розвитку культури.

18 of 22

Суспільство в українських землях протягом другої половини XIV–XV ст. було неоднорідним. Збільшувалася кількість іноземців: поляків, німців, вірмен, євреїв. Особливо помітними ці процеси були в західних землях. Як і в інших країнах Європи, для тогочасного суспільства українських земель був характерним поділ на стани. До привілейованих належали шляхта і духівництво. Непривілейованими були міщани та селяни.

5. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

19 of 22

Соціальна структура суспільства

привілейовані

непривілейовані

шляхта

духовенство

князі («княжата головні» і «княжата повітники»)

пани

зем’яни

бояри

міщани

селяни

патриціат

бюргерство

плебс

слуги

данники

тяглові

З ХVІ ст. кріпаки

20 of 22

У середині суспільних станів також спостерігалася неоднорідність груп залежно від правового становища та державної приналежності регіону. На вершині соціальної піраміди перебувала найвпливовіша із груп шляхти — магнати. Варто запам'ятати!

Магнат (лат. magnus — великий) — вельможа, можновладець, князь(великий землевласник, представник родової знаті).

Історичні подробиці

Наймогутнішим князівським родом українських земель були Острозькі. За родовими переказами, вони були нащадками князя Романа, сина Данила Галицького. Найвідомішим представником родини Острозьких був Костянтин Іванович (приблизно 1463-1530 рр.) — великий гетьман литовський, каштелян віленський. До самої смерті в 1530 р. він захищав православну церкву від наступу католицизму, організував захист українських земель системою міст і замків, здійснював походи проти татар. Відзначився в боротьбі з наступом Московії на литовсько-руські землі. Зокрема, у битві під Оршею 1514 р.

21 of 22

Суспільні процеси XV ст. обумовили виникнення в соціальній структурі принципово нової верстви — козацтва.�Уперше в писемних джерелах козаки згадуються 1489 р. у «Польській хроніці» Мартина і Йоахима Бєльських.�Поступово різні привілейовані групи суспільства зливаються в єдину верству — шляхту, тоді як дедалі більше селян втрачали свободу і ставали залежними від шляхти.

1 of 22