Формування компетентностей фінансової грамотності і підприємництва у контексті реалізації Державного стандарту початкової освіти, створенні успішного освітнього середовища та переходу на наступний рівень
Безумство – діяти по-старому і чекати нових результатів . Альберт Ейнштейн�
�набуття навичок командної роботи та взаємодії
Державний стандарт початкової освіти – це базовий документ, який визначає основні засади й підходи до навчання в початковій школі, а також вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти та загальний обсяг навчального навантаження.
Основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтування вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей.
Компетентність – здатність дитини реалізовувати на практиці набуті знання та вміння. Діти мають набувати тих компетентностей, які допоможуть їм втілювати себе в житті.
�Державний стандарт визначає 11 ключових компетентностей:�
Вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.
Математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини
�Державний стандарт визначає 11 ключових компетентностей:�
Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе та навколишній світ шляхом спостереження та дослідження.
Інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо)
��Державний стандарт визначає 11 ключових компетентностей:�
Екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.
Інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основ цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.
�Державний стандарт визначає 11 ключових компетентностей
Навчання впродовж життя, що передбачає опанування умінь і навичок, необхідних для подальшого навчання,
Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність у житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.
Культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.
Підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей.
Інтегрованість змісту уроку – важливий чинник творення підприємницької компетентності, як, зрештою, й інших ключових компетентностей дитини.
Саме у цьому курсі (Я досліджую світ) вдало поєднана інтеграція предметів. Вона здійснюється за тематичним принципом. Кожен тиждень присвячений комплексному вивченню однієї теми.
Саме інтегрований підхід забезпечує підвищення рівня знань більш глибоко. І для ефективності освітнього процесу все це можна досягнути через дослідження та особистий досвід, роботу в групі та соціалізацію. Тому в Держстандарті багато уваги приділено саме їм.
Пов’язаність змісту уроку з реальним світом – важливий інструмент творення підприємницького тла. Це очевидна вимога ефективного навчання.
Ефективність інтерактивних методів, кооперативного навчання пояснюють не тільки науковці в галузі педагогіки, психології, а й звичайний здоровий глузд. Діти з приємністю навчаються через гру та спільну діяльність. Рольові ігри, що виконують діти на уроці, переносять їх у таке бажане доросле життя, допомагають побачити світ і себе в ньому збоку, підвищують самооцінку і попит на нове.
Позитивні емоції, одержані під час спілкування, зміцнюють засвоєні знання, перетворюючи їх на вміння та навички. У співпраці формуються соціальні компетентності, народжуються лідери, скорочується відстань між учителем та учнем тощо.
Ще однією формою роботи, що забезпечує формування підприємницької компетентності, є шкільні проєкти. Їхню роль у освітньому процесі годі переоцінити.
Саме завдяки навчальним проєктам учні вчаться застосовувати знання на практиці, працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати, шукати інформацію з різних джерел, порівнювати й аналізувати, переконувати і вести за собою. Завдяки проєктному методу в учнів формується проєктне мислення – вміння окреслити кінцеву мету та час її досягнення, побачити конкретні результати та осіб, які допоможуть їх реалізувати, спланувати спільну діяльність з огляду на те, які кроки потрібні, щоб досягти мети.
Проєктне мислення, що будується на відповідальності і кооперації, потрібне не лише підприємцям, а й кожній особі, яка прагне бути успішною в різних галузях: у науковій установі, на виробництві, у фермерському господарстві, в громадській організації чи в родині
12. перевірених способів зробити урок компетентнісним та цікавим для учнів і утримувати їх в «тонусі» від початку уроку до його закінчення
1. Вносьте у свої уроки загадку
Навчання цікавіше для учнів, коли вони не знають, чого очікувати. Вносьте у свої уроки трохи таємничості. Коли ви вивчаєте якусь тему, давайте дітям на початку уроку невелику підказку. Це допоможе вам внести загадку в процес навчання. Так діти будуть зацікавлено чекати на новий матеріал, щоб розгадати цю загадку. Наприклад. Природознавство і «Я досліджую світ». Шість цеглинок LEGO – шість континентів. Жовта –АФРИКА, зелена - АВСТРАЛІЯ, синя - Євразія, червона -Північна Америка, помаранчева -Південна Америка, блакитна- Антрактида
���2. Не повторюйте матеріалу підручника��
У підручниках подається основний матеріал, який, зрозуміло, потрібно висвітлювати на уроках. Але намагайтеся при поясненні в класі не повторювати дослівно матеріал підручника, бо це робить уроки нецікавими для учнів. Коли ви повторюєте матеріал, уже відомий учням, намагайтеся подавати його інакше.
При повторенні пройденого матеріалу також можна використовувати метод «3–2–1», який дозволяє запам'ятовувати основні ідеї, але не повторювати матеріал дослівно. Суть методу полягає в тому, що учні малюють піраміду в зошиті й записують три нові факти, які вони дізналися, два факти, які були для них цікавими, і одне питання, яке залишилося в них після вивчення теми
�3. Вигадуйте навчальні ігри�
І в 5, і в 25,і в 45 років люди люблять гратися. Ігри – це ще й хороший спосіб зробити урок цікавим.
Якщо на уроці ви вивчаєте правопис нових слів, проведіть гру на вибування, у якій ви будете диктувати слова, а учні писатимуть їх у зошиті. Кожен, хто неправильно напише нове слово, вибуває – і так доти, поки не буде визначено переможця.
Якщо ви викладаєте математику, подібні ігри можна проводити з використанням математичних виразів або розв'язанням прикладів . Використання гейміфікації на уроках. Приклад. Використання QR-кодів в ігровому форматі роботи
Розробіть ігри з роздатковими матеріалами, де учні самостійно зможуть перевірити якість виконаної роботи. Додайте половину QR-коду на бланку із запитанням, а іншу половину – на бланку із відповідями. І щоб зчитати інформацію, потрібно поєднати дві частини коду. Якщо учень обрав неправильний варіант, то зчитування не відбудеться. Це прекрасний варіант роботи для самоконтролю.
Ігри зроблять процес навчання захопливим для дітей і принесуть їм безліч позитивних емоцій.
�4.Давайте учням можливість вибору�
Одна з ефективних стратегій навчання – пропонувати учням можливість вибору. Це може суттєво підвищити мотивацію учнів, тому що можливість вибору завжди збуджує інтерес і розвиває самостійність.
Коли учні виконують завдання, давайте їм кілька завдань на вибір. Наприклад, ви можете дати дев'ять завдань, з яких учні повинні вибрати і виконати три.
Це може бути вибір у завданнях за рівнем складності, в способах виконання роботи (наприклад, створити презентацію чи відео, розв’язати задачу в зошиті та сфотографувати чи записати в текстовому редакторі або редакторі формул), у виборі кількості завдань і так далі. Важливо, щоб учень розумів: у нього є вибір і він несе за нього відповідальність, а вибір здійснювався привселюдно і перед виконанням завдання.
�5.Використовуйте різноманітні технології�
Технології – це чудовий спосіб зробити уроки цікавими. Діти дуже люблять електронні пристрої, тому намагайтеся якомога частіше включати їх у навчальний процес.
Замість того щоб просто розповідати перед класом, використовуйте презентації та інтерактивні дошки. Скористайтеся програмами для відеоконференцій і проведіть спільний урок з іншим класом в іншому місті або країні. Використовуйте різні технології – і ви побачите, як зростає інтерес учнів до навчання.
Мозковий штурм Застосовувати методику брейнстормінгу — мозкового штурму — можна на будь-яких уроках. Вона допомагає систематизувати знання та знаходити творчі рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне поняття, а учні озвучують все, що про нього знають. За допомогою рисочок, спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти щось схоже на кущ.. Залиште «кущ» на деякий час і продовжуйте вивчати тему. Наприкінці уроку запропонуйте учням доповнити їхні знання. Для цього візьміть маркер або крейду іншого кольору та запишіть нові висловлення дітей. Разом проаналізуйте, який об’єм знань вони отримали за урок.
�6. Ставтеся простіше до навчального процесу�
Ефективне навчання – це дуже важливо. Але це не означає, що ви повинні завжди бути максимально серйозними під час уроків. Розслабтеся й визнайте, що в учнів можуть бути й інші інтереси, крім навчання. Іноді можна внести в навчальний процес трохи гумору. Ви побачите, що вашим учням стане набагато цікавіше.
7. Зробіть уроки більш інтерактивними
Найчастіше під час уроків учитель пояснює матеріал перед класом, а учні слухають.. На жаль, це не найефективніший спосіб підтримувати інтерес учнів до предмета.
Зробіть навчання більш інтерактивним: якщо ви додасте до навчального процесу більше практики, учні будуть постійно залучені в нього. Практикуйте групові форми роботи і навчальні проєкти, у яких кожен учень відповідає за свою частину роботи. Проводьте досліди в класі. Інтерактивні форми роботи зроблять урок більш цікавим для дітей.
Метод «Незакінчені речення». Кооперативне навчання. ПРИКЛАДИ З LEGO.
8. Пов'язуйте матеріал із життєвим досвідом учнів�
Коли ви пояснюєте якийсь матеріал, розповідайте і про те, де це застосовується в житті. Так учні краще зрозуміють, навіщо їм вивчати певний предмет.
Розрахувати екскурсію: Тернопіль –Львів. Чим вигідніше добратись до Львова (автобусом чи поїздом), відстань між містами, вартість квитка тощо
Якщо учні запитують у вас, чому вони повинні вчити математику, фізику або будь-який інший предмет, а ви відповідаєте: «Тому що», ви втратите довіру учнів. Замість цього спробуйте пояснити користь від предмета на реальному прикладі: «Ви вивчаєте математику, тому що в житті вам доведеться сплачувати рахунки і планувати сімейний бюджет».
Пряма відповідь допомагає учням установити зв'язок між тим, що вони вивчають у школі, і як вони зможуть застосовувати отримані знання в житті.
�9. Мисліть нестандартно та креативно�
Не обов'язково проводити кожен урок по шаблону, щоб він складався з пояснень і конспектування. Плануйте нестандартні форми проведення уроків. Наприклад, ви можете запросити на урок гостя, піти з учнями на екскурсію або провести заняття на свіжому повітрі. Коли ви спробуєте щось нове і незвичайне, це з великою ймовірністю сподобається вашим учням. НАПРИКЛАД КВЕСТ НА ЕКСКУРСІЇ.
Ви можете узгодити свої дії з іншим учителем і спланувати міждисциплінарний урок. Також можна використовувати інтернет і провести віртуальну екскурсію. Дітям буде цікавіше вчитися, якщо ви будете творчо підходити до подачі матеріалу.
10. Використовуйте метод «перевернутого навчання»�
Принцип навчання, за яким основне засвоєння нового матеріалу учнями відбувається вдома, а час аудиторної роботи виділяється на виконання завдань, вправ, проведення лабораторних і практичних досліджень, індивідуальні консультації вчителя тощо.
�11.Фідбеки або зворотній зв’язок.�
Квіткова галявина. Вчитель малює на дошці (ватмані) галявину з квітів, над кожною квіткою – етап уроку чи завдання, які були запропоновані під час уроку.
Перед кожною дитиною – метелик, якого вони мають прикріпити на ту квітку, який вид діяльності йому сподобався (вразив, захопив, запам’ятався тощо) найбільше.
12. Діяльнісний підхід на різних етапах уроків
ВХОДЖЕННЯ В КАРТИНУ В основі методу — американська програма «Стратегія візуального мислення».
Перше запитання: що відбувається на картині? (Але не «що бачите» чи «що зображено»). У такий простий спосіб учню пропонують замість пасивного споглядання зображення на площині зануритися в подію.
Одразу ж має йти запитання: чому я так думаю? Важливо, щоб дитина аргументувала свої припущення.
Такі творчі завдання помітно розвивають креативність. Наприклад, працюючи над картиною К.Райхерт «Троє дітей, які годують собаку», учні доводять, що це осінь, бо листочки де-не-де пожовтіли, ранок, бо згори пробивається сонячний промінчик.