ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ НАУКИ

Президент НААН

академік НААН Гадзало Я.М.

Проведення аналізу та актуалізація тематики �наукових досліджень і розробок НААН

2

Співробітництво наукових установ НААН із закладами вищої освіти

3

 Найбільш плідно наукові установи НААН співпрацють з:

• Київським національним університетом імені Тараса Шевченка;
• Національним університетом біоресурсів і природокористування України;
• Харківським національним університетом імені В.Н.Каразіна;
• Львівським національним університетом імені І.Франка;
• Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова;
• Житомирським національним агроекологічним університетом;
• Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького;
• Харківським національним університетом сільського господарства імені П.Василенка;
• Херсонським національним технічним університетом;
• Кіровоградським національним технічним університетом;
• Білоцерківським національним аграрним університетом;
• Харківською державною зооветеринарною академією;
• Сумським національним аграрним університетом;
• Херсонським державним аграрним університетом;
• Одеським державним аграрним університетом;
• Національним технічним університетом України
• «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського;
• Миколаївським національним аграрним університетом;
• Уманським національним університетом садівництва

Установи НАН України, з якими проводились спільні дослідження

4

1. Інститут фізіології рослин і генетики
2. Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного
3. Інститут клітинної білогії та генетичної інженерії
4. Національний бтанічний сад імені М.М.Гришка
5. Інститут хімії високомолекулярних сполук
6. Інститут надтвердих матеріалів імені В.М.Бакуля
7. Інститут проблем матеріознавства імені І.М.Францевича
8. Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я.С.Підстригача
9. Національний центр управління та випробувань космічних засобів
10. Інститут регіональних досліджень
11. Інститут геофізики імені С.І.Суботіна
12. Національним науково-природничим музеєм
13. Інститут зоології імені І.І.Шмальгаузена
14. ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»
15. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини
16. Інститут гідробіології
17. Інститут хімії поверхні імені О.О.Чуйка
18. Інститут археології
19. Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова
20. Інститут технічної теплофізики

21. Інститут прикладної фізики
22. Інститут енциклопедичних досліджень
23. Інститут історії
24. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса
25. Національна бібліотека України імені Ф.І.Вернадського
26. Інститут еволюційної екології
27. Інститут економіки та прогнозування
28. Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
29. Інститут біології клітини
30. Інститут молекулярної біології і генетики
31. Інститут фізіології імені О.О.Богомольца

Розвиток міжнародної наукової та науково-технічної діяльності установ НААН�

5

Національна академія аграрних наук України є однією з засновниць Союзу Європейських аграрних академій UEAA

​

Установи Академії є членами майже 120 Міжнародних наукових центрів та організацій, серед яких:

• Міжнародна організація з питань продовольства та сільського

господарства при ООН

• Міжнародний інститут генетичних ресурсів рослин
• Міжнародна асоціація аквакультури
• Міжнародний союз ґрунтознавців
• Міжнародне протиепізоотичне бюро
• Міжнародний центр досліджень і обробітку ґрунту
• Міжнародний центр покращання кукурудзи і пшениці
• Міжнародне товариство генетики тварин
• Міжнародна організація з стандартизації
• Міжнародна федерація асоціацій з біобезпеки
• Міжнародна комісія з іригації і дренажу
• Міжнародна організація біологічної боротьби з шкідливими тваринами і рослинами
• Міжнародний центр сільськогосподарських досліджень у посушливих зонах

​

Географія партнерства: 42 країни Світу

Виробництво та експорт зернових культур за 2012-2022 рр.�

6

Наукові об’єкти, що мають статус національного надбання:

7

• Банк штамів мікроорганізмів для ветеринарної медицини;
• Банк генетичних ресурсів рослин;
• Колекція клітинних культур для ветеринарної медицини і біотехнології;
• Банк моноспецифічних імунодіагностикумів;
• Колекція тварин зоопарку біосферного заповіднику «Асканія-Нова» імені Ф.Е.Фальц-Фейна;
• Колекція корисних ґрунтових мікроорганізмів для підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
• Банк генетичних ресурсів тварин;
• Колекція генетичних ресурсів шовковичного шовкопряда;
• Фонд видань, випущених у XIX столітті з сільськогосподарської тематики;
• Колекція генофонду шовковиці;
• Колекція збудників інфекційних хвороб тварин
• Колекція наукових видань 1901-1917 років із фондів Національної
• наукової сільськогосподарської бібліотеки;
• Колекція промислово цінних культур мікроорганізмів для

біологізації землеробства.

8

Національний центр генетичних ресурсів рослин України �(статус «Національного наукового надбання»

Постанова КМУ № 1709 від 19.12.2001 р.)

Вартість унікальних зразків з комплексом цінних ознак на міжнародному ринку становить понад 100 тис. доларів США, а фонд генбанку оцінюється більше як у 10 млрд доларів США

Інформаційна система «ГЕНОФОНД РОСЛИН» містить інформацію про 108,7 тис. зразків генофонду рослин.

Паспортні дані 107,0 тис. зразків включено до міжнародного каталогу EURISCO.

11 КОЛЕКЦІЙ ГЕНБАНКУ віднесено ФАО до найбільш значущих.

У селекційних програмах щороку використовується до 1,5 тис. зразків генофонду.

Державна атестація �наукових установ НААН

9

Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540, проведена державна атестація наукових установ НААН:

​

І кваліфікаційна група – 25 наукових установ

(атестовані строком на 5 років)

​

​

II кваліфікаційна група – 54 наукових установ

(атестовані строком на 3 роки)

​

​

III кваліфікаційна група – 4 наукових установ

(атестовані строком на 2 роки)

10

11

Демонстраційні полігони наукових установ НААН

12

Розпорядження Кабінету Міністрів України

від 04 серпня 2021 року № 911-р

«Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки»

13

Закон України

від 27 липня 2023 року № 3272-IX «Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності»

14

Втрати майна науково-дослідних установ НААН разом з мережею, під час воєнного стану

Лабораторія генетичних ресурсів зернових культур

Знищені та пошкоджені лабораторні корпуси Селекційного центру Інституту рослинництва імені В.Я.Юр’єва НААН

Лабораторія генетичних

ресурсів кукурудзи

Лабораторія селекції сої

ДП ДГ «ЧЕРНІГІВСЬКЕ» Інституту садівництва НААН

Лабораторний корпус №2

ДП ДГ «РЕКОНСТРУКЦІЯ» Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення

Адміністративна будівля

(фото зверху –у мирний час,

знизу – після обстрілів)

Завдані матеріальні збитки науковим установами мережі ДП ДГ внаслідок вторгнення російської федерації

15

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

ДПДГ Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН

16

Цифрове картографування ґрунтів (цифровізація ґрунтознавства):

​

• Національна цифрова карта запасів ґрунтового органічного вуглецю в шарі 0-30 см ґрунтів України

​

• Цифрові карти ґрунтів Харківської області, з використанням національної та міжнародної класифікації ґрунтів (WRB),

​

• Національні цифрові карти засолених ґрунтів і чорних (темно забарвлених) ґрунтів як складові Глобальних карт (GSAS Map i GBS Map);

​

• Цифрова картосхема впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України.

Раціональне використання і стале управління ґрунтовими ресурсами, збереження родючості та здоров’я ґрунтів, захист їх від деградації

Науково-методичні засади реформування системи управління водними ресурсами та меліорації земель, які стали основою для розроблення�«Стратегії відновлення та розвитку зрошення та дренажу в Україні до 2030 року»

• Відновлення зрошувальних систем на площі 1,2 млн га та дренажних систем на площі 1 млн га.
• Додаткове валове виробництво

зернових культур ≈ 8 млн тонн.

• Додаткове валове виробництво

технічних культур ≈ 3,5 млн тонн.

• Додаткове валове виробництво

плодоовочевих культур ≈ 11,0 млн.тонн.

• Загальна вартість валової продукції ≈ 135,0 млрд грн.

​

17

та «Плану заходів з реалізації Стратегії…»

(схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 688-р.)

Індикативні показники «Стратегії…»

Районування території України

за умовами вологозабезпечення

18

Частка порід вітчизняної селекції

у різних категоріях господарств, %

19

• Розроблено лабораторний пристрій визначення швидкості фільтрування соків під тиском для оптимізації розділення суспензій у цукровому виробництві

1 – повітряний насос; 2,10 – запірні крани; 3– ресивер; 4,6 - манометри; 5 – редуктор з фільтром; 7 – рівнемір; 8 – збірник суспензії; 9 – магнітна мішалка; 11 – фільтрувальна головка; 12 – мірний циліндр; 13 – термостат

Lactobacillus plantarum

(кислотність 14-16 град)

Lactobacillus casei

(кислотність 14-16 град)

• Відібрано серед загальної мікробіоти розведених спонтанних заквасок із пшеничного, житнього та спельтового борошна чисті культури домінуючих видів молочнокислих бактерій для виробництва бездріжджового хліба

• Розроблено спосіб використання СО₂ спиртового виробництва для карбонізації дефекованого соку на цукрових заводах та встановлено питому швидкість поглинання його соком в залежності від температури

• Розроблено способи і режими ін´єктування м´яса задля покращення та інтенсифікації умов його посолювання з метою покращення його технологічних характеристик:

а- ін´єктування без залучення високого тиску, б – спрей- ін´єктування

НАЦІОНАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА СИСТЕМА

20

Слава Україні!