ВИХОВНА ГОДИНА�ПРИСВЯЧЕНА ДНЮ ПАМ’ЯТІ�ГЕРОЇВ КРУТ���� Розробив вчитель� Орининського ліцею� Галущинський І.В
ВІД ГЕРОЇВ КРУТ ДО ГЕРОЇВ СЬОГОДЕННЯ – «КІБОРГІВ»
29 січня День пам’яті Героїв Крут – однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр.
Картина А.Климко «Бій під Крутами»
До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю було нікому.
15-тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була деморалізована довгою війною, розчарована у політиці Центральної Ради.
В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців.
Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26 січня. Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції. Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів.
Студенти на станції Крути, фото незадовго до бою
Бій під Крутами
бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
Картина
Леонід Перфецький « Бій під Крутами»
Схема бою виконана сотником Сергієм Горячком
Бій під Крутами розпочався 29 січня о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом. Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній трьохтисячний загін намагався взяти захисників в кільце.
З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.
Захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас. Запросивши підтримки, не отримали відповіді штабу. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…
Приблизно о 17 годині розрізнені частини захисників зібралися разом. З’ясувалося, що немає однієї чоти. Розвідувальний загін, приблизно 30 бійців, загубив орієнтир та потрапив у полон. За розповідями очевидців, «червоні» жорстоко знущалися над полоненими, потім всіх розстріляли.
Ідучи на страту, Григорій Піпський, учень сьомого класу, почав співати «Ще не вмерла Україна», решта його підтримали.
Фото загиблих Героїв Крут
За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність
На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Протягом десятиріч існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від кількох до декількох сотень, хоча до нашого часу збереглися тільки імена тих, кого було поховано на Аскольдовій могилі:
На Аскольдовій могилі�Поховали їх - �Тридцять мучнів українців�Славних, молодих...�На Аскольдовій могилі�Український цвіт! - �По кривавій по дорозі�Нам іти у світ.�На кого посміла знятись�Зрадницька рука?�Квітне сонце, грає вітер�І Дніпро-ріка...�На кого завзявся Каїн? �Боже, покарай! - �Понад усе вони любили�Свій коханий край.�Вмерли в Новім Заповіті�З славою святих. -�На Аскольдовій могилі�Поховали їх. �Павло Тичина 1918
“Ілюстрованого додатку” до щоденної київської газети “Відродження” від 7 квітня (25 березня за ст. ст.) 1918 р.
Станція Крути.
Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету.
Пам’ятник Героям Крут у Києві
З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
Подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини. Сучасна молодь називає героїв Крут першими Кіборгами. Саме в ті далекі часи українські студенти першими стали на захист України. У 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
16 січня, в Україні відзначають День пам’яті «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу.
Кіборги перед смертю виконують гімн України, січень, перед падінням ДАП�
18-річний Герой України Сергій Табала – «Сєвєр»: «Я готовий загинути за мою Україну і жалкую про те, що можу зробити це тільки один раз»��74-річний боєць ПС, кіборг «Тінь» Олександр Салов: У мене є два сини, звісно, що вони не хотіли, щоб я перебував на фронті. Старший син забрав мене з госпіталя після поранення. Але – це моє життя і моя країна. Яку треба захищати.
� «Слава Україні! Героям Слава!»�
�«Мамо, не плач - я повернусь весною»�