Франція в останній третині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Всесвітня історія

9 клас

План уроку:

• 1. Франко-прусська війна.
• 2. Повалення Другої імперії. Франкфуртський мир.
• 3. Паризька Комуна.
• 4. Становлення Третьої республіки. Політичні кризи.
• 5. Особливості економічного розвитку.
• 6. Континентальна та колоніальна політика.

� Франко-прусська війна.�Причини.�

Привід

Конфлікт з приводу іспанського престолу.

19 липня 1870 року Франція піддалася на провокацію і оголосила війну Пруссії.

Від початку війни перевага була на боці прусської армії.

• На початку серпня Пруссія зайняла Лотарингію і розділила французьку армію на дві частини.

2 вересня 1870 р. під Седаном французька армія на чолі з Наполеоном ІІІ капітулювала.

4 вересня 1870 р. під тиском парижан парламент оголосив Францію республікою.

Друга імперія

Третя республіка

Уряд національної оборони на чолі з Луї Трошю заявив, що Франція продовжуватиме війну для збереження територіальної цілісності.

З 17 вересня 1870 р. розпочалася облога Парижа прусськими військами.

• До кінця року було окуповано третину Франції, встановлено жорстокий окупаційний режим.

У відповідь розгорнувся рух опору, створювалися партизанські загони франтирерів, сформувалася нова регулярна армія.

28 січня 1871 року уряд Л.Трошю підписав перемир´я:

• Париж капітулював.
• Регулярна французька армія здається в полон.
• Франція виплачує 200-мільйонну контрибуцію.

У лютому 1871 р. на виборах до Національних зборів перемогли монархісти.� Головою уряду став А. Тьєр.

Версальський мирний договір

• Франція сплачує Пруссії 3 млрд. франків.
• Передає Пруссії Ельзас і Лотарингію.
• Німецька армія перебуває на території Франції за рахунок місцевого населення до сплати контрибуції.

Остаточний текст договору був підписаний у Франкфурті-на-Майні у травні 1871 року.

Паризька Комуна.

Причини створення:

• Економічна криза в країні і в Парижі зокрема.
• Підписання принизливого миру з Німеччиною.

​

Привід:

Спроба уряду Тьєра роззброїти Національну гвардію.

28 березня 1871 р. владу було передано Паризькій Комуні.

Основні заходи:

• Постійну армію замінено на загальне озброєння народу.
• Реформа суду: виборність суддів, гласність процесу, забезпечення захисту.
• Церкву відокремлено від держави.
• Жінки отримали громадянські права.
• Робочий день – 10 годин, впроваджено охорону праці.
• Залишені власниками підприємства переходили в управління до їх робітників.

Розгром Комуни:

• Наприкінці травня 1871 року урядові війська зайняли Париж.
• Лідерів Комуни було засуджено до каторжних робіт.
• 30 травня 1871 р. 72-денна влада Паризької Комуни скінчилася.

Становлення Третьої республіки.

• Утворення республіки було затверджено конституційно лише у 1875 році.

Главою виконавчої влади вважався президент. Фактичним главою уряду був прем´єр-міністр.

Законодавча влада в країні належала двопалатному парламенту.

Внутрішня політика.

• Гімн Франції – “Марсельєза”, 14 липня – день штурму Бастилії – національне свято.
• Свобода зборів і друку, вільна політична пропаганда.
• Амністовано комунарів.
• Заборона діяльності єзуїтів, священників усунуто з армії та державних установ.
• Безкоштовна освіта для дітей від 6 до 13 років, система середньої освіти для жінок.
• Парламенту заборонено переглядати республіканський устрій Франції, а нащадки правлячих династій не можуть балотуватися на виборні державні посади.

Політичні кризи.�Буланжизм.

• На хвилі економічної нестабільності генерал, а з 1886 р. військовий міністр Ж. Буланже , прагнув стати диктатором, обіцяючи повернення Ельзасу та Лотарингії.
• Його численні прибічники вимагали розпустити парламент та переглянути конституцію країни.
• У 1889 р. уряд звинуватив Буланже у підготовці державного перевороту. Він утік з країни і потім застрелився.

Політичні кризи.�Панамська криза 1888 р.

• Акціонери будівництва Панамського каналу втратили свої гроші через банкрутство компанії, яка витратила за призначенням лише половину коштів.
• У хабарництві та фінансових зловживаннях було звинувачено понад 100 депутатів, міністрів, сенаторів.

Політичні кризи.�“Справа Дрейфуса”

• У 1894 р. капітана Генерального штабу Альфреда Дрейфуса, єврея за національністю, було звинувачено у шпигунстві на користь Німеччини.
• Справу використали для розпалення антисемітизму, хоча справжнього шпигуна було невдовзі знайдено.
• В 1899 р. Дрейфуса помилували та повернули на військову службу.

В 1902 році блок радикалів та соціалістів переміг на парламентських виборах та сформував уряд.

Політика радикалів:

• Церкву відокремлено від держави.
• Робітникам гарантовано щотижневий вихідний день.
• Робітникам і селянам з 65 років гарантовано державну пенсію.

Особливості економічного розвитку.

• Залишалася аграрно-індустріальною країною: 44% населення були зайняті у сільському господарстві.
• Економічний підйом розпочався лише наприкінці 1880-х років.
• На початку ХХ ст. Франція посідала четверте місце у світовому промисловому виробництві, поступаючись Англії, США, Німеччині.

Колоніальна політика

Континентальна політика

“Антанта”

Домашнє завдання:

• 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника (О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, 2017) - § 16.
• 2. Дати відповіді на запитання до параграфа ст. 136.
• 3. Виписати основні терміни та поняття теми в зошит.