Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. �
Як біла хмара - тисячі зірок,�Над полем танець хороводять.�Піду вночі шукать ставок,�Вони мене назад приводять.
Дивилися на них батьки,�Легенди нам розповідали.�І дивувались їм діди,�І солов'ї пісні співали.
Орієнтиром був у морі�І чумаки по ньому йшли.�Ув'язнені шукали волі�І моряки по ньом пливли.
Як напливають небом хмари,�Себе не добре почуваю,�Бо я пастух зірок отари -�Звіздар. Душею відчуваю...
Володимир Кажанов. 16.02.05
Чумацький шлях – �наша Галактика
У безмісячну ясну ніч на зоряному небі можна помітити широку світлу смугу Чумацького Шляху. При розгляді в телескоп цей дивовижний об'єкт виявляється скупченням величезної кількості (понад 200 мільярдів) зірок і яскравих туманностей. Всі ці об'єкти утворюють величезну зоряну систему під назвою Галактика.
Чумацький шлях не можна побачити на небосхилі завжди. Для нас - жителів Північної півкулі, Чумацький шлях видно з лютого по вересень. Його можна спостерігати на півдні або південному заході (схід із заходу), коли Північний Хрест знаходиться над головою. У червні частина нашої галактики можна добре розгледіти в 12 годині ночі, а у вересні - навіть у 9 вечора.�Якщо фотографувати з Південної півкулі, то там Чумацький шлях видно майже цілий рік, прямо над головою
Перше систематичне дослідження Галактики провів у другій половині 18 століття англійський астроном
Вільям Гершель
Наша Галактика має вигляд величезного плоского диску з потовщенням в центральній області, поперечник якого становить близько 30 тис. парсек.
Маса Галактики оцінюється в 3 • 1012 мас Сонця або 6 • 1042 кг. Нова мінімальна оцінка визначає масу галактики всього в 5 •1011 мас Сонця. Велика частина маси Галактики міститься не в зірках і міжзоряному газі, а в гало та темній матерії.
Складові Галактики
Плоска складова
Газопилові туманності
Нові зорі та планети
Сферична складова
Кулясті скупчення
Старі зорі малої світності
Будова Галактики
Центр - це ядро Галактики. Основна маса зірок, що утворюють Галактику, розташована поблизу її головної площини. Чим далі від цієї площини і чим далі від центру Галактики, тим рідше розташовані зірки.
Спіральна структура нашої Галактики Чумацький Шлях недостатньо детально вивчена і є перспективною темою для науки. Вона має, як мінімум, 5 спіральних рукавів: рукав Лебедя, рукав Оріона, рукав Персея, рукав Стрільця і рукав Центавра. Їх назви зумовлені місцем розташування основних масивів рукавів у відповідних сузір'ях.
�Сонячна система розташована в одній з спіральний гілок в площині Галактики і віддалена на північ від цієї площини на відстань ~ 30 світлових років. Виходячи з сучасних гіпотез, з'ясовується, що саме таке положення Сонця в Галактиці дозволило розвинутися життю на планеті Земля.�
Наша Сонячна система знаходиться в невеликому Місцевому рукаві, або Рукаві Оріона
�Галактику оточують кульові зоряні скупчення, відстань до яких від центру Галактики складає тисячі і десятки тисяч світлових років. Трохи далі розташовані карликові галактики, по суті, такі само великі скупчення зірок. На схемі показано приблизне розташування наших найближчих сусідів у просторі.�
Найближча до нас, знаменита Туманність Андромеди (галактика М31 в сузір'ї Андромеди) видалена на відстань близько 2 мільйонів світлових років і ці дані постійно уточнюються, завдяки новим методам досліджень.
Перша фотографія Галактики Андромеди, отримана Ісааком Робертсом (1887р)
Велика Магелланова Хмара
Мала Магелланова Хмара
Під час експедиції Магеллана в XVI ст. дві великі зоряні хмари, які спостерігали в південній півкулі неба, назвали Великою і Малою Магеллановими Хмарами.
�Що знаходиться в центрі Чумацького Шляху? Астрономи вже давно підозрювали, що в серці нашої Галактики причаїлася чорна діра, але повної впевненості в цьому не було. І ось, після 15 років регулярного моніторингу області галактичного центру з телескопами ESO на обсерваторіях Ла Сілла і Параналь, вчені, нарешті, отримали вирішальний доказ.�
Всі зірки разом із Сонцем рухаються перпендикулярно центру Галактики - це рух є наслідком обертання Галактики.
Дослідження показали:�в районі Сонця Галактика обертається зі швидкістю
~ 220 - 230 км / с.�Обертання відбувається за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на Галактику зверху з Північного Полюса Галактики, що у сузір'ї Волосся Вероніки.
Деяка частина зір Галактики об’єднана в скупчення, тобто в групи, які пов'язані між собою взаємним тяжінням і тому, рухаються в просторі як єдине ціле. Розрізняють два види зоряних скупчень: розсіяні та кулясті.
Зоряні скупчення та асоціації
Розсіяні зоряні скупчення
Складаються з декількох десятків, сотень, іноді тисяч зір, що мають неправильну форму. Їхні діаметри становлять 10-20 світлових років
Зоряні скупчення
мають сферичну або злегка сплюснуту форму діаметром до 300 св. р. Вони налічують сотні тисяч і навіть мільйони зір, які групуються до центру.
Кулясті зоряні скупчення
Розсіяні зоряні скупчення
У розсіяних зоряних скупченнях багато масивних яскравих зір, змінних, спалахуючих та зір з незвичайним хім. Складом. Всі вони вкладаються на головну послідовність, це свідчить що вік становить лише 1 млрд. років.
Зоряні скупчення
Кулясті зоряні скупчення
Кулясті навпаки, складаються з маломасивних , на пізніх етапах еволюції. На діаграмі спектр-світність вони від F0 вертикально до зони червоних гігантів. Їх вік 10-12 млрд. років.
Розсіяні зоряні скупчення
Зоряні скупчення
Кулясті зоряні скупчення
Майже всі розсіянні скупчення знаходяться в районі Молочного шляху або поблизу нього. Їх виявленно близько 1 200, а найвідоміші з них – Плеяди та Гіади.
Усі кулясті зоряні скупчення розташовуються сферично-семетрично відносно центра Галактики, помітно концентруючись навколо нього.
Омега Центавра
У 20-х роках ХХ ст. увагу астрономів привернули групи біло-голубих зір, що згодом отримали назву – асоціацій. Досліджуючи їх, у 1947р. В. А. Амбарцумян та його співробітники виявили групи зір названі зоряними асоціаціями. Зробили висновок , що процес формування зір продовжується і наш час.
За типом зоряного населення асоціації поділяють на:
ОB-асоціації, що здебільшого складаються з гарячих зір спектральних класів O та B.До ОB-асоціацій належать зорі різних спектральних класів від 0 до 32. Розміри ОB-асоціацій приблизно десятки і сотні Пк. Вони на багато більші за розсіяні зоряні скупчення.
Т- асоціації складаються з об’єктів таких, як змінні зорі типу Т Тельця.
Найближча Т-асоціація а знаходиться у сузір’ї Оріона. У ній налічує понад 600 зір типу T Тельця.
Підсумок