Трагікомедія «Сто тисяч» — класичний взірець українського «театру корифеїв»
Іван Карпенко-Карий —
батько української комедії.
Тобілевич Іван Карпович
(Карпенко-Карий)
Перша частина псевдоніма походить від батькового імені (Карпенко — син Карпа), а друга — від прізвища персонажа з драми Т. Шевченка «Назар Стодоля», хороброго козака Гната Карого.
Сцена — мій кумир, театр — священний храм для мене.
І. Карпенко-Карий
Мистецькі діалоги
Розгляньте свiтлини, на яких Іван Карпенко-Карий постає у ролi Виговського (історична драма «Богдан Хмельницький» М. Ста-рицького). Що ви можете сказати про зовнiшнiй вигляд актора, його намагання вжитися в роль?
Селянська реформа 1861 року
Історія п'єси
У 1889 році Карпенко-Карий написав п’єсу, якій дав назву «Гроші». Однак твір заборонила цензура.
Наступного року автор підготував новий варіант, що й побачив світ під назвою «Сто тисяч».
«Всюди гроші, гроші, гроші...
Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!»
І. Карпенко-Карий
Жанр трагікомедії дозволив показати трагічне в смішному, а в комічній історії передати відчуття трагедії.
У п’єсі «Сто тисяч» майже анекдотичний сюжет про невдаху, який став жертвою шахрая, поєднався із серйозною історією про мрію маленької, хоч і далеко не досконалої, людини та про неминучий крах цієї мрії.
Жанр п'єси
Літературознавці визначають жанр п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» як сатиричну трагікомедію характерів, бо в ній висміюється жадоба до збагачення, яка є визначальною рисою вдачі Герасима Калитки.
Жанр п'єси
В античній літературі драматичним творам була властива така ознака: єдність місця, часу й дії. Іван Карпенко-Карий дотримується цієї єдності, щоправда, розширюючи часові рамки. Події від-буваються протягом кількох днів і в одному місці — у хаті Герасима Калитки. Це пояснюється тим, що під час вистави часто змінювати декорації на сцені немає можливості, хіба що під час антракту.
Зауважте!
Тема. Основна думка п’єси
Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 рр. XIX століття.
Основна думка: автор висміює шахраїв, їх нена-ситну жадобу до наживи, духовну обмеженість, змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків.
Проблематика п’єси
Дві основні проблеми,
тісно пов’язані між собою
Влада грошей
Втрата людиною духовних орієнтирів
Порушення рівноваги між матеріальним і духовним — це шлях саморуйнування, хворобливе відхилення від норми.
КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ
Події в п’єсі відбуваються протягом короткого проміжку часу в хаті сільського багатія Герасима Калитки.
Сюжетну лінію твору побудовано на конфлікті «шахрай ошукав шахрая», коли пройдисвіта Герасима Калитку обводить навколо пальця ще більший аферист Невідомий