3 of 33

Розвиток початкової і середньої освіти

Вища освіта. Києво-Могилянська академія

Розвиток науки. Друкарство

Архітектура. Українське бароко

Музика. Образотворче мистецтво

ПЛАН

4 of 33

У ХVІІІ ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень шкільної освіти.
Початкову освіту здобували в школах, де навчання тривало три роки й викладали основи читання і письма.
На західноукраїнських землях набули поширення уніатські школи при монастирях. Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні Василіанського ордену греко-католицької церкви.

5 of 33

Свідчать документи

Про діяльність церковно-парафіяльних шкіл на Харківщині (ХVІІІ ст.) …Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати: в одній жив дяк із сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за якими сиділи три класи школярів: у першому — ті, що вчили буквар, у другому — де учили Часослов і у третьому — де вивчали Псалтирі; у другому і третьому учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері…

Які особливості мало навчання в церковній школі?

6 of 33

Середня освіта була представлена православними колегіумами, які діяли в Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.), Переяславі (1738 р.).
Ці заклади готували священнослужителів, учителів або державних службовців.
Єзуїтські колегіуми діяли у Львові, Вінниці, Луцьку, Острозі

7 of 33

Вищу освіту можна було здобути у Львівському університеті та Києво-Могилянській академії.
Львівський університет (1784 р.) — центр науки і культури на західноукраїнських землях. Він мав богословський і філософський факультети, свою бібліотеку, друкарню.
Єдиним осередком вищої освіти на українських землях у складі Російської імперії була Києво-Могилянська академія. Тут сформувався один із центрів філософської думки, українського поетичного мистецтва

8 of 33

У ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія мала 12-річну програму з філософії та теології. Основною мовою навчання була латинська. Вивчали також церковнослов’янську та грецьку, німецьку та французьку.
З 1765 р. всі предмети викладали російською.

9 of 33

Історичні подробиці

Випускники академії отримували атестат, у якому було записано, що такий-то навчався «старанно» чи «нестаранно» і «у поведінці був добрий». Підписував документ префект (керівник) академії. Щоб отримати атестат, необхідно було завершити навчання. У відомостях академії зустрічаються такі записи: «не повернувся до навчання». У такому разі атестат не видавали. Але цікаво, що в той час не конче потрібно було мати письмовий документ. Достатньо, аби хтось міг підтвердити: «Я в Києві був, цього чоловіка бачив, професор його хвалив».
1. Пригадайте з попереднього матеріалу, яку роль відігравала КиєвоМогилянська академія у розвитку освіти. Які слова в тексті рубрики свідчать про високий авторитет закладу?
2. Поміркуйте, чому іноді студенти не поверталися до навчання?

10 of 33

Осередком науки у ХVІІІ ст. був Львівський університет. Тут було засновано кафедру математики, яку очолив Фаустин Гродзіцький — автор підручника з математики й архітектури. Відкрито астрономічну обсерваторію.

11 of 33

З діяльністю викладачів Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток різних галузей наук.
Так, Нестор Амбодик першим з українців був удостоєний звання доктора медицини у Страсбурзькому університеті.
У галузі географії здійснювалися перші спроби дослідження українських земель задля їхнього господарського використання.
Іван Фальковський викладав математику в Києво-Могилянській академії. Він є автором праць з математики, географії, астрономії та історії

12 of 33

У цей час розвивалася філософська наука. Найвидатнішим філософом і поетом другої половини ХVІІІ ст. був Григорій Сковорода. Він вважав головним сенсом людського існування самопізнання. Виступав проти поділу людей на стани, проголошував основним критерієм цінності людини її діяльність, працю і трудовий внесок у розвиток суспільства. Власні філософські думки Г. Сковорода висловлював у мистецькій формі — віршах, байках. Його збірки поезій «Сад божественних пісень» та «Байки харківські» не були надруковані за його життя, проте їх знали і переказували, співали пісні.

Він доводив вплив на щастя людини «сродної праці», тобто тієї, яка не обтяжує, а приносить задоволення, бо є покликанням, визначеним Богом.

13 of 33

У Г. Сковороди “філософія серця” розглядає людину як центр Всесвіту.

Поняття “серця” тлумачиться ним не лише як емоційна сфера, а й як символ духовного життя людини.

14 of 33

У ХVІІІ ст. продовжила розвиватися друкарська справа. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Усього в українських землях існувало 13 друкарень: у Києві, Луцьку, Умані, Кременці, Чернігові й інших містах.

15 of 33

Протягом XVIII ст. в українських землях продовжували розвиватися традиції архітектурного стилю українського бароко. У бароковому стилі побудовані Успенський собор Почаївської лаври на Тернопільщині, собор Святого Юра у Львові, Андріївська церква в Києві та ін.

16 of 33

ЗНО
Святоюріївський собор був споруджений у 1744—1770 рр., класичний зразок архітектури періоду бароко. Будівництво було розпочато в 1744 р. за проектом Бернарда Меретина. На фасаді знаходяться скульптури роботи Пінзеля. Дзвіниці собору-найстаріша в Україні дзвіниця 1341

17 of 33

Зно
РАТУША В БУЧАЧІ – пам'ятка арх-ри 1751. Побудована на замовлення власника м. Бучач канівського старости Миколая Потоцького. Зведена в 1751 , в стилі рококко. Архітектор-Бернард Меретин, скульптор-Пінзель

18 of 33

ЗНО
Андріївська церква — барокова церква Св. Андрія у Києві.
Збудована в 1747-1757 за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною.

19 of 33

Маріїнський, або Царський палац — одна з перлин Києва. Цей прекрасний барочний ансамбль був споруджений в 1748-1755 рр. за проектом видатного архітектора Франческо Бартоломео Растреллі. Кажуть, що імператриця Єлизавета під час відвідин Києва в 1744 р. сама вибрала місце для його будівництва.

20 of 33

ЗНО
Покровська церква — православна церква в Києві на Подолі, пам’ятка архітектури 1766-1772. Архітектор Іван Григорович-Барський. За композицією належить до триверхих, тризубних храмів

21 of 33

Майстром барокового архітектурного стилю був Іван Григорович-Барський. У другій половині ХVІІІ ст. він був головним архітектором київського магістрату. Його будівлі визначали обличчя тогочасного Подолу — економічно-торговельного центру Києва.
Серед його творінь — Покровська церква. Вона вважається одним із кращих зразків українського бароко

22 of 33

Зно
Троїцька церква в Новомосковську споруджена в 1773— 1778 рр. народним майстром Я. Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха. Церква є незрівнянною пам’яткою дерев’яного будівництва. Вона найбільша й найвища споруда ХVIII ст. (заввишки близько 65 м)

23 of 33

Зно
УСПЕНСЬКА СОБОРНА ЦЕРКВА ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ.
Найбільша православна святиня Волині.
Православний чоловічий монастир 1771-1783 у Почаєві

За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240 р.

Уперше згадується в документах у 1527 р.

Коли в 1596 р. польська влада проголосила унію, Почаївська лавра рішуче виступає проти окатоличення православних, стає могутнім духовним центром православ’я.

24 of 33

ЗНО
Палац Кирила Розумовського в Батурині 1799-1803 — пам’ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», палац останнього українського гетьмана. Палац побудований на замовлення графа К. Г. Розумовського за проектом Ч. Камерона, того самого, що збудував Камеронову галерею в Царському селі під Санкт-Петербургом. Палац був у стилі класицизму, мав восьми колонний портик грецького іонічного ордера заввишки у два поверхи.

25 of 33

Зно
Скульптурне оформлення фасаду Собору святого Юра — витвір геніального митця XVIII ст. Івана Георгія Пінзеля. Створена ним скульптурна група «Юрій Змієборець», якою увінчаний пірамідальний аттик собору, є шедевром світової пластики.

ЗАКРІПИМО

https://naurok.com.ua/test/kultura-i-pam-yatki-tema-11-zno-1233296.html

26 of 33

Йоган Георг Пінзель був одним з найяскравіших діячів культури на західноукраїнських землях. Його порівнюють із найкращими європейськими скульпторами, називають «галицьким Мікеланджело». Його мистецька спадщина неперевершена. Барокові скульптури Пінзеля розміщені на фасаді собору Святого Юра, у містах Бучач і Монастириська Тернопільської області.

27 of 33

Олександр Бойко, український історик

Які причини поширення цього стилю [бароко] в українських землях? Він значною мірою відповідав ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці, як і всі народи, що мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, саме ці елементи становили основу барокового стилю.

Які причини популярності стилю бароко в українському мистецтві наводить історик?

28 of 33

Провідним осередком музичної культури цього часу була Києво-Могилянська академія. Музика, співи були обов’язковими предметами в академії.
У 1729 р. вийшов указ про створення співочої школи у Глухові (нині місто в Сумській області). За 50 років її діяльності тут навчалося понад 300 хористів.
Відомими випускниками цієї школи були Максим Березовський і Дмитро Бортнянський.

29 of 33

Місто Глухів стало центром музичного життя в Україні. При дворі гетьмана К. Розумовського навіть існував професійний оркестр та оперний театр

30 of 33

На жаль, більшість здобутків образотворчого мистецтва ХVІІІ ст. втрачена.
Серед тих, що збереглися — ікони Вознесенської церкви в селищі Березна на Чернігівщині, портретний живопис Володимира Боровиковського.

1 of 33

2 of 33