Еволюція Нечипора Варениченка. Вихід героя за рамки «родинного кола». Психологічне дослідження формування характеру, духовний злам під впливом соціальних обставин�

Тема роману

Зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу.

Селянин

Ничипір Вареник

зі злиднів намагається «вийти в люди»

«Пропаща сила»

розбишака

нерозумний протест

лютий зарізяка

Умови пореформеного життя

Тема роману

українське суспільство впродовж півтори сотні років

Козаччина, зруйнування Запорізької Січі, кріпацтво, пореформені часи

​

​

соціальне тло

життя трьох поколінь села Піски

(родини Ґудзя та Варениченків)

​

�Ідея роману�

Народ жив би мирно, якби не гноблення (воли б не ревли, якби ясла були повні), проте й насильством світ не вдосконалюється

«Воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли , якби було що їсти й пити»

Петро Хропко

�Проблематика роману�

• Проблема народної моралі.
• Проблема батьків і дітей.
• Проблема добра і зла.
• Проблема землі й достатку.
• Проблема кріпацької неволі.
• Проблема «пропащої сили».
• Проблема жінки в сім'ї.
• Проблема любові і сімейного щастя.

�Композиція та сюжет роману �

• Чотири частини, тридцять розділів.
• Основні сюжетні лінії роману:
• рід і життя Чіпки;
• рід і життя Максима Ґудзя;
• Грицько і його дружина;
• пани Польські;
• історія села Піски.

​

«…будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»

О.Білецький

І частина роману

• Починається розділом «Польова царівна», дорослий Чіпка, його перше кохання – заінтриговує читача.
• Закінчується розповіддю про Грицька Чупруненка.
• Протиставлення Грицька Чіпці → чесною працею можна добитися набагато більше, ніж злодійством.

Експозиція

ІІ частина роману

Написав Іван Білик

Передісторія

ІІІ частина роману

• Сюжетна лінія Чіпки: боротьба добра і зла, кривди і правди, невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, скочування в прірву розбишацтва.
• Зав'язка – розділ «Нема землі».
• Розвиток дії напружений.

ІV частина роману

• Підсумовує пройдений життєвий шлях Чіпки, Максима, Прохора, Василя Семеновича Польського.
• Кульмінація – реакція Чіпки на вигнання його із земства, його духовний злам.
• Розв'язка – винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя.

«Пропаща сила»

Чіпка (Нечипір) Варениченко

• Його історія займає три частини твору.
• Два начала: козацьке (волелюбне, непримиренне до неволі) і

селянське (хліборобське, пасивне).

• Потенційно добра, чула, чесна, совісна людина; її затята революційність, бунтарство, мстивість веде до морального краху.

​

Чіпка (Нечипір) Варениченко

Чіпка (Нечипір) Варениченко

Чіпка (Нечипір) Варениченко

Негативні й позитивні впливи в житті Чіпки зрівноважені, «дурні умови» впливали на світогляд і поведінку Чіпки.

Грицько

сумирний, терплячий хазяїн

«своя сорочка ближче до тіла»

Чіпка

бунтар, правдоборець «пропаща сила»

Чіпка (Нечипір) Варениченко

• Не самі лише зовнішні причини штовхали Чіпку на «слизьку дорогу».
• Розбійництво Чіпки коріниться в його індивідуально-психологічних особливостях.

Чіпка (Нечипір) Варениченко

• «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах і селах. Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою»

​

• Натяк на майбутню трагедію,

пропащість

Туга – це складне, змішане почуття, яке вбирає тривогу, сум і нудьгу.

Шлях Чіпки Варениченка

На початку роману

до Чіпки приходить кохання до «польової царівни» Галі

Ідилія

Шлях Чіпки Варениченка

• Незаконно відсуджують землю – і Чіпка вирішує, що «правди немає!».
• Запиває, зв'язується з «трійцею» гультіпак, мріє про помсту кривдникам. Готовий чинити розбій.
• Його найкраще розуміє Христя ( «боляща душа», не приймає неправду, болісна реакція на «дурні умови», бунт; міцне хліборобське начало (хліб продати не може).

Душевний занепад

Шлях Чіпки Варениченка

• розчарування у дружках-гультіпаках;
• докори сумління, каяттям перед матір'ю;
• туга за звичайним людським щастям.

​

Нова ідилія

Полотенщик Никифор Іванович – поважна комерційна людина. Прагне служити громаді й навіть балотується до земської управи.

Шлях Чіпки Варениченка

Причина – несправедливі вибори до управи.

Катастрофа

Образа, тяжке почуття пережитої кривди

Злість, бажання помсти

Розбійницький шлях

​

Причини туги Варениченка

• Комплекс байстрюка; дитячі образи (невеселе, вовчкувате, тихе).
• Суперечливість реакцій і душевних поривів малого Чіпки: прагне бути добрим, здатен поетично відчувати красу – і засліплюється якимось почуттям, буває жорстоким (горобці, ікона).

Причини туги Варениченка

• Мимовільна жорстокість, імпульсивність, безоглядність, притаєна злість (дитинство).
• Не такий, як усі (Грицько: «парень добрий, та тільки чудний собі»)

зумовило перетворення правдошукача на розбійника

• Чіпка – здичавіла й приречена на загибель «пропаща сила».
• Криваві злочини заплямовують людину навіки.
• Найблагородніші пориви перекреслюються злочином.

​

«Романові належить неабияка роль у формуванні ідеалів, у збагаченні духовного світу людини, в облагородженні її душі»

Микола Жулинський

​