Борис Олійник

Ми тут жили ще до часів потопу. �Наш корінь у земну вростає вісь. �І перше, ніж учити нас, Європо, �На себе ліпше збоку подивись. �Ти нас озвала хутором пихато. �Облиш: твій посміх нам не допече, �Бо ми тоді вже побілили Хату, �Як ти іще не вийшла із печер.

Трипілля

Село Трипілля розташоване �за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення

Час існування

• Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)
• Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є.

Кам’яний вік

II тис. �до н.е.

IV - III тис. до н.е.

VI - III тис. �до н.е.

Залізний вік

Бронзовий вік

Енеоліт – �Мідний вік

Неоліт

Мезоліт

Палеоліт

Територія поширення

• Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-�режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів
• За останніми археологіч-�ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів
• На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень

Дискусія про походження трипільської культури

Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності

Гіпотези

Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії

Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор’ї

Трипільські поселення. �Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.)

Поселення:

• мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування;
• зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки;
• були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб;
• приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.)

Поселення:

• будувалися на зручних для оборони місцях
• мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла
• планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою
• між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи
• входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення

• центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію
• зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Трипільські поселення. �Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.)

Поселення - протоміста:

• ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення
• вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу
• найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл:

• Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис.

• Майданецьке – 200 га

• Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб

• Небелівка - 300 га

Трипільські протоміста

Панорама �трипільського протоміста �біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ

(3600—3500 рр. до н. е. )

Площа – 2 кв. км, �близько 2 тисяч споруд, �6 – 9 тисяч мешканців

🡸 Фрагмент реконструкції протоміста

Карта місцевості �(100 × 100м) 🡺

Трипільське житло

“Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. �А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі”

(Археолог �Владислав Чабанюк)

Моделі трипільського житла з глини;�конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі �до XIX ст.

Трипільське житло

1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців

Модель �трипільського житла з глини

1

2

Макет житла трипільської культури раннього періоду

Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи.

Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом.

Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою

1

Задня стіна �з вікнами

Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом,  кандидатом історичних наук �аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні �в с.Тимкове Одеської області

Рільництво у трипільців

• мотичне
• із застосуванням тяглової сили тварин
• орне

Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали

Рільництво у трипільців

• Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон
• Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом
• Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними
• Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами)
• Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней

Ремесла

• гончарство - виробництво глиняного посуду
• виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних

• обробка металів
• прядіння й ткацтво

Гончарство

Вироби �трипільських гончарів

Посудина �біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. �пос. Раковець

Іграшки на коліщатах

Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах �закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.�п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е.

“Культура �мальованої кераміки”

Прядіння й ткацтво

Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами.

Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток.

Нитки відповідно розподіля-�лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину

Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич-�ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.

Вбрання племен трипільської культури

Зображення на ритуальному посуді.�Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)

�

Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція

Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час �за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф �Зінаїда Васіна

Вбрання племен трипільської культури

Вбрання трипільських жінок

Трипільські жінки �рясно декорували �свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки

Духовний світ трипільців

• У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води
• Посередині - на другому ярусі розташо-�вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, �які зумовлюють життєдайний колообіг природи
• На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями

Міфологічна картина �світу:

Космос �трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його �у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним:

"Колом, колом �Сонце вгору йде"

Духовний світ трипільців

• Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості
• Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя
• Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини