2 of 12

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Чому починається булінг?

Випадки насильства серед учнів завжди були частиною закладу освіти, однак зараз вони стають дедалі помітнішими. Початок цьому дає такий собі рекет щодо молодших учнів, коли, наприклад, старші - відбирають у них мобільні телефони. Також серед дітей підліткового вікупоширені плітки, принизливі жарти та бойкоти.

3 of 12

ОСНОВНІ ОЗНАКИ БУЛІНГУ :

НЕРІВНІСТЬ СИЛ АГРЕСОРА

І ЖЕРТВИ

ПОВТОРЮВА-НІСТЬ НАСИЛЬСТВА

ГОСТРА ЕМОЦІЙНА РЕАКЦІЯ ЖЕРТВИ

4 of 12

Типи булінгу та його форми

Фізичний– завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

Психологічний – розповсюдження пліток або чуток;

Письмова форма – написання записок або знаків, що є образливими;

Усна (словесна) форма – обзивання, глузування або висловлювання;

Електронна (кібербулінг) форма – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів і соціальних мереж.

5 of 12

Типові риси здобувачів освіти, схильних ставати булерами

відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;

вони імпульсивні й легко шаленіють;

часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і педагогів);

вони не виявляють співчуття до своїх жертв;

зазвичай фізично сильніші за інших.

6 of 12

Типові жертви булінгу мають свої характерні риси

вони полохливі, вразливі, замкнуті й сором‘язливі;

вони часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самоповагу;

вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;

7 of 12

Жертвою цькування може стати будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також, потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

8 of 12

Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, педагогів або старших, яким дитина довіряє.

ЩО РОБИТИ?

9 of 12

Дітей потрібно вчити:

•зберігати спокій;

•звертатися до психолога або розказувати про булінг дорослому, якому довіряє:

батькам;
класному керівнику;
заступнику директора;
директору;

10 of 12

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text

11 of 12

БУЛІНГ (цькування) учасника освітнього процесу

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

12 of 12

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

•після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

•після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

•судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.