Лісостепова та степова зони України

Г е о г р а ф і ч н е п о л о ж е н н я

Лісостепова зона

 Лісостепова зона займає центральну частину України. 

Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави.

Далі на схід продовжується на території Росії. 

Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішано-лісові ландшафти.

А південна зі степовою зоною доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ – Первомайськ – Кіровоград –Красноград – Вовчанськ. 

Лісостепова зона займає близько 31 % площі України.

Степова зона

• Степова зона лежить у південній частині України і займає 39 % її території.
• На півночі межує з лісостеповою зоною, на півдні простягається до узбережжя Чорного й Азовського морів і передгір’я Кримських гір.
• Охоплює більшу північну частину Кримського півострова.

К Л І М А Т

Клімат Лісостепу

• Клімат Лісостепу помірно теплий, із достатнім і постійним зволоженням на заході й нестійким — на сході.
• Січневі температури із заходу на схід змінюються від –5 до –8 °С, липневі від +18 до +22 °С.
• Річна кількість опадів зменшується із заходу на схід з 500—750 до 450 мм. Найбільше опадів (65—75 %) буває влітку.
• Коефіцієнт зволоження змінюється від 2,8 (Львів), 2,0(Хмельницький) до 1,4—1,2 на півдні.
• Співвідношення тепла і вологи в лісостеповій зоні сприятливе для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур.

Клімат степу

•  Клімат зони степу помірний континентальний.
• Порівняно з лісостеповою зоною для степів характерні більші річні амплітуди температури повітря, менша кількість опадів і недостатнє зволоження.
• Тут за низької вологості повітря часто бувають суховії, посухи, пилові та чорні бурі, які завдають шкоди сільському господарству.
• Середні температури січня зменшуються на схід від –1 °С до –9 °С, а липня – збільшуються в тому самому напрямку від +20 °С до +23 °С.
• Річна кількість опадів зменшується від 450 мм до 300 мм з північного заходу на південний схід.

Г Р У Н Т И

Грунти лісостепової зони

• У грунтовому покриві лісостепу переважають різні види чорноземів (типові та опідзолені) та сірі лісові грунти, що сформувалися на лісах або лісоподібних суглинках.
• У зниженнях поширені лучні і лучно-чорноземні грунти, подекуди — торфові.
• Рівень родючості грунтів найвищий у середній та східній частинах зони.
• Південна межа лісостепу майже збігається переходом типових чорноземів у чорноземи звичайні.

Грунти степової зони

• Найбільше природне багатство степової зони – її ґрунтові ресурси, серед яких переважають чорноземи.
• Саме завдяки їхній високій родючості степ є основним сільськогосподарським районом, де вирощують пшеницю, кукурудзу, просо, соняшник, кавуни.
• Через кліматичні особливості умови для землеробства складні. Для одержання стійких врожаїв потрібне зрошення земель.
• Щоб запобігти вітровій ерозії, уздовж полів створюють захисні лісосмуги. 
• На півдні чорноземи переходять у каштанові ґрунти. У районі Сиваша попадаються солончаки і солонці.
• У заплавах річок поширені лучні ґрунти, а на лівобережжі нижнього Дніпра простягаються Олешківські піски.

Р Е Л Ь Є Ф

Рельєф лісостепу

• Лісостепова зона займає територію, на якій переважають височини: із заходу на схід змінюють одна одну Розточчя, Подільська, Волинська, Придніпровська та Середньоруська височини.
• Платоподібні поверхні височин чергуються з горбогір'ями, окраїни височин сильно почленовані ярами і балками.
• Низовини займають невеликі території на Лівобережжі (Придніпровська низовина).
• Висоти поверхні коливаються від 100 м до 471 м (гора Камула).
• Характерною ознакою краєвиду є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами.

Рельєф степу

• Степ займає 40 % площі України.
• Охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської та Подільської височин..
• Повністю в межах степового поясу лежать Приазовська низовина, Приазовська та Донецька височини, а також рівнинна частина Кримського півострова у межах Північнокримської низовини.
• Рельєф рівнинний, неоднорідний, з горбами, ярами й балками.

 Води суходолу     

Лісостепової зони

• Річкова мережа досить густа: протікають Дніпро, Півіденний Буг, Дністер з притоками.
• Найдовшою річкою лісостепової зони в Україні є ліва притока Дніпра Псел.
• Річки лісостепу мають змішане живлення.
• Озер у лісостеповій зоні небагато. Вони поширені у заплавах лівих приток Дніпра. Озера-стариці нині залиті водами Канівського та Кременчуцького водосховищ.

​

Степової зони

• Зазначені кліматичні умови степової зони є причиною бідності річкової мережі. Більшість річок транзитні.
•  У степовій зоні розташовані нижні течії Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю.
• Східні області перетинає середньою течією Сіверський Донець. У межах степів великі річки приймають мало приток.    
• Живлення річок забезпечується переважно за рахунок талих снігових вод. Сіверський Донець.
• Боліт мало. Вони розташовані в пониззях річок Дніпра, Дністра, Дунаю.
• Найбільші озера – лиманні (Кундук, Ялпуг).
• У межах території знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. Найбільше водосховище - Каховське.

​

Озеро Ялпуг. Озеро Кундук

Р О С Л И Н Н И Й С В І Т

Л І С О С Т Е П У

• Рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території більша у західній частині, там вона досягає 15 % .
• Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах , що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами зони є дуб, граб, бук, клен, липа.
• У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба. На піщаних берегах. Дніпра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, острівцями ростуть соснові ліси.
• У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця.
• До лісових масивів безпосередньо прилягає степ. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільсько-господарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки, картопля, овочевіт культури та інші).
• Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина,тонконіг, стоколос, ковила, гадючник,звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина.
• На заплавнихлуках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута.
• На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.

С Т Е П У

• Степова рослинність, як і ґрунти, змінюється поширотно з півночі на південь.
• Північностепова підзона зайнята різнотравним степом. Тут напровесні після танення снігу одержують воду цибулинні рослини: тюльпани, крокуси, гіацинти. Пізніше квітує яскраво-жовтий адоніс (горицвіт), спалахують степові півники і фіалки.
• На початку літа викидає свої метілки ковила, розпускаються квіти півонії вузьколистої (воронця), шавлії, волошки, конюшини.
• З середини літа степ вигорає і життя завмирає до перших осінніх дощів, коли з’являється зелена ковдра з мохів.
• Дерева найчастіше ростуть на півночі зони – байрачні ліси, кущі по всій території (терен, вишня, шипшина, мигдаль).
• У плавнях річок росте очерет, калина, верба, лоза.
• 80% території – це сільськогосподарські угіддя

Р О С Л И Н Н И Й С В І Т

Т В А Р И Н Н И Й С В І Т

Л І С О С Т Е П У

• Тваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами.
• Тут живуть дикі кабани, козулі, олені, зайці, білки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі,
• Серед птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди, журавель, зяблик, горлиця та ін.
• У зоні лісостепу з метою охоронирослинного і тваринного світу було створено 4 природні заповідники : «Канівський», «Розточчя», «Медобори», «Михайлівська цілина».

С Т Е П У

• Видовий склад тваринного світу бідніший порівняно з лісостеповою зоною. Найбільше тут гризунів – тушкан-чиків, ховрахів, хом'яків, а також зайців, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів
• Серед птахів багато жайворонків, дрохв, степових орлів, чайок, мартинів, куликів.
• Серед плазунів – гадюк, полозів, ящірок.
• У річках і озерах зони степу є щуки, окуні, коропи, соми.
• З метою збереження унікальних видів рослин і тварин у степовій зоні створено заповідні території: Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський, Луганський, Український степовий та ін., та природні парки Святі гори, Азово-Сиваський, «Великий луг».

Т В А Р И Н Н И Й С В І Т