2 of 23

1. ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЇ

Причини революції

1.Криза феодально -абсолютистської системи

2. Свавілля королівської влади

3. Привілеї дворянства і духовенства

4.Політичне безправ'я народу

5. Феодальні побори і непосильні податки

6. Фінансова криза 1787 року

Людовік XVI, останній король Франції до революції 1789 р. та його дружина Марія Антуанетта

Пригадайте з 8-го класу:

Що таке абсолютна монархія?
Як та ким вона впроваджувалася?
Яка династія керувала Францією у 18 ст.?

3 of 23

«ТОЙ, ХТО ПРИГНІЧУЄ БУДЬ-ЯКУ ОДНУ НАЦІЮ, ЦИМ САМИМ ОГОЛОШУЄ СЕБЕ ВОРОГОМ ВСІХ НАЦІЙ»

Максиміліан Робесп’єр

4 of 23

2. ОСНОВНІ ЕТАПИ РЕВОЛЮЦІЇ

I етап революції - початок революції і встановлення конституційної монархії	II етап революції (10 серпня 1792 - 2 червня 1793) - протистояння якобінців і жирондистів	III етап революції - якобінська диктатура	IV етап революції - правління Директорії, закінчення революції
1789-1792	10 серпня 1792 - 2 червня 1793	(2 червня 1793р. - 27 липня 1794)	(27липня 1794 - 10 листопада 1799)

Карикатура на суспільні відносини у Франції

Відомі енциклопедисти та мислителі доби Просвітництва (Жан Д’аламбер, Жан-Жак Руссо, Шарль Монтск’є, Вольтер) зліва на право

5 of 23

3. ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ

5 травня 1789 року - король скликав Генеральні штати, що не збиралися з 1614 г.) з метою домогтися введення нових податків. Генеральні штати були відкриті у Версалі в урочистій обстановці 5 травня 1789 р., після 175-літньої перерви.
17 червня 1789 року - депутати третього стану проголосили себе Національними зборами. Депутати зібралися в Залі для гри в м’яч й урочисто присяглися не розходитися. Лідером бунтівних депутатів був граф Мірабо.

Клятва в залі для гри м’яч

Відкриття Генеральних штатів

6 of 23

1 етап: 1789-1792 рр.

7 of 23

Заповнюємо хронологічну таблицю

ДАТА	Подія	Зміст і наслідки

8 of 23

4. ВЗЯТТЯ БАСТИЛІЇ

9 липня 1789 року - Установчі збори.
13 липня 1789 р. виборці на вимогу жителів міста утворили в ратуші Паризький комітет, що сформував Національну гвардію, яка взяла Бастилію.
14 липня 1789 - взяття Бастилії. День взяття Бастилії — перший день Французької революції — згодом став національним святом Французької Республіки.
26 серпня 1789 р. Установчі збори прийняли «Декларацію прав людини і громадянина». Цей документ стверджував свободу громадян у всіх сферах.

Взяття Бастилії (14 липня 1789)

9 of 23

5. КОНСТИТУЦІЙНА МОНАРХІЯ

5 жовтня величезна колона демонстрантів, що складалася з робітників, крамарів, ремісників, рушила на Версаль. Король був змушений дати згоду на переїзд до Парижа королівського двору й Установчих зборів. Встановлюється конституційна монархія.
Конституційна монархія — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі — уряду.

Якобінський клуб	Членами клубу були прихильники революційних змін, від поміркованих (Мірабо та ін.) до радикальних (Робесп’єр, Марат та ін.).

Політичні клуби у Франції

10 of 23

6. ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ 1789-1791

Клуб кордельєрів	Члени клубу вимагали повалення монархії і встановлення республіки Переважний впливу у клубі належав демократам лівої течії.
Клуб фельянів	Члени клубу відстоювали інтереси великої буржуазії й виступали за конституційну монархію.

17 липня 1791 р. на Марсовому полі відбувся мітинг. Але за наказом Установчих зборів загони Національної гвардії почали стріляти по беззбройній юрбі. Клуб кордельєрів було заборонено.

3 вересня 1791 р. - затвердили першу в історії Франції Конституцію, яку король змушений був підписати. Конституція закріплювала конституційну монархію.

Розстріл на Марсовому полі

11 of 23

7. ЗАКОНОДАВЧІ ЗБОРИ

Склад Законодавчих зборів (відкрилися 1 жовтня 1791 р.):
«Ліві» (найбільш революційна частина Законодавчих зборів) були представлені 136 депутатами-якобінцями, але між ними відразу ж відбувся розкол.
Жирондисти виступали за помірні й поступові реформи. їхніми лідерами були Ж. -П. Бріссо, П. -В. Верньо та ін.
Монтаньяри — найбільш революційно налаштована частина депутатів, що займали верхні лави . Монтаньярів очолювали М. Робесп’єр, Ж.-П. Марат.
«Центр» - вагалися в політичному виборі між фельянами та якобінцями. Згодом ця група одержала назву «болото».
«Праві» представляли інтереси великої буржуазії, а також фельянів, ліберального дворянства, які спочатку приєдналися до революції. Вони не хотіли поглиблення революції й виступали за примирення з Бурбонами.

12 of 23

8. НОВИЙ ЕТАП ПОВСТАННЯ

У лютому 1792 р. Австрія підписала з Пруссією угоду щодо відновлення влади Людовика XVI.
У відповідь Законодавчі збори у квітні 1792 р. за змушеної згоди короля оголосили Австрії війну. Незабаром у Францію вдерлися прусські війська.
«Марсельєза» (тобто «Гімн марсельців») — стала гімном патріотичних сил Франції. Сьогодні «Марсельєза» є державним гімном Французької Республіки.
У ніч на 10 серпня 1792 р. розпочалося нове повстання в столиці. У ніч на 10 серпня 1792 р. розпочалося нового повстання в столиці.
Короля й королеву під охороною доставили до зали засідань Законодавчих зборів.

Виконання «Мврсельєзи»

13 of 23

9. КОНВЕНТ. ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКА. СТРАТА КОРОЛЯ

У день битви біля Вальмі в Парижі відкрилося перше засідання Національного Конвенту.
Першим декретом (законом) Конвенту став декрет про скасування монархії (21 вересня), а 22 вересня 1792 р. Франція була проголошена республікою.
Девізом республіки стало гасло «Свобода, рівність, братерство».
Жирондисти були проти страти короля, а якобінці вимагали негайної розправи над монархом. 21 січня 1793 р. короля привселюдно стратили.

Гімн Франції – «Марсельєза»

Страта короля Людовіка та його дружини

14 of 23

10. ЯКОБІНСЬКА ДИКТАТУРА

Роялісти — термін, що виник під час Французької революції наприкінці XVIII ст. для позначення прихильників династії Бурбонів. У ширшому значенні роялісти — те саме, що монархісти.
Якобінці встановили жорстоку диктатуру й почали масові репресії не тільки проти контрреволюціонерів, а й проти всіх опозиційно налаштованих громадян країни. 17 вересня 1793 р. оприлюднено декрет «Про підозрілих». Терор М. Робесп’єра був спрямований не тільки проти прихильників реставрації монархії, а й проти третього стану, в ім’я рівноправ’я якого й відбувалася революція.

Максимілян Робесп’єр

Якобінська диктатура

15 of 23

11. РОЗКОЛ ЯКОБІНСЬКОГО КЛУБУ

«Крайні» якобінці, очолювані керівниками Комуни Парижа П.-Г Шометтом і Ж.-Р. Ебером.
«Поблажливими», або «поміркованими», якобінцями називали прихильників Ж. Дантона. «Помірковані» вимагали послаблення революційної диктатури, повернення до конституційного порядку, відмови від політики терору, утвердження принципів демократії й побудову правової держави.
М. Робесп’єр і його прихильники прагнули побудувати суспільство людей середнього статку без крайнощів убогості й багатства.

Жорж Жак Дантон

Пьєр Шометт

Жак-Рене Ебер

У 1793 році був введений новий революційний календар

16 of 23

12. ЗАВЕРШЕННЯ ДИКТАТУРИ. ТЕРМІДОРІАНСЬКА ЗМОВА

«Крайні» якобінці закликали до повстання проти влади робесп’єрівського Конвенту. У відповідь Комітет громадського порятунку в березні 1794 р. заарештував Ж.-Р. Ебера, П.-Г. Шометта і стратив. Ж. Дантона та інших лідерів «поміркованих» якобінців звинуватили у змові проти урядуй 5 квітня 1794 р. стратили на гільйотині. Представники «нової буржуазії», депутати Конвенту організували змову, і 27 липня 1794 р. (9 термідора II року республіки) М. Робесп’єра та його спільників заарештували. Наступного дня вождів якобінців стратили.

Термідоріанський преворот

Алегорія на літній місяць термідор

17 of 23

13. ТЕРМІДОРІАНСЬКА РЕАКЦІЯ

З приходом до влади «термідоріанців» настав час так званого «білого» терору, коли жертви одержали можливість помститися своїм катам. Щодо роялістів «термідоріанці» робили послаблення. Скориставшись проблемами Директорії, що посилювалися, роялісти на початку жовтня 1795 р. спробували організувати заколот і прийти до влади.
Для придушення заколоту Директорії була потрібна енергійна й рішуча людина. Вибір уряду впав на генерала Наполеона Бонапарта.

Наполеон Бонапарт

Ранок 10 термідора II року. Картина художника Люсьєна-Етьєнна Мелінга (1877 р.)

18 of 23

14. ДИРЕКТОРІЯ. ДІЯЛЬНІСТЬ БОНАПАРТА

Італійський похід. У квітні 1796 р. почався Італійський похід французької армії, що очолив Наполеон. Перемога французів змусили австрійців укласти з Францією мирний договір.
Єгипетський похід. Друга антифранцузька коаліція. У 1798 р. Наполеон Бонапарт, за наказом Директорії, вирушив в експедицію до Єгипету. У ці роки відбувалося формування другої антифранцузькоі коаліції у складі Великої Британії, Австрії, Росії, Османської імперії та інших держав.

Наполеон в Італії

Бонапарт в Єгипті

19 of 23

15. ПОХОДИ БОНАПАРТА. ПЕРЕВОРОТ

Російський генерал О. Суворов своїми активними діями звів нанівець перемоги Наполеона в Італії, у 1799 р. він повністю витиснув французів з Італії. Російська ескадра адмірала Ф. Ушакова звільнила Іонічні острови, а англійська ескадра адмірала Г. Нельсона встановила контроль над о. Мальта.

Олександр Суворов

Гораціо Нельсон

Битва біля пірамід

Наполеон у Єгипті

20 of 23

16. БОНАПАРТИСТСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ

Наполеон давно плекав честолюбні мрії про владу. 9 листопада 1799 р. (18 брюмера VTII року республіки) під приводом захисту республіки від вигаданої якобінської змови в Парижі було введено воєнний стан, а Наполеона Бонапарта призначено командувачем військ Паризького військового округу.
Влада у Французькій республіці перейшла до колегії з трьох консулів — генерала Наполеона, Е.-Ж. Сійеса й Р. Дюко. Фактично влада в країні дедалі більше зосереджувалася в руках Бонапарта. Встановлюється епоха консульства.

Наполеон перед Сфінксом

Бонапартистський переворот

21 of 23

Працюємо самостійно

Опрацюйте матеріал презентації та підручника - параграф 2 пункт 5-9. Повторити параграф 2 пункт 1-5
Виконайте тестове завдання за посиланням , або на презентації

«Як написати сенкан?

Домашнє завдання

1. Параграф 2 опрацювати.

2*. Підготувати доповідь, або презентацію про Наполеона Бонапарта та його походи (за бажанням).

1 of 23