ЛІТЕРАТУРНІ ЖАНРИ ТА СТИЛІ. ПЕРЕХІДНІ ЯВИЩА В ЛІТЕРАТУРІ

• ЯКІ ФУНКЦІЇ ВИКОНУЄ ЛІТЕРАТУРА?
• ЗАВДЯКИ ЧОМУ ПІД ЧАС ЧИТАННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ?

• СТИЛЬ (ВІД ЛАТ. STYLUS – ПАЛИЧКА ДЛЯ ПИСЬМА, СТЕБЛО)

У ЗАГАЛЬНОМУ ЗНАЧЕННІ СУКУПНІСТЬ ХАРАКТЕРНИХ ОЗНАК, ОСОБЛИВОСТЕЙ, ВЛАСТИВИХ ЧОМУ-НЕБУДЬ. У ВУЖЧОМУ ЗНАЧЕННІ – СУКУПНІСТЬ ХАРАКТЕРНИХ РИС ЛІТЕРАТУРИ АБО МИСТЕЦТВА ПЕВНОЇ ЕПОХИ, А ТАКОЖ СУКУПНІСТЬ ОЗНАК, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ МИСТЕЦТВО ПЕВНОГО НАРОДУ, КРАЇНИ

СТИЛЬ ДОБИ – СУКУПНІСТЬ ОЗНАК, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ПЕВНОГО ЧАСУ

В ЛІТЕРАТУРІ СТИЛЬ – СУКУПНІСТЬ ПРИЙОМІВ У ВИКОРИСТАННІ ЗАСОБІВ МОВИ, ПРИТАМАННИХ ПЕВНІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ШКОЛІ, ВЛАСТИВИХ ЯКОМУСЬ ПИСЬМЕННИКОВІ (АВТОРСЬКИЙ СТИЛЬ), АБО ЛІТЕРАТУРНОМУ ТВОРУ, ЛІТЕРАТУРНОМУ НАПРЯМУ, ЖАНРУ

Античність

Язичеська віра

Пояснення явищ, подій і світу через міфи

Прославлення людини-борця, людини-героя

Утвердження єдності особистості і суспільства

Поклоніння красі людського тіла, природі

Гармонія внутрішнього світу

Гомер, Сапфо, Анакреонт, Есхіл, Геродот, Софокл, Евріпід, Аристофан, Плутарх, Овідій, Вергілій, Горацій, Сенека

Середньовіччя

Земне життя коротке, загробне - вічне

Земні страждання – шлях до вічного блаженства

Проповідування аскетизму, жертовності

Осуд думки, сумнівів, знання, краси тілесної і плотських радощів

Ідея безмежної віри в Бога

Утвердження гуманізму, співчуття, милосердя, жалості до принижених і знедолених

• Героїчний епос («Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сида», «Пісня про Нібелунгів»);
• церковна література;
• лицарська (куртуазна) література (вірші трубадурів, міннезінгерів, поезія Ф.Війона; «Тристан та Ізольда»)

Данте Аліг’єрі «Божественна комедія»

Відродження

Світ не потребує ніякого потойбічного пояснення

Герой – особистість, вільна у своїх проявах

Людина – «вінець природи»

Людина спроможна пізнати природу і створити гармонійне суспільство

Кохання як інтимне почуття – одна з вищих людських цінностей

Любов до життя у всіх його проявах

Дж.Боккаччо «Декамерон», Ф.Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель», Сервантес «Дон Кіхот»;

Ф.Петрарка, В.Шекспір

​

Бароко

Світ дисгармонійний

Життя сповнене трагедій

Герой – бунтівник, що шукає себе в дисгармонійному світі

Сумніви щодо можливостей людини

Буття людини даремне

Приреченість боротьби зі злом

Д.Мільтон, Лопе де Вега, Кальдерон

Класицизм

Зображення типового

Культ розуму

Герой – громадянин, патріот, нерозривно пов'язаний з суспільством

Характери статичні й однозначні

Чітке авторське ставлення до того, що зображується

Імена та прізвища, що говорять

Суворий поділ на жанри високі і низькі

Дотримання трьох єдностей (місця, часу, дії)

Чистота мови

Ясність думки і стрункість композиції

Лафонтен, М.Ломоносов, Г.Державін, Н.Буало, П.Корнель, Ж.-Б.Мольєр

ТВОРЧА РОБОТА

• АХІЛЛЕСОВА П'ЯТА; ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ; ЯБЛУКО РОЗБРАТУ
• ТИ НАЗАВЖДИ БЕРЕШ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТИХ, КОГО ПРИРУЧИВ
• ВАРТО СУДИТИ НЕ ЗА СЛОВАМИ, А ЗА СПРАВАМИ
• НІЩО НЕ ВАРТУЄ НАМ ТАК ДЕШЕВО Й НЕ ЦІНУЄТЬСЯ ТАК ДОРОГО, ЯК ВВІЧЛИВІСТЬ
• ПОХВАЛА ТІЛЬКИ ТОДІ ГАРНА, КОЛИ ГАРНИЙ ТОЙ, ХТО ХВАЛИТЬ
• СТАРАННІСТЬ – ЗАПОРУКА УСПІХУ
• СЕНС ЖИТТЯ В ТОМУ, ЩОБ ДОСЯГТИ ДОСКОНАЛОСТІ Й РОЗПОВІСТИ ПРО ЦЕ ІНШИМ
• КОЛИ ЗНАЄШ, ЩО РОБИШ, ЗАВЖДИ ВИХОДИТЬ

​