“Сервірований стіл”�Цілісність та врівноваженість композиції натюрморту.�Творчість Катерини Білокур.

Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю.

​

Польові квіти (1941)

Жоржини (1940)

Квіти ввечері (1942)

Особливо характерними для Катерини Білокур є великі композиції без визначеного сюжету. Квіти — за поодинокими випадками — єдині мешканці її полотен, їх зображення — за межами класичного натюрморту чи пейзажу. Художниця старанно копіює рослини з натури і водночас інтерпретує по-своєму світ, в якому вони мусять існувати. Вона ніби аранжує стани природи — присмерки, світання, спекотний полудень.

Квіти на блакитному фоні (1942 - 1943)

Бурхлива (1944 - 1947)

Декоративні квіти (1945)

Катерина Білокур володіла рідкісним даром художника - абсолютним відчуттям кольору. Її художня манера сформувалася ще на початку 30-х і майже незмінною залишалася впродовж усіх років її творчості. Саморобні тоненькі пензлики художниці сприяли делікатному письму: мазочок на картинах рівний, а барви на її роботах неначе світяться. Твори художниці ювелірні, доведені до віртуозності. Фахівці вважають, що ніхто ще не зміг повторити її стилю. �

Привіт врожаю (1946)

Півонії (1948)

Цар – колос (1949)

Колгоспне поле (1948—1949)

Квіти та берізки ввечері (1950)

Автопортрет (1950)

Півники (1950)

Гай (1955)

Хата в Богданівці (1955)

За селом (1956)

Богданівські яблука (1958—1959)

«Натюрморт» (1960)

Творче завдання:

зображення натюрморту з посудом

​

Дякую за увагу!