��Українська література �1920–1930-х років����
�Комусь дано діла творить великі,�Що ниткою простягнуться в віки,�А з мене досить,�Що не був дволикий,�Що серця не міняв на мідяки���Ю. Лавріненко
Перша
світова війна
Лютнева та Жовтнева революції 1917 року
Історичні передумови
Громадянська війна 1918–1920 років
Масове знищення українського селянства та інтелігенції 1929–1934 років
Утворення УНР та ЗУНР, їхнє об’єднання (1919)
���������������������������������������������
Не стало М.Коцюбинського, Лесі Українки, І.Франка, І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного
1917 року розпочався бурхливий розвиток української літератури та мови, театру.
Культурні, літературні події
1934 рік – об’єднання всіх письменників у Спілку
Відкрилися видавництва «Сяйво», «Шлях», «Дзвін» та ін.
Літературні стилі й напрями:��������
революційні романтики
В. Еллан-Блакитний
неокласики М. Рильський,
М. Зеров
футуристи М.Семенко
Основні напрями:
Модернізм. Тенденція до символізації, ідеалізації та романтизації зображуваного.
Постмодернізм характерні інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів), гра зі словом, багатозначність, зміщення часу і простору, «віртуальний історизм» тощо.
Соціалістичний реалізм – організований за чіткою програмою. Оспівування комуністичної партії; піднесення будівника нового суспільства.
«Пролетарські» письменники: оспівування�революції, вождів, соціалістичної дійсності, боротьба з «ворогами» (куркулями, шпигунами, шкідниками та ін.).
«Попутники»: трагедія воєн, людські страждання, пошуки шляхів, боротьба за гуманістичні ідеали.
Тематика й проблематика
Актуалізація проблем «митець і влада», «свобода творчості» та ін.
Літературні угруповання
«Гарт». Союз українських пролетарських письменників, організований у 1923 Василем Елланом-Блакитним. Метою організації, як зазначалося у статуті, було об'єднання українських пролетарських письменників та прагнення до створення єдиної інтернаціональної комуністичної культури.
«Плуг». Плуг – спілка селянських письменників в Україні. З 1931 року – Спілка пролетарсько-колгоспних письменників.
«ВАПЛІТЕ».
Вільна академія пролетарської літератури
Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідер – Микола Хвильовий.
«МАРС».
Майстерня революційного слова
Об'єднання відкидало політичне пристосування, тому переслідувалося компартійними органами. У 1929 році припинило існування. Учасників було репресовано.
Літературна дискусія
Розпочав і продовжив М.Хвильовий памфлетами «Камо грядеш?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму» та «Україна чи Малоросія?» Письменник виступив проти примітивізму та епігонства радянської літератури і закликав митців орієнтуватися на кращі зразки світової літератури.
ВИСНОВОК: ��20-30-ті роки ХХ-століття-час,який міг би стати «Золотою добою» українського мистецтва, а перетворився на період “розстріляного відродження”
Підсумок уроку:
– Який факт із літератури 20–30-х років
ХХ ст. вразив вас найбільше, чому саме?
Домашнє завдання� �Опрацювати тему; підготувати повідомлення про представників доби��